Моя нова стара сім’я
Автор зараз живе в штаті Юта, США.
Якщо дасте можливість, немає нічого, чого б євангелія не могла змінити.
Місіонери тримали фото в руках. “Що ти там бачиш?”—запитали вони.
“Щасливу сім’ю”,—відповів я.
“Чи всі сім’ї щасливі?”
Я заперечно похитав головою. “Ви не бачили моєї сім’ї”,—сказав я.
Мені було 16 років, і я все життя жив у Бразилії. Місіонери навчали мене кілька тижнів, але більше ніхто з моєї сім’ї не захотів їх слухати. Упродовж того часу місіонери часто бачили сварки й суперечки в моїй сім’ї. Не було нічого спільного між моєю сім’єю і усміхненою сім’єю на фото.
Один зі старійшин сказав: “Знаєш, можливо твоя нинішня сім’я не схожа на цю. Але у твоїй майбутній сім’ї ти зможеш розвивати стосунки по-іншому”.
Коли візит закінчився, вони знову попросили мене молитися стосовно того, що ми вивчали. Як і завжди, я не обіцяв, що робитиму це з точністю. Мені подобалося, що я відчуваю під час візитів місіонерів, і євангелія мала для мене сенс. Але я боявся відповіді, яку можу отримати. Якщо євангелія істинна, мені доведеться зробити багато змін.
Новий вибір
Після того як місіонери пішли, я постійно думав про щасливі сім’ї. Наша навіть близько не була такою. У моєму житті не було батька. Мої стосунки з мамою не можна було назвати чудовими. Лише бабуся піклувалася про нас, але ніхто з нас не поводився так, як люди у сім’ї, про яку навчали місіонери. Ніхто з нас не виявляв любові одне одному, і ми не проводили багато часу разом.
Усе своє життя я обіцяв собі, що колись стану хорошим батьком. Я буду таким батьком, якого ніколи не мав. Втім, коли місіонери мене навчали, я почав розуміти, що роблю те, що робили мої батьки в моєму віці. Я пізно приходив додому, робив те, що заманеться, і поводився, як бунтівник. Не бажаючи цього, я йшов тим самим шляхом.
Настав час запитати в Бога.
Коли я нарешті помолився, то отримав відповідь, якої довго чекав. Церква—істинна! Тепер настав час зробити вибір.
Новий я
Моя бабуся мала дати дозвіл, перш ніж я міг охриститися. Вона була проти, однак я наполягав.
“Бабусю, якому Леонардо ти віддаєш перевагу?— запитав я.— Тому, який десь вештався та пиячив і курив, і приходив додому пізно? Або ж я подобаюсь тобі таким, яким є зараз? Ці зміни сталися завдяки євангелії”.
Зрештою бабуся погодилася, і я охристився та був конфірмований. З того часу щось цікаве почало відбуватися в моїй сім’ї—таке, що я до кінця зрозумів лише через кілька років.
Нова сім’я
Саме перед моїм від’їздом на місію в південну Бразилію бабуся пішла зі мною на конференцію колу. Після цього ми провели невеличкі збори свідчень із сім’єю й друзями. На моє здивування бабуся захотіла щось сказати.
“З того часу як Леонардо приєднався до вашої Церкви, моя сім’я почала перетворюватися на справжню сім’ю”,—сказала вона. Потім вона назвала те, завдяки чому вся сім’я згуртувалася: Тепер ми проводимо час разом. Ми почали казати одне одному: “Я тебе люблю”, чого ніколи не робили раніше. Припинилися сварки і суперечки. Ми стали справжніми друзями. У нас є більше їжі, і в інших сферах ми благословенні достатком.
Я помічав ці зміни також, але не усвідомлював, що вони почалися після мого хрищення.
“Хоча я не член вашої Церкви,—сказала бабуся,—однак я друг вашої Церкви. І я знаю, що наша сім’я має благословення завдяки вибору Леонардо”.
Нове розуміння
Я не міг у це повірити! Однак коли бабуся розповідала про те, як згуртувалася наша сім’я, я раптом згадав фото, яке місіонери показували мені кілька років тому. Тоді я думав, що єдиний спосіб мати щасливу сім’ю—це створити в майбутньому власну сім’ю.
Та я помилявся. Моя нинішня сім’я—щаслива! Ми навчилися любити одне одного.
Можливо, ніхто в моїй сім’ї не приєднається до Церкви в цьому житті. Але навіть якщо й так, я знаю, що Бог уже дуже багато в чому благословив нас. Євангелія Ісуса Христа показує нам, як покращувати наші сім’ї, якою б не здавалася наша сімейна ситуація.