“Чому я не міг пробачити?”, Ліягона, січ. 2023.
Голоси святих останніх днів
Чому я не міг пробачити?
Я молився, щоб Небесний Батько допоміг мені подолати погані почуття й пробачити.
Ілюстрація Аллена Гарнса
Разом з іншими братами нашого приходу ми допомагали одній сестрі переїжджати. Але коли ми прибули до її квартири, неправильно припаркований кимось фургон не давав можливості нашому фургону під’їхати ближче.
Я подзвонив по телефону, вказаному на боковій частині фургону, і попросив, щоб хтось підійшов і переставив фургон. Відповів якийсь чоловік і пообіцяв, що невдовзі підійде.
Через 15 хвилин я знову подзвонив, але ніхто не відповів. Нарешті після ще одного дзвінка він з’явився з двома дітьми. Він був злий і сказав щось таке, що зачепило мене. Я намагався забути про це, поки тривав переїзд.
Того вечора я думав про той випадок. Я молився, щоб Небесний Батько допоміг мені подолати погані почуття й пробачити того чоловіка. Він відповів на мою молитву.
Однак невдовзі після того я читав місцеву газету й помітив статтю про того чоловіка. В ній була його фотографія. У мене знову з’явилися до нього погані почуття. Тож мені знову довелося пройти через той самий процес. Я просив Господа, щоб цей незначний інцидент більше не тривожив мене і щоб Він допоміг мені пробачити того чоловіка. Мене огорнуло хороше почуття.
Невдовзі я випадково зустрів того чоловіка в магазині. Однак мої погані почуття знову повернулися. Я був вражений. Я запитував Господа, чому не можу забути про цей випадок. Через кілька днів Він виклав мені урок.
Я від’їжджав від Гельсінського храму, Фінляндія, коли помітив того самого чоловіка, який працював у квітнику на храмовій ділянці. Я не міг повірити своїм очам. Мій розум відкрився і я зрозумів, що він, як і я, служив Господу, і що Він, як і я, має погані дні, коли все йде не так. Тоді я зміг подивитися на того чоловіка, як на свого брата. З цим новим поглядом я відчув повагу і любов до нього. Після того всі попередні почуття минули й ніколи не поверталися.
Коли ми дивимося на інших так, як Господь дивиться на нас, ми зможемо наслідувати Його заповідь повністю прощати (див. Maтвій 6:14–15; Учення і Завіти 64:9–10). Цей випадок був незабутньою лагідною милістю Господа, про яку я все ще згадую в своєму серці.