А ви живете десятидоларовим життям?

Єпископ Джеральд Коссе

Верховний єпископ

Ви зосереджені на матеріальній цінності речей чи на їхній вічній цінності?

Багато років тому, коли я був президентом колу в Парижі, Франція, мені сказали, що до Парижа на пару днів приїжджає Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008) і що я буду його водієм. Я мав зустріти його в аеропорту і відвезти до готелю, де він відпочине. Наступного дня я мав відвезти його до кількох місць. Одним з місць, де він хотів побувати, було американське військове кладовище, де похований його брат, який помер від грипу під час Першої світової війни.

Але коли я зустрів Президента Хінклі, він не виглядав стомленим. Він підняв вгору свій ціпок і сказав: “Президенте Коссе! Давайте працювати!”

Він захотів поїхати на кладовище відразу ж. На жаль, я домовився з директором про те, що ми будемо там наступного дня, тож коли ми приїхали, кладовище було закрите й там нікого не було.

Наступний день був таким напруженим, що у нас не було часу знову поїхати на кладовище. Того вечора Президент Хінклі вручив мені 10-доларову банкноту і сказав: “Мені так шкода, що я не зміг потрапити на кладовище. Мені було би приємно, якби ви купили квіти й поклали на могилу мого брата”.

Я купив квіти, однак не за ту банкноту. Наступної неділі вдень разом зі своєю сім’єю я пішов і поклав квіти на могилу. Ми сфотографувалися всією сім’єю біля могили з квітами і я надіслав фото Президентові Хінклі.

Я й досі зберігаю ті 10 доларів. Вони лежать у моїх Писаннях. Якби я запитав: “Яка вартість тієї банкноти?”,— більшість людей відповіла б: “Десять доларів”. Однак для мене її цінність набагато більша. Ця банкнота мала вартість 10 доларів, але для мене вона зараз є безцінною. Це спогад про час, який я провів з Божим пророком.

Наповніть своє життя вічною метою і значенням

У нашому житті є багато всього, що має дуже обмежену, тимчасову цінність. Є багато людей, які проживають, життя, яке б я назвав “десятидоларовим”. Це люди, які можуть сказати: “Їжте, пийте і звеселяйтеся, бо завтра ми помремо” (2 Нефій 28:7).

Однак цінність кожної хвилини життя тут, на землі, має надзвичайний вплив, який поширюється за межі цього життя і сягає вічностей. Протилежним до ставлення “їжте, пийте і звеселяйтеся” є таке: “Складайте ж собі скарби на небі” (Maтвій 6:20).

Ось кілька прикладів того, що має вічну цінність:

Храм. Для більшості людей це лише прекрасна будівля. Вона дійсно прекрасна, однак для нас—це дім Господа, де ми можемо отримувати обряди й укладати завіти, завдяки яким наше життя з сім’єю може бути вічним.
Книга Мормона. Більшість людей сказала б, що це лише книга з цікавим сюжетом. Однак для нас—це слово Бога.
Десятина. Більшість людей сказала б: “Це гроші, які ви віддаєте своїй церкві”. Для наc це не лише гроші. Це вияв нашої віри й послуху Господнім заповідям. І також символ благословень, які ми можемо отримати, якщо будемо вірні.
Слово мудрості. Багато людей сказали б, що цей закон стосується фізичного здоров’я. Так і є, але набагато більше, ніж це. Ми знаємо, що якщо ми живемо за Словом мудрості, Дух Господа буде з нами.
Статеві стосунки у шлюбі. Більшість людей вважає, що вони існують лише для отримання фізичного задоволення. Однак для чоловіка і жінки, які уклали шлюб, а особливо для тих, хто запечатаний у храмі, це більше, ніж фізичне задоволення. Це означає мати сім’ю, виявляти любов та мати єдність у шлюбі.
Освіта і робота. Більшість людей сказала б, що це спосіб досягнути комфорту в житті й задовольняти потреби сім’ї. Однак ми віримо в те, що це також спосіб бути самозабезпеченими, а цей принцип є духовним. Ми можемо виявляти свободу волі, щоб ставати незалежними і допомагати іншим.

