А якщо для мене не має місця в плані Небесного Батька?

Джефф Бенніон

Раніше я часто ставив собі це запитання, але тепер зрозумів, що кожен має місце в царстві Божому.

Коли я був неодружений і відвідував прихід для неодруженої молоді, я та багато моїх друзів зіткнулися з безліччю проблем, прагнучи благословень вічного шлюбу й сім’ї, про які ми дізналися з євангелія Ісуса Христа. Деякі з моїх друзів не могли украсти шлюб набагато довше, ніж хотіли, інші вийшли заміж або одружилися, але раптово овдовіли або розлучилися, перед третіми постали серйозні проблеми зі здоров’ям, які позбавляли їх шансів одружитися або мати власних дітей.

Ми по-різному намагалися зберегти віру, незважаючи на втрачену надію та розбиті мрії.

Спочатку, коли я повернувся додому після місії, то сподівався, що скоро одружуся. Невдовзі я прийняв той факт, що відчуваю потяг до осіб своєї статі, і вирішив, що вірно йтиму шляхом завіту, з оптимізмом дивитимуся у своє майбутнє у євангелії і не буду здаватися. Але стосунки із жінками все ще залишалися проблемою. Роки після моєї місії минали, а моя надія одружитися слабшала, і зрештою виникло відчуття, що вона є марною.

У мене було свідчення про вчення, викладене в проголошенні про сім’ю¹, але іноді його було боляче читати, бо прекрасна вічна сім’я, про яку там говорилося, здавалася мені чимось неможливим.

Мені було цікаво, яке місце я і мої друзі посідають у плані Небесного Батька.

Господь знає про нас

Якось уночі, коли я був обтяжений своїми випробуваннями, мені наснився сон. Уві сні я відчув всепоглинаючу любов. Мені наснилося, що Бог запропонував мені попросити в Нього їжі, і мені наснилося, що я ліг спати й прокинувся із цією їжею, яка з’явилася дивовижним чином. Сон був настільки реалістичним, що, прокинувшись, я майже здивувався, що біля мого ліжка не було їжі. Цей сон залишив у мені абсолютну впевненість у тому, що Бог допомагав і допомагатиме мені.

Сон не давав мені спокою весь день, і я згадав історію про змученого пророка зі Старого Завіту, який заснув і прокинувся від того, що ангел запропонував йому їжу, але я не міг пригадати, хто це був. Того вечора я хотів знайти цю історію в Писаннях, але відчув спонукання відкрити журнал Ensign і спочатку переглянути його. Відкривши журнал, я помітив красиву картину на внутрішній стороні задньої обкладинки.

Картина називалася Явлення ангела пророку Іллі, художника Уолтера Рейна, і на ній була зображена саме та історія зі Старого Завіту, яку я намагався згадати.

Я був вражений. Які були шанси знайти її?

Історія, яку я шукав, знаходиться в 1 Царів 19. Пророк Ілля знемагає від постійного перебування в бігах. Він готовий здатися і просить Господа забрати його життя, а потім лягає спати під ялівцем (див. вірш 4). Прокинувшись, він бачить воду та теплий хліб, який з’їдає і знову засинає. Потім, вдруге ангел будить його та каже: “Устань, попоїж, бо дорога тяжка перед тобою” (вірш 7). І після цього він “підкріпившись тою їжею, йшов сорок днів та сорок ночей” (вірш 8).

На моє ще більше здивування у тому ж номері журналу була опублікована стаття про потяг до осіб своєї статі².

Я був вражений турботою Господа про мене. Святий Дух підтвердив, що ці натхненні слова інших були ідеально підібрані за часом і призначені для мене. Я не міг заперечувати, що Бог пам’ятає про мене й буде дбати про мої потреби, якщо я піду далі за Ним.

Слідування за Ісусом Христом — це ключ

Подібно до Іллі я іноді відчував, що мій шлях занадто важкий, щоб його витримати. Але тоді я усвідомив, що Господь любить і розуміє мене. Я знав, що Він розуміє мої обставини та що мої страждання мають для Нього значення. І якщо я прийму духовну їжу, яку може дати тільки Він, я здобуду силу, щоб продовжити свій шлях.

Як через випробування, так і через духовний досвід я зрозумів, що численні перешкоди на дорозі та обхідні шляхи в житті не заважають нам зайняти місце в плані Небесного Батька.

Я дізнався, що жити з вірою в Ісуса Христа — це найкращий план життя! Якщо ми ходимо вірою і дотримуємося наших завітів, незалежно від нашої особистої чи сімейної ситуації, ми просуваємося вперед за Його планом.

Ходіть із Христом

Як мені та моїми друзям в приході для неодруженої молоді часом важко мати віру в майбутнє, так і багато людей зараз мають унікальні обставини, що змушують їх відчувати, ніби для них немає місця в Божому плані спасіння. Але коли ми з моїми друзями поглиблювали свою відданість євангелії і покладалися на Спасителя в наших планах на життя, ми відчували та були свідками Його любові, скерування і чудес.

Як говорить Павло у 2 Коринтянам 5:7: “Бо ходимо вірою, а не видінням”, Неважливо, які розчарування, нездійснені очікування чи труднощі виникають на нашому шляху, якщо ми ходимо вірою і шануємо свої завіти, ми не лише ідеально вписуємося в Його план для Своїх дітей, але й “оточен[і] навіки руками Його любові” (2 Нефій 1:15).

Хоча ми можемо завзято йти за Христом і виконувати Його роботу (див. Учення і Завіти 58:27), Його план призначений не для того, щоб ми хвилювалися кожного разу через те, що наше життя йде не так, як ми планували. Навпаки, Він хоче, щоб ми покладалися на Нього, укладали з Ним завіти, скеровували одне одного назад до Нього і відчували радість і зростання через наш унікальний досвід у земному житті.

У цьому суть Божого плану: вести нас шляхом завіту й приймати кожного з нас з любов’ю у Свої обійми. І, слідуючи за Ним, ми можемо переконатися, що кожен з нас має місце в Його плані.