Чи залежність те ж саме, що й бунт?

Дестіні Ярбро

Автор живе в штаті Техас, США.

Краще розуміння залежності може допомогти повірити в те, що одного дня Господь визволить нас з її кайданів.

Для деяких людей у нашому занепалому світі залежність є реальністю, яка засмучує і змінює життя. Коли ми до чогось надмірно вдаємося, щоб втекти від реалій життя---це може бути їжа, наркотичні препарати, що продаються за рецептом лікаря, соціальні медіа, пліткування, порнографія, брехня, азартні ігри або навіть заняття спортом,---ми легко можемо потрапити в коло залежності.

Спостерігаючи за чудовими, сповненими любові людьми навколо себе, які борються із залежністю, не піддаючись неправильним виборам, я звернулася до Писань і сучасних досліджень різних видів залежності, щоб краще зрозуміти ці нервові імпульси та нав’язливі стани.

Залежність подібна до бур’янів

Боротьбу із залежністю можна порівняти із садівництвом. Прополовши бур’ян один раз, ми не сподіваємося, що роботу зроблено раз і назавжди. Ми знаємо, що виросте новий бур’ян, тож ми ретельно й регулярно полемо бур’яни, щоб захистити свої рослини.

Під час подолання залежності ми можемо занепадати духом, коли “зриваємося” навіть після того, як покаялися й попросили про допомогу. Нас може дивувати й засмучувати те, що ці спокуси стають особливо сильними після дуже щасливих або дуже сумних періодів нашого життя. (Так само, як ще більше бур’янів з’являється після освіжаючого дощику або сильної грози).

Залежність чи свідомий бунт

Я помітила, що Сатана стверджує: залежність і є “доказом” того, що ми від природи прагнемо зла, що ми приречені від початку або що Господь залишив нас напризволяще. Диявол використовує почуття сорому, щоб знеохочувати нас, показуючи, що скільки б разів ми не каялися, спокуса буде виникати постійно.

Є багато причин того, чому люди схильні потрапляти у залежність, але залежність часто починається зі спроби задовольнити “глибинні й незадоволені потреби”¹. Тож хоча бунт може призводити до залежності, а залежності можуть вести до гріха, часто їхньою основою або фактором, що сприяє їхньому виникненню, є слабкості, а не свідомий бунт².

На щастя, ми знаємо, що завдяки слабкостям можемо отримати нагоду пізнавати благодать і розвивати глибоку віру в цілющу силу Ісуса Христа³.

Поки не настане звільнення від залежності

У Книзі Мормона ми знаходимо історії про дві групи людей, які потрапили в пастку залежності й вийшли з неї: народ Лімгія і народ Алми.

Обидві групи були в залежності тривалий час. Обидві групи розуміли, що “не було ніякого способу, щоб вони могли визволитися” із залежності (Moсія 21:5). В обох випадках вони звернулися до Господа по допомогу.

Народ Лімгія був у залежності через злочестивість. Не шукаючи допомоги в Господа, вони три рази “у гніві” йшли на битву проти своїх гнобителів. Усі битви вони програли. Коли вони почали упокорюватися, “Господь не поспішав почути їхнє волання … [проте Він] почув їхні волання і почав помʼякшувати серця Ламанійців, так що вони почали полегшувати їхні тягарі” (Moсія 21:15; курсив додано). Вони мали благословення за те, що стали більш смиренними, однак “Господь ще не вважав можливим визволити їх з залежності”, але зробив це значно пізніше.

Народ Алми потрапив у залежність попри свою праведність, але вони “виливали [Богові] серця свої”. Навіть знаючи про їхні праведні бажання, Бог дозволив, аби до свого визволення вони перебували певний час у залежності. Оскільки вони продовжували покладатися на Нього, Він пообіцяв що “полегш[ить] тягарі, які покладені на ваші плечі, щоб ви навіть не відчували їх на своїх спинах, навіть коли ви у залежності”. У свою чергу, вони “підкорилися життєрадісно і з терпінням усій волі Господа” (Moсія 24:12, 14, 15).

Обидві групи згодом було визволено. І нам також обіцяно, що якщо ми у своїй залежності звернемося до Господа, ми “предста[немо] свідками [Його] після того” і зможемо “знати з впевненістю, що …, Господь Бог, відвіду[є] [Свій] народ в їхніх скорботах” (Moсія 24:14)---і в їхніх залежностях!

Перебувайте у повному спокої

Якщо ви боретеся із залежністю, пам’ятайте, що з Господньою допомогою цей час може стати родючим ґрунтом для розвитку Христових якостей. Стаючи більш смиренними, ви зможете навчитися терпінню, співчуттю, довготерпінню й лагідності.

Зустріньтеся зі своїми провідниками священства й тими, хто може надати допомогу, і використовуйте багато засобів, які Небесний Батько надав, щоб допомогти вам визволитися. Покладайтеся на Господа. Якщо ви старанно будете йти за Ним, Він зможе змінити це бентежне й сумне випробування на потужну можливість для духовного вдосконалення⁴.

У ранній період історії Церкви одна австралійська свята останніх днів, порівнюючи своє минуле зі своїм теперішнім, сказала: “Моє минуле життя [було] пустирем, порослим бур’янами, де іноді траплялися маленькі квіточки. [Однак] зараз цих бур’янів немає, а на їхньому місці буяють квіти”⁵.

Якщо ми з вами постійно будемо полоти бур’ян у своєму саду і звертатися до Господа у своїх випробуваннях, то отримаємо обіцяння, дане народу Алми: “Перебувайте у повному спокої, бо завтрашнього дня Я визволю вас від залежності” (Moсія 24:16).

Невпинно політь бур’ян. Врожай вартий ваших зусиль!