Знаходити гармонію між земним і духовним

Земна і духовна сторони нашого життя міцно переплетені, і нам не слід їх розділяти. Матеріальні аспекти мають служити вічним цілям.

Господь сказав: “Все для Мене духовне” (Учення і Завіти 29:34). Він також сказав, що “людина є дух. Елементи є вічними, а дух і елемент, нерозривно зʼєднані, отримують повноту радості; а коли розʼєднані, людина не може отримати повноти радості” (Учення і Завіти 93:33–34). Наш дух без тіла не може сягнути досконалості, і це саме та причина, чому існує воскресіння. Піднесення полягає в гармонійних стосунках і єдності фізичного і духовного.

Приймайте рішення з Духом

Рішення про ті, здавалося б, минущі або матеріальні речі, має прийматися з Духом Господа. Господь бачить вічну перспективу. Він знає все від початку до кінця. Він любить нас досконало—навіть більше, ніж ми любимо себе. Прагнучи зрозуміти Його волю, а не діяти за власною, ми сягнемо щасливішого і кращого життя. Ми можемо знати Його волю, дослухаючись до Його Духа, Який ми відчуваємо під час молитви, вивчення Писань і розмірковування над ними та під час сімейних нарад.

То як же нам пізнати Його Дух? Господь сказав:

“А те, що не напучує, не є від Бога, і є темрявою. Те, що від Бога, є світлом; і той, хто сприймає світло і залишається в Богові, сприймає більше світла; і те світло яскравішає і яскравішає аж до дня досконалого” (Учення і Завіти 50:23).

Іншими словами, те, що нас напучує, зміцнює, приносить радість і світло в наше життя—надихається Богом. Іноді навіть наші власні думки надихаються Богом.

Я приймав рішення, що основувалися на духовних враженнях, в той час як мій розум казав, що слід робити щось інше. І ті рішення виявлялися незрівнянно кращими у порівнянні з тим, що диктував мій розум.

Наприклад, після того як ми з дружиною вирішили одружитися, то погодилися, що не будемо втрачати в шлюбі вічної перспективи—завжди залишатимемося в Церкві, одружимося в храмі тощо. Ті рішення надзвичайно благословили нас і додали нашому шлюбу міцності й глибини.

В моєму житті був період, коли я мав дуже високооплачувану роботу, дуже відповідальну і почесну. Одного разу моя дружина сказала: “Ти надто зайнятий на своїй роботі. Тобі слід помолитися й подумати про те, щоб знайти нову роботу, яка дозволить тобі більше служити Господу”. Ми помолилися і через Духа отримали підтвердження, що мені слід змінити роботу. Але все ж я трохи опирався. Коли я молився про це, то сказав Богові назву єдиної компанії, в якій би хотів працювати, якщо піду з нинішньої роботи.

Через три тижні я пішов у бюро з працевлаштування на співбесіду. У кінці розмови чоловік, який проводив співбесіду, сказав, що одному з його клієнтів щойно знадобився новий директор. Це була та компанія, про яку я молився. Компанія була невеликою, і така вакансія там трапляється десь раз на 10 років. То було диво.

Я жартома сказав дружині: “У мене є хороша новина й погана новина. Хороша новина полягає в тому, що та компанія бере мене на роботу. Погана новина полягає в тому, що Господь для мене щось підготував”.

У п’ятницю мене взяли на роботу в ту компанію. В суботу мене покликали президентом колу.

Ми з дружиною надали більшого значення спонуканням Духа і служінню Богові, ніж матеріальним благословенням, інтелектуальному задоволенню чи громадському визнанню. Ми прагнули Господньої волі й отримали духовне підтвердження того, що все буде добре. То був один з найзнаменніших випадків мого життя.

Зрозуміти справжню цінність

Я ніколи не жалкував, що у своїх міркуваннях віддавав перевагу духовному, а не чомусь іншому. Іноді здається, що це жертва, однак я зрозумів: у перспективі—це єдине, що має значення. Не живіть “десятидоларовим” життям. Узгодження нашого життя з метою нашого існування—це і є те поєднання, яке приносить радість і щастя не лише в цьому житті, але і в житті прийдешньому.

Фотографія примірників Книги Мормона зроблена Селією Джеффрі