Голоси святих останніх днів
Мамин незайнятий стілець
Кожної неділі на зборах Товариства допомоги моя мама завжди сиділа на одному й тому ж місці в першому ряду.
Фотографія стільців від Getty Images
Ми з чоловіком відвідували той же приход, що і моя ангельська мама. Кожної неділі, будучи членом президентства Товариства допомоги, я сиділа в передній частині кімнати Товариства допомоги, обличчям до сестер. Моя мама завжди сиділа на одному й тому ж місці в першому ряду.
Мені було приємно спостерігати, як вона дає відповіді, і слухати її коментарі. Після кожних зборів вона цілувала мене у щоку і тиснула руку. У нас з мамою були близькі стосунки, тож коли вона несподівано померла, моє серце розривалося.
Після похорону мені все ще було важко справлятися з емоціями. Коли настала неділя, мій чоловік запитав, чи спроможна я піти до церкви без нього. Через покликання йому доводилося відвідувати інші приходи.
“Зі мною все буде гаразд, поки я не побачу мамин незайнятий стілець,—сказала я.— Не знаю, чи я зможу дивитися на той незайнятий стілець і стримувати почуття”.
Чоловік запропонував мені не дивитися на стілець. Я вирішила робити все, що в моїх силах.
Усі в церкві виявляли підтримку і любов. Коли настав час іти в Товариство допомоги, я сіла на своє місце перед сестрами, але не відривала погляд від підлоги.
Однак, коли урок почався, я не могла стримати себе, щоб не поглянути на місце, де зазвичай сиділа мама. Я сподівалася побачити її незайнятий стілець, але натомість я побачила на ньому свою сестру-служительку. Вона усміхнулася мені. Я відчула полегшення і вдячність за її доброту. Я змогла провести збори і не піддатися смутку. Після зборів я подякувала тій сестрі.
“Я знала, що сьогодні не зможу дивитися на незайнятий стілець моєї мами. Як ти дізналася?”—запитала я у неї.
“Сьогодні, коли я увійшла в кімнату, я відчула, що тобі буде важко дивитися на її незайнятий стілець,—відповіла вона.— Тож я вирішила на нього сісти”.
Цей вияв доброти означав для мене більше, ніж вона знала. Я вдячна, що вона була налаштована почути спонукання Духа. Я знала, що такі маленькі вчинки можуть стати зціленням для тих, кому ми служимо. Я впевнена, що Спаситель хоче, аби ми служили одне одному саме так.