Жорстоке поводження, удочеріння—і зцілення

Бріанна П.

У моїй сім’ї панували жорстоке поводження і непевність, але завдяки Христу я тепер маю надію на мою майбутню сім’ю.

Я зростала в непевності. Мої біологічні батьки жорстоко зі мною поводилися і погано про мене піклувалися, тож я пережила багато великих труднощів. Я боролося з тривожністю, думками про те, що погано виглядаю, анорексією та ситуативною депресією, які тримали мене в полоні роками.

Мої біологічні батьки запечаталися в храмі, але невдовзі після мого хрищення у віці восьми років вони почали відходити від Церкви. І чим більше вони віддалялися від своїх завітів, тим гіршою була наша ситуація.

У свої 14 років я дбала про свого брата, який був аутистом, і свою матір. Я була розгублена й не контролювала себе. Я ненавиділа себе і свою ситуацію та вважала, що моє життя ніколи не зміниться.

Тоді сталося диво. Моя біологічна мати зрозуміла, що не може про мене піклуватися й подзвонила своєму брату в Сингапур та попросила удочерити мене. Із запакованими валізами і сльозами на очах я сіла в літак, щоб почати своє нове життя—вільне від жорстокості. Однак пристосовуватися до сім’ї удочерителів і нової культури було важко, і мій поступ уперед був ледь помітним.

Мої удочерителі робили все можливе, щоб мені допомогти. Я відвідувала психотерапевтів та лікарів. Я також знову почала ходити до церкви, але мені було важко усвідомлювати, що є Небесний Батько, Який мене любить і має для мене мету, бо я не вірила в це після всього, що пережила.

Я була нещасна. Я не знала, як зцілитися від минулого і все ще не мала надії на майбутнє.

Бажання зцілитися

Одного разу я розмірковувала над тим, яким коротким є наше земне життя. Я не хотіла мати нещасливе життя. Мені необхідно було навчатися на своїх випробуваннях, застосовувати євангельські принципи, яких мене навчали, і запросити у своє життя Христа.

Я мала докласти неабиякої віри, тож почала ставати на коліна і кожного дня просити в Небесного Батька сили пробачити моїх біологічних батьків, змінити свої страхи на віру, знайти зцілення та радість і побачити любов у своєму житті. Я пішла до інституту і почала вивчати Писання та застосовувати євангельські принципи у своєму житті.

Я по-справжньому шукала цілющої сили Ісуса Христа і Його Спокути. І поступово моє життя почало змінюватися. Оскільки я була терплячою, пройшла терапевтичне та медикаментозне лікування й кожен день наповнювала життя Духом, то почала зцілюватися: я вже не була такою замкнутою, але більше схожою на себе. Я почувалася в безпеці. Я служила іншим. Я любила, прощала і приймала себе такою, як є. Я розвивала здорові, сповнені любові стосунки. Я почала відчувати любов Небесного Батька до себе. І вперше в житті я відчула справжню радість.

Христос дає надію на майбутнє

Я не можу змінити минулого, але, як сказано в Ученні і Завітах 122:7: “Все це додасть [мені] досвіду і буде [мені] на благо”. Я знаю, що Спаситель підтримував мене у моїх труднощах. Незважаючи на них, я багато чого досягла, оскільки маю бажання змінюватися і продовжую звертатися до Нього.

Якщо у вас важка сімейна ситуація, знайте, що ваш Небесний Батько, Який знає вас і любить вас, відкриє двері до яскравого майбутнього. До того, як мене удочерили, я казала собі, що мої обставини ніколи не зміняться і що я ніколи не вийду заміж і не матиму дітей, оскільки боюся, щоб вони не страждали так, як я. Але я зрозуміла, що якими б не були труднощі, які ми переживаємо у своїх сім’ях, якщо ми шукаємо Христа, то зможемо створити свою майбутню домівку і вічну сім’ю, маючи надію, євангельські істини та любов.

Як навчав старійшина Кларк Г. Ґілберт, сімдесятник: “Усі … ми починаємо у різних місцях в різних життєвих обставинах. Дехто народжується з точкою перетину, яка знаходиться високо й має багато можливостей. … Обставини інших є тяжкими і здаються несправедливими. Потім ми рухаємося траєкторією особистого розвитку. Наше майбутнє буде набагато менше визначатися нашою початковою точкою і набагато більше нашою траєкторією. Ісус Христос бачить божественний потенціал, де б ми не починали. … В обчисленнях Господа Він зробить усе можливе, аби допомогти нам повернути наші траєкторії у напрямку небес”¹.

Якими б не були ваші обставини, є надія і зцілення в Ісусі Христі! Він з вами, і Він буде вести вас до миру й радості, якщо ви будете шукати Його—завжди.