“Хто збив мого сина?”
Я вже уявляла, як кричу на людину, яка збила мого сина, але тоді я зустрілася віч-на-віч з тим водієм.
Ілюстрація Еллері Арнольд
Я щойно залишила доньку в домі друзів, як мені подзвонив мій чоловік Джонатан. Він сказав, що нашого 11-річного сина Айдена збила машина, коли він і Джонатан переходили дорогу.
Водій повернув наліво перед Джонатаном і не помітив Айдена на велосипеді. Водій врізався в переднє колесо Айденового велосипеда. Той злетів у повітря, все ще тримаючись за велосипед, і ударився головою об машину, коли падав униз. Потім він опинився на тротуарі, а велосипед упав на нього. На щастя, Айден був у шоломі. Водій і кілька інших людей зупинилися, щоб допомогти, поки Джонатан викликав “швидку допомогу”.
Мої думки й емоції раптом шалено закрутилися. Я помчала до перехрестя, де стався нещасний випадок, сподіваючись застати “швидку”, щоб мати змогу бути з Айденом.
Подумки я вже уявляла, як накинуся на водія. “Про що лишень думав той водій?— думала я.— Чи він був п’яний? Чи розмовляв по телефону?” Я була розлючена й нічого не боялася. У мене не було жодного уявлення, наскільки серйозно був поранений Айден.
Коли я прибула на місце, “швидка” вже поїхала. Лише пара поліцейських машин і один автомобіль, що стояли на узбіччі дороги, нагадували про аварію. Біля автівки стояла жінка, яка виглядала вкрай пригніченою.
Я підійшла до неї й запитала: “Чи ви бачили, хто збив мого сина?”
Вона тихо відповіла: “Це я”.
Я уявляла собі, як кричу на ту неуважну людину, яка збила мого сина, але коли я зустрілася віч-на-віч з водієм, увесь негатив зник. Я плакала і обнімала її. Вона вибачалася, а я сказала, що все буде гаразд. Я пізніше дізналася, що саме ці слова сказав їй Айден ще до того, як прибула поліція. Зрештою з Айденом все було добре. Він мав лише кілька подряпин і синців.
Я вдячна, що в той важливий момент наш Небесний Батько благословив мене силою прощати, а не ненавидіти, хоча я про це й не просила. Я знаю, що Він знає нас і завжди пропонує Свою допомогу.