Вибір Ліли
Автор живе в місті Кор’єнтес, Аргентина.
“За храм я тіло маю, що Бог подарував” (Збірник дитячих пісень, с. 73).
Ліла хотіла робити правильний вибір.
“Час вивчати Писання!”— сказала Ліла.
Ліла любила читати своїй молодшій сестрі Аніці та своєму зовсім маленькому братикові Светану. Невдовзі Ліла буде христитися! Щоб підготуватися, вона хотіла читати Писання кожного дня.
Ліла розкрила оповідання з Писань на першій сторінці. Аніка і Светан підсунулися ближче, щоб бачити малюнки.
“Уважно слухайте, бо потім я буду ставити запитання”,—сказала Ліла. Потім вона почала читати перший розділ.
“До свого народження ми жили на небесах,—читала Ліла.— У нас ще не було тіл. Ми були духами”.
Ліла, Аніка і Светан дивилися на зображення людей, одягнутих у біле.
“Ти готова відповісти на перше запитання?— звернулася Ліла до Аніки.— Де ти була до свого народження?”
Аніка заплескала в долоні. “На небесах!”
“Саме так,—сказала Ліла.— А звідки прийшов Светан?”
“Він також прийшов з небес”,—сказала Аніка. Светан заагукав і засунув кулак до рота. Ліла і Аніка засміялися. Светан був найгарнішим однорічним хлопчиком в Аргентині!
“Уся наша сім’я прийшла з небес,—сказала Ліла.— Також Ісус. Він прийшов допомогти нам, щоб ми могли знову жити з Небесним Батьком”. Ліла вказала на зображення Ісуса на сторінці.
Після того як Ліла закінчила читати, вона продовжувала думати про те, яким було життя з Ісусом на небесах. Вона хотіла бути схожою на Нього. Вона хотіла робити правильний вибір!
Наступного дня у школі в животі у Ліли аж бурчало, коли вона стояла в черзі за шкільним сніданком. Вона вже майже відчувала смак емпанадос, коли сеньйора Руїс поклала декілька їй на тарілку. Вони пахли так смачно!
Потім сеньйора Руїс налила Лілі горнятко молока. Гммм,—подумала Ліла. Молоко виглядало темнішим, ніж завжди. Іноді в її школі до напоїв додавали каву або чай.
“Чи є сьогодні в молоці кава або чай?”— запитала Ліла.
Сеньйора Руїс махнула рукою. “Трохи кави,—сказала вона.— Ти навіть не відчуєш її на смак”.
Ліла якусь мить подумала. Вона згадала, що хоче бути як Ісус і робити правильний вибір. Вона знала, що вживання кави було серед того, чого пророки просили не робити.
“Ні, дякую. Сьогодні я не буду пити молока”,—сказала Ліла. Вона усміхнулася до сеньйори Руїс. Потім вона сіла й почала їсти.
Того вечора Ліла допомагала татові мити посуд на кухні. Вона все ще думала про історію з Писань. Вона також думала про молоко.
“Татку?”
“Так”,— сказав тато.—
“Чому Небесний Батько хоче, щоб у нас були тіла?”
Тато думав, поки полоскав наступну тарілку. “Знаєш, Він дав нам тіла, щоб ми могли бути такими, як Він,—сказав він.— Твоє тіло—-це домівка для твого духа. Саме це ми маємо на увазі, коли кажемо, що наші тіла є храмами”.
Ліла кивнула. Вона іноді співає про це пісню в Початковому товаристві! “То ось чому Небесний Батько хоче, щоб ми піклувалися про своє тіло?”
“Точно”,—сказав тато.
“Сьогодні у школі в молоко додали трохи кави,—сказала Ліла.— Але я його не пила. Я намагаюся дбати про свій храм”.
“Я пишаюся тобою”,—сказав тато. Він витер рушником руки і обняв Лілу.
Ліла міцно обняла тата. Вона раділа, що піклується про тіло, яке дав їй Небесний Батько. ●