Семінарія—час вибирати і діяти!
Президент Бойд К. Пекер, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Батьки, заохочуйте, навіть наполягайте, щоб ваші студенти реєструвалися в семінарії та інституті. А один із ваших обов’язків, президенти, єпископи, провідники молоді—заохочувати до цього кожну молоду людину, без винятків. Мало що ще, зроблене вами, принесе їм більшу користь” (“Agency and Control”, Ensign, May 1983, 67).
Що означають ці слова? Що ми відчуваємо, коли чуємо неодноразовий заклик пророків, провидців і одкровителів? Чи діємо ми згідно з цим закликом? І все ж, чому так важливо наполегливо заохочувати і закликати кожну молоду людину брати участь у заняттях семінарії та інституту?
У Писаннях в Етер 2:25 Спаситель каже: “І ось, Я готую вас до цього; бо ви не зможете перетнути цю велику глибочинь, якщо Я не підготую вас до хвиль моря, і вітрів, які віють, і потоків, які прийдуть. Отже, що ж ти хочеш, щоб Я підготував для вас для того, щоб ви мали світло, коли вас поглинуть глибини моря?” Отже для того, щоб допомогти яредійцям переправитися на інший континент, необхідна була підготовка від Господа. У наш час ми не намагаємося потрапити на інший континент, але ми працюємо над розбудовою Сіону в наших землях і одного дня ми підемо до місця, де перебувають наш Небесний Батько та Ісус Христос. Чи потребуємо ми і наша дорогоцінна молодь того, щоб Господь підготував нас для цього? Відповідь очевидна—так! Можна лише уявити, що б сталося, якби яредійці відмовилися від запропонованої Спасителем підготовки і покладалися виключно на власні сили. Чи змогли б вони переправитися? Це було неможливо без допомоги Бога! Але це не звільняло їх від необхідності докладати власних старанних зусиль. “І Господь сказав: Ідіть працювати і будувати… барки” (Етер 2:16), і вирішувати питання освітлення, для чого брат Яреда повинен був піти на гору, виплавити камінці, віднести їх на вершину гори і волати до Господа” (Етер 3: 1).
Чому батькам і провідникам слід продовжувати з наполегливістю заохочувати і закликати молодих людей до участі в заняттях семінарії та інституту? Справа в тому, що це знаряддя, підготовлене Господом для того, щоб молоді люди могли бути підготовленими в наш час.
Президент Бойд К. Пекер якось сказав: “В історії Церкви немає кращої ілюстрації того, як пророки здійснюють підготовку цього народу, ніж започаткування програми семінарії та інституту. Ці програми взяли свій початок тоді, коли вони були доречними, але не критично необхідними. Їм було дано час розквітнути і сформувати фортецю Церкви. Тепер вони стають знахідкою у спасінні сучасного Ізраїля у години найбільшого випробування. Зараз ми в оточенні. Наша молодь—у великій небезпеці. Це останні дні, які бачили пророки давніх часів”.
Отже у нас є можливість допомогти дітям підготуватися “у години найбільшого випробування”. Як це можна зробити? Старійшина Річард Г. Скотт навчав: “Бенкетування словом Бога щодня є важливішим, ніж сон, школа, робота, телепередачі, відеоігри чи соціальні мережі. Вам можливо доведеться переглянути свої пріоритети, щоб знайти час для вивчення слова Бога. Якщо є така необхідність, зробіть це!” (Ліягона, листопад 2014 р.). Роль батьків і провідників у тому, щоб допомогти молоді правильно розставити пріоритети, виділивши час для щоденних занять семінарії. Я знаю, що це робота Господа, і Він надихатиме нас на цьому шляху.
Ми знаємо, як важко було Президенту Нельсону, коли він отримав доручення встановити Церкву у Східній Європі. Сестра Дью описала це так: “Коли згодом його запитали про те, який конкретний урок він виніс завдяки своєму дорученню відкрити країни Східної Європи для проповідування євангелії, з огляду на багато обмежень, скромний початок, невдалі зустрічі, злети і падіння, старійшина Нельсон просто відповів: “Господу подобаються зусилля. Він міг сказати Мойсею: “Я зустріну тебе на півдорозі”. Але Мойсей мав пройти весь шлях до вершини гори Синай. Він вимагав зусиль від Мойсея та Ісуса Навина, від Джозефа Сміта та всіх інших наступних президентів Церкви... Чи готові ви виконувати дійсно складну роботу? Як тільки ви покажете, що готові виконувати свою частину, Він допоможе вам”.
Що насправді відбувається з нами, коли ми довіряємо Господу і прислухаємося до голосу Його слуг? У Писаннях є багато історій про це. Одна з них—це історія про зцілення Наамана, коли він “зійшов… і занурився в Йордані сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло малого хлопця” (2 Царів 5:14). Шлях для зцілення був підготовлений, але необхідно було вибрати його і діяти відповідно до цих слів.
Чед Уебб, адміністратор семінарій та інститутів релігії, зазначив: “Ми живемо у часи, коли багато молодих людей і неодруженої молоді страждають від того, що мають невирішені питання і збентежені багатьма голосами світу. Щоб не загубитися в цьому гаморі, нам потрібно розуміти істинну доктрину”. Одна студентка семінарії, долаючи той гамір і виконуючи завдання пропущеного уроку, здобула прекрасний досвід, пов’язаний з істинною доктриною. Побачивши на вулиці літню жінку з ціпком, вона згадала принцип з уроку семінарії щодо необхідності прислухатися до спонукань Святого Духа, коли комусь потрібна допомога. Ця студентка, попри те, що поспішала, дійсно допомогла самотній літній жінці купити продукти. А ще вона провела її додому і дала свій номер телефону, якщо потрібна буде допомога. Розмірковуючи над цією історією, я думаю про те, як Господь благословив її батьків за те, що вони допомогли своїй доньці правильно розставити пріоритети серед безлічі заходів і завдань та заохотили її до участі в уроках семінарії. Яку дивовижну підготовку від Господа може отримати наша дорогоцінна молодь, беручи участь разом зі своїми ровесниками у заняттях семінарії і здобуваючи необхідний досвід на шляху до вічного життя.