Будинки зборів---місце для благоговіння й поклоніння
Єпископ Дін М. Девіс
Перший радник у Верховному єпископаті
Дух Господа присутній у наших будинках зборів і надихатиме нас, якщо ми благоговійно поводимося перед Ним.
Один мій самовідданий колега розповів випадок, який стався з ним, коли його попросили скласти стільці й навести порядок у центрі колу після конференції колу. Займаючись цією справою хвилин 30, він помітив, що був єдиною людиною, яка залишилася в будівлі. Втім, замість того щоб сповнитися відчуттям самотності й бажанням поспіхом залишити будівлю, він помітив, що його огортає той самий спокій, який він мав під час конференції, але ще з більшою силою.
Закінчивши виконувати своє доручення, він вийшов з дому зборів і зустрів там іншого члена Церкви, який, здавалося, уважно за ним спостерігав. Зрозумівши, чим займався мій друг, цей член Церкви узяв його за руку і сказав: “Брате, Господь бачить ті скромні справи, які ви виконуєте заради Нього, і Він з усмішкою дивиться вниз та радіє їм”.
Через кілька років, уже служачи єпископом, той самий друг знову опинився один в домі зборів свого приходу. Вимкнувши світло в каплиці, він на мить зупинився, дивлячись на місячне світло, яке з вікна падало на трибуну.
Знайоме відчуття спокою знову огорнуло його. Він сів у одному з перших рядів каплиці й пригадав безліч священних моментів, які відбувалися в цьому приміщенні: як багато разів він спостерігав за священниками, які за причасним столом ламали хліб; миті, коли він відчував присутність Святого Духа, виступаючи на конференції приходу; христильні служби, які він проводив; чудові виступи хору, які він там чув, та численні свідчення членів приходу, які його так глибоко зворушували. Сидячи один у тій темній каплиці, він відчув з великою силою, як усі ці події в його житті та житті членів приходу вплинули на нього, і з глибокою вдячністю схилив голову.
Мого друга було мудро і правильно навчено, що найсвященнішими місцями на землі є храм і домівка, але завдяки цим двом випадкам, про які я щойно розповів, він також осягнув священну природу наших будинків зборів. Оскільки ці будівлі освячено владою священства, вони стають місцем, де Господь проливає одкровення на свій народ і де в обрядах, що там виконуються, “явлена сила божественності” (див. Учення і Завіти 84:20).
Разом із домівкою наші будинки зборів стають джерелом обіцяної радості, яку святі можуть відчувати в Суботній день. Дім зборів стає місцем, де у спільному поклонінні члени Церкви скріплюють “свої серця у єдності і в любові один до одного” (Moсія 18:21) та до Спасителя. Щоб ми могли належним чином виявити вдячність і повагу за благословення, які на нас проливаються в наших будинках зборів, нам необхідно входити в ці місця поклоніння з глибоким і щирим благоговінням.
Значення благоговіння
У сучасній культурі нашої Церкви слово благоговіння стало синонімом слову тиша. Хоча в наших каплицях, безперечно, слід розмовляти тихо, таке обмежене розуміння благоговіння заважає усвідомити повне значення цього слова. Reverence (благоговіння англійською мовою) походить від латинського дієслова revereri, що означає “відчувати шанобливий страх”1. Чи можемо ми знайти інше слово, яке більш красномовно б описувало відчуття нашої душі, коли ми по-справжньому розмірковуємо над тим, що Спаситель зробив для кожного з нас?
Мені на думку спадають слова чудового гімну, який ми співаємо у наших каплицях: “О, як осягнути Ісусові милості!”2 Ті відчуття глибокої вдячності й подиву, коли хочеться підносити хвалу, і лежать в основі благоговіння, й саме воно спонукає нас уникати будь-яких слів або поведінки, які можуть приглушати ті відчуття в нас або в інших.
Фотографія жінки біля трибуни зроблена Тіффані Майлоан Тонг
Будинки зборів і день Суботній
З сучасного одкровення ми знаємо, що головне у нашому поклонінні в Суботній день---це “ходи[ти] в дім молитви і піднос[ити] [наші] священнодійства в [Господній] святий день” (Учення і Завіти 59:9). “Дім молитви”, в якому ми збираємося в Суботній день---це наш священний дім зборів.
Президент Рассел М. Нельсон допоміг нам краще зрозуміти тісний зв’язок між нашим благоговінням перед Спасителем та нашими почуттями до Суботнього дня. Розповідаючи про те, як він навчився шанувати Суботній день, Президент Нельсон сказав: “Я дізнався з Писань, що моя поведінка в Суботній день і моє ставлення до нього служило знаком між мною і моїм Небесним Батьком”3.
Так само як наша поведінка і ставлення до Суботнього дня є знаком нашої відданості Господу, наша поведінка і ставлення, та навіть стиль одягу, в якому ми приходимо в Його дім молитви, може подібним чином вказувати на ступінь нашого благоговіння, яке ми відчуваємо перед Спасителем.
