Розділ 12
Повертайтеся назад і бенкетуйте за Господнім столом
“Простягніть руку допомоги менш активним і відчуйте радість, що прийде до вас і тих, кому ви допомагаєте”.
З життя Говарда В. Хантера
Говард В. Хантер через день після того, як став Президентом Церкви, звернувся з цим сповненим любові запрошенням до членів Церкви, які не були в ній активними:
“Тим, хто згрішив чи образився, ми кажемо: “Повертайтеся назад”. Тим, кому завдано болю, хто бореться і відчуває страх, ми кажемо: “Давайте ми станемо поруч з вами і витремо ваші сльози”. Тим, хто заплутався і робить помилки на кожному кроці, ми кажемо: “Прийдіть до Бога всієї істини і до Церкви постійного одкровення”. Повертайтеся назад. Залишайтеся з нами. Продовжуйте йти вперед. Будьте віруючими. Все гаразд, і все буде гаразд. Бенкетуйте за столом, поставленим перед вами в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів, і старайтеся йти за Добрим Пастирем, Який приготував цей стіл. Майте надію, виявляйте віру, самі відчуйте і виявляйте його до інших---милосердя, цю чисту любов Христа”1.
А через кілька місяців Президент Хантер у своєму першому виступі на генеральній конференції в якості Президента Церкви сказав, що, як він відчув, необхідно й далі робити на цьому наголос. “Повертайтеся назад,---повторив він.--- Буквально прийміть запрошення [Спасителя]: “Ідіть за Мною”. … Він---єдиний вірний шлях; Він---світло для світу”2.
Упродовж всього свого життя Президент Хантер допоміг багатьом членам Церкви повернутися до активності в ній. Розповідаючи про один випадок зі своїх молодих років, він сказав:
“Єпископ мого приходу призначив мене бути приходським учителем для брата, який хвалився тим, що є найстаршим дияконом в Церкві. У ті часи домашнє вчителювання називалося приходським вчителюванням. Його проблема була в тому, що він любив грати в гольф у неділю. Руки опускалися, бо місяць за місяцем ми зустрічалися з ним та його дружиною, а жодного видимого прогресу так і не було. Але нарешті було сказано потрібне йому слово, і воно знайшло відгук в його серці. І слово це було завіт. Ми спитали його: “Що для вас означає завіт хрищення?” Вираз його обличчя змінився, і ми вперше помітили в ньому серйозність. Урешті-решт він став приходити на наші уроки, залишив гольф і повів свою дружину в храм”3.
“Кожному з нас слід читати й перечитувати притчу про заблудлу вівцю. … Я сподіваюся, послання цієї притчі залишить слід в серці кожного з нас”.
Учення Говарда В. Хантера
1
Притча про заблудлу вівцю вчить нас шукати тих, хто загубився.
Перше Президентство [поширило] серед членів Церкви важливе запрошення … :
“Тим, хто перестали бути активними в Церкві, і тим, хто стали її критиками, ми кажемо: “Повертайтеся назад. Повертайтеся назад і бенкетуйте за Господнім столом, і знову куштуйте солодкі й приємні плоди дружнього спілкування зі святими”.
Ми впевнені, що багато хто прагнув повернутися, але їм було ніяково це зробити. Ми запевняємо вас: ви будете прийняті з розкритими обіймами, і вам простягнуть руки, готові допомогти”. (Ensign, March 1986, p. 88).
Я думаю, усі ми були вражені цим великодушним закликом, схожим на заклик пророка Алми в Книзі Мормона стосовно запрошення, даного Господом. Він сказав:
“Тож Він посилає запрошення всім людям, бо руки милості простерті до них, і Він каже: Покайтеся, і Я прийму вас.
Дійсно, Він каже: Прийдіть до Мене, і ви скуштуєте від плоду дерева життя; так, ви будете їсти і пити хліб і воду життя вільно;
Так, прийдіть до Мене і принесіть діяння праведності”. (Алма 5:33–35).
Кожному з нас слід читати й перечитувати притчу про загублену вівцю у пʼятнадцятому розділі Євангелії від Луки, починаючи з четвертого вірша:
“Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев’ятидесяти й дев’яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?
А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє.
І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: “Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену” [Лука 15:4–6]. …
Пророк Джозеф Сміт значно змінив один вірш, як це видно у Перекладі Джозефа Сміта. Там написано: “Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих девʼятидесяти й девʼяти, та й не піде в пустиню шукати загинулої, аж поки не знайде її?” (ПДС, Лука 15:4; курсив додано).
Цей переклад вказує, що пастир залишає свою благополучну отару та йде в пустиню, тобто йде у світ, шукати того, хто загубився. Загубився від чого? Загубився від отари, де є захист і безпека. Я сподіваюся, послання цієї притчі залишить слід в серці кожного з нас4.
2
Господь очікує, що ми будемо Йому, Пастирю, помічниками і знайдемо тих, хто бореться або загубився.
Як ми можемо допомогти тим, хто збився з дороги у пустині?
Зважаючи на сказане Учителем, що слід залишити девʼяносто девʼять овець і йти в пустиню, щоб знайти одну, ту, що загубилася, і зважаючи на запрошення Першого Президентства тим, які перестали бути активними в Церкві або стали її критиками, “повернутися назад”, ми запрошуємо вас долучитися до спасіння душ. Простягніть руку допомоги малоактивним та відчуйте радість, яка прийде до вас і до тих, кому ви допомагаєте, якщо ви й вони візьмете участь у поширенні запрошень повернутися назад та бенкетувати за Господнім столом.
Господь, наш Пастир, очікує, що ми будемо Йому помічниками і знайдемо тих, хто бореться або загубився. Ми не можемо сказати, як це зробити, але коли ви долучаєтеся до цієї справи і прагнете натхнення, то ваші зусилля увінчаються успіхом у ваших територіях, … колах і приходах. Деякі коли відповіли на попередні прохання й мали дивовижний успіх.
У словах відомого гімну звучить до нас заклик Спасителя:
“Слухай, тебе Він благає,
Просить, щоб ти допоміг:
“Підемо разом шукати
Любих овечок Моїх!”
І в цьому гімні, який ми часто співаємо, сказано, якою має бути наша відповідь:
“Хай наші долі прикрасить
Праці важкої вінець.
Браття, невтомно шукаймо
Божих ягнят і овець”.
(Гімни, с. 130).
Якщо ми будемо це робити, до нас прийдуть вічні благословення5.
Шукати загублених, непостійних і заблукалих---це Господня справа. … Благання Алми в молитві є гарним нагадуванням про священність нашого завдання:
“О Господи, даруй нам, щоб ми могли мати успіх у приведенні [душ] знову до Тебе через Христа.
Дивись, о Господи, їхні душі дорогоцінні”. (Алма 31:34–35)6.
“О Господи, даруй нам, щоб ми могли мати успіх у приведенні [душ] знову до Тебе через Христа. Дивись, о Господи, їхні душі дорогоцінні” (Алма 31:34–35).
3
Наша велика мета---допомогти людям повернутися в Божу присутність.
Протягом багатьох років Церква докладала величезні зусилля, щоб повернути малоактивних до активності в ній. … І все для чого? А щоб спасти душі наших братів і сестер та переконатися, що у них є обряди піднесення.
Коли я служив президентом колу в Лос-Анджелеській території, ми з радниками попросили наших єпископів ретельно відібрати чотири або пʼять подружніх пар, які б хотіли свого подальшого розвитку в Церкві. Дехто з них були малоактивними, інші були новонаверненими, однак вони були мотивовані до духовного розвитку. Ми збирали їх разом у класі в колі та навчали євангелії. Замість того, щоб наголошувати на особливому значенні храму, ми зосередилися на глибших стосунках з нашим Небесним Батьком і Його Сином, Ісусом Христом. Наш ретельний відбір привів до успіху, і більшість з цих подружніх пар стали активними й відвідували храм.
Дозвольте мені розповісти про [ще один] випадок. … В одному з наших приходів був брат, який не відвідував жодні збори. Його дружина не була членом Церкви. Вона була дещо вороже налаштована, тому ми не могли посилати до них домашніх вчителів. Єпископ знайшов підхід до цього брата, сказавши йому, що цей брат мав стосунки зі Спасителем, які йому потрібно розвивати і зміцнювати. Цей брат пояснив єпископу, що вся проблема---в його дружині, яка не належить до Церкви; тож єпископ поговорив з нею, наголосивши на тому ж---на стосунках з Господом, які потрібно розвивати. Як і раніше, вона нічого не хотіла сприймати, проте зраділа, дізнавшись, що святі останніх днів вірили в Христа, і тому дещо послабила свою оборону.