Дім зборів і обряди
Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, поглибив наше розуміння цього поняття, проголосивши:
“Крім того, що ми приділяємо більше часу для навчання євангелії вдома, наші змінені недільні богослужіння … зосереджу[ються] на причасті Господньої вечері як на священному, основному моменті нашого щотижневого поклоніння. Ми повинні пам’ятати, беручи це якомога ближче до серця, що Христос помер від того, що Його серце було скрушене тим, що Він зовсім один взяв на Себе гріхи і страждання всього людства.
Оскільки ми причетні до тієї смертельної ноші, то маємо з повагою ставитися до цієї події”4.
Важливо пам’ятати, що призначене місце для цього найважливішого моменту вияву поваги до Спасителя---це каплиця дому зборів. Крім благоговіння, яке ми відчуваємо під час щотижневого обряду причастя, наші почуття благоговіння й поваги поглиблюються, коли ми думаємо й про інші обряди священства, які виконуються у домі зборів, зокрема про дарування імені й надання благословення дітям, хрищення й конфірмацію, висвячення у священство й рукопокладання тих, кого покликано. Кожен з цих обрядів може супроводжуватися виливом Святого Духа, якщо ті, хто бере в них участь і присутні на обряді ставляться до цього з благоговінням.
Фотографія Джеймса Лліффа Джеффрі
Дім зборів і поклоніння
У Суботній день у нас є можливість поклонятися Господу під час вивчення євангелії вдома, а також усім зібранням під час причасних та інших зборів. З перших днів існування Церкви святі з радістю збиралися разом, щоб спілкуватися й розвивати братерські та сестринські стосунки. Наші будинки зборів навіть спроектовані так, щоб були приміщення, де можна проводити подібні заходи упродовж тижня. Втім ми повинні ніколи не забувати про головну мету цих будівель---вони є місцем поклоніння.
Поклоніння і благоговіння тісно пов’язані. “Коли ми поклоняємося Богові, то наближаємося до Нього з благоговійною любов’ю, смиренням і захопленням. Ми визнаємо і приймаємо Його як нашого Царя, Творця Всесвіту, нашого улюбленого й безмежно люблячого Батька”5.
Тому ця головна мета поклоніння має впливати на нашу поведінку в домах зборів навіть тоді, коли ми проводимо неформальні або спортивно-оздоровчі заходи. Треба приділяти велику увагу тому, щоб створювати якомога менше безладу, не смітити й не пошкоджувати будь-яку частину будівлі під час проведення церковних заходів та вжити негайних дій, щоб швидко прибрати або полагодити будівлю, якщо виникне потреба.
Дітей та молодь можна навчати, що благоговіння й піклування про дім зборів не обмежуються недільними зборами. Участь членів Церкви у прибиранні дому зборів, особливо спільними зусиллями батьків та дітей,---це чудовий спосіб розвинути почуття благоговіння до наших священних будівель. Як ми бачимо з прикладу мого друга, який наводив порядок у центрі колу після конференції колу, саме вияв турботи про дім зборів---це спосіб поклоніння, і це запрошує Дух Господа.
Фотографія членів Церкви, які стоять на вулиці, зроблена Массімо Крішоне
Будинки зборів і Спаситель
Під пророчим керівництвом Президента Нельсона було докладено значних зусиль, аби ім’я Ісуса Христа ніколи не вилучалося, коли ми згадуємо про Його Церкву. Подібним чином, ми не повинні дозволяти, щоб наше поклоніння перестало бути зосередженим на Спасителі---у тому числі і в місцях, де проводяться богослужіння.
Ми звикли називати храм домом Господа, і це визначення є точним та важливим. Однак ми більше схильні забувати, що кожен з наших будинків зборів було освячено владою священства як місце, де може перебувати Дух Господа і де Божі діти---як ті, що належать до Церкви, так і ті, які поза нею,---можуть прийти до “пізнання свого Викупителя” (Moсія 18:30).
Нещодавно оголошена ініціатива з прикрашання наших будинків зборів витворами мистецтва, де шанобливо зображено Спасителя і священні події з Його земного та післяземного життя, має на меті привернути наш погляд, розум і серце ближче до Нього. Коли ви входите в ці будинки молитви для участі в зборах або заходах, ми з любов’ю запрошуємо вас зупинитися, поглянути на ці священні зображення та поміркувати над ними, роздивитися їх зі своїми дітьми. Хай завдяки їм поглибляться ваші почуття, пов’язані з поклонінням Богові та благоговінням перед Ним.
Старозавітний пророк Авакум проголосив: “Господь у Своїм храмі святім, мовчи перед обличчям Його, уся земле” (Авакум 2:20). То давайте ж і ми подібним чином будемо пам’ятати, що Дух Господа присутній у наших будинках зборів, і Він проникне в кожне серце настільки, наскільки ми благоговійно поводимося перед Ним.