Успіх не прийшов відразу, але ті, хто відвідував цю сімʼю, продовжували наголошувати на важливості стосунків цієї пари з Господом. З часом та жінка стала поводитися дружньо і, врешті-решт, погодилася прийти зі своїм чоловіком на заняття у класі в колі, навчання в якому проводили члени вищої ради. Ми робили наголос на завіті, який укладає людина при хрищенні, та на інших завітах. Зрештою вона стала членом Церкви, а він---успішним провідником священства. …
Мене вражає твердження на титульній сторінці Книги Мормона, яке відображає одну з цілей цієї священної книги: “Щоб вони [дім Ізраїля в останні дні] мали змогу знати завіти Господа”. (Курсив додано). Як президентство колу, ми відчули, що для малоактивних наголошувати треба саме на цьому. Ми старалися привернути їхню увагу до великої важливості завітів, які вони уклали з Господом; потім ми навчали їх важливості завіту хрищення та додаткових завітів, які вони могли б укласти і які обʼєднали б їх як вічну сімʼю7.
Цілковита мета Церкви, яка спокійно досягається на місцевому рівні,---підготувати людей, щоб їм повернутися у присутність Бога. Цього можна досягнути лише завдяки тому, що вони пройдуть обряди й укладуть завіти у храмі8.
Наші зусилля зосереджені на тому, щоб зробити спасительні завіти й обряди євангелії доступними для всього людства: для не членів Церкви---через нашу місіонерську роботу; для малоактивних---через старання потоваришувати з ними та активізувати їх; для активних членів Церкви---через відвідування Церкви і служіння в ній, а для тих, хто вже пішов за завісу,---через роботу з викуплення за померлих9.
Ми ведемо вперед до однієї мети, яка існує для кожного окремого члена Церкви. Тобто всі мають пройти обряди євангелії та укласти завіти з нашим Небесним Батьком, щоб вони могли повернутися в Його присутність. Це---наша велика мета. Обряди і завіти дають можливість досягнути тієї божественної природи, завдяки якій ми знову повернемося в Його присутність. …
Памʼятайте цю мету: запрошувати всіх прийти до Христа. …
Я свідчу, мої брати і сестри, про Його божественність і силу спасти тих, хто прийде до Нього зі скрушеним серцем і упокореним духом. Завдяки обрядам і Його Святому Духу кожна людина може стати чистою10.
Рекомендації для вивчення і навчання
Запитання
-
Президент Хантер закликає кожного члена Церкви читати й перечитувати притчу про загублену вівцю (див. підрозділ 1; Лука 15:4–7). Які послання ви отримали з цієї притчі та інших вчень з першого підрозділу? Поміркуйте, як ці вчення можуть скеровувати вас, коли ви служите в Церкві?
-
Якою є ваша відповідальність, коли ви допомагаєте Господу, Який є Пастирем? (Див. підрозділ 2). Як ми можемо допомогти людям повернутися до активності в Церкві? Як були благословенні ви (або хтось із ваших знайомих) людиною, яка простягла вам руку допомоги, коли ви “боролися або заблудилися”?
-
Чого ми можемо навчитися з випадків, про які розповідає Президент Хантер у підрозділі 3? Як може наголошування на завітах допомогти членам Церкви повернутися до активності в ній?
Відповідні уривки з Писань
Єзекіїль 34:1–16; Лука 15:11–32; Іван 10:1–16, 26–28; 13:35; 1 Івана 1:7; Мосія 18:8–10; Геламан 6:3; 3 Нефій 18:32; Мороній 6:4–6; УЗ 38:24
Допомога у вивченні
Принцип---це істина, яка направляє у прийнятті рішень і у вчинках. “Читаючи, запитуйте себе: “Якого принципу євангелії навчає цей уривок? Як саме я можу застосувати його у житті?” (Навчати—немає покликання величнішого (2000), с. 17).