Розділ 5
Джозеф Сміт, пророк Відновлення
“Я урочисто свідчу, що пророк Джозеф Сміт---Господній помазаний слуга в ці останні дні”.
З життя Говарда В. Хантера
Ненсі Ноуелл, одна з прапрабабусь Говарда В. Хантера по батьківській лінії, переїхала до Лейпіра, шт. Мічиган, у середині 1830-х років. У 1842 р. хтось із місіонерів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів прибув в Лейпір з Наву, шт. Іллінойс. Ненсі прослухала його послання, помолилася про це послання й отримала свідчення, що він навчав істині. Вона поїхала в Наву, щоб більше дізнатися про Церкву, і у своєму щоденнику так написала про свій досвід:
“Я поїхала послухати того мормонського проповідника [Джозефа Сміта], дуже остерігаючись і сподіваючись не бути обманутою. Він говорив про Друге пришестя Христа. Я отримала свідчення, що він говорив істину і що Джозеф Сміт був справжнім пророком, якого Бог покликав і висвятив для виконання великої роботи, бо він мав принести у світ істину, як її навчав Ісус Христос. Я попросила, щоб мене охристили”1.
Як і його прапрабабуся Ненсі Ноуелл, Говард В. Хантер мав впевнене свідчення про місію Джозефа Сміта як пророка. Через три тижні після того, як Говард В. Хантер став Президентом Церкви, він поїхав до Наву на відзначення 150-ї річниці з дня мученицької смерті Джозефа і Гайрума Смітів. Під час зборів, що проводилися на території біля храму Наву, Президент Хантер сказав:
“Відповідальність, яку я відчуваю стосовно роботи, розпочатої пророком Джозефом, сповнює мене рішучістю робити все, що я можу, у відведений мені час і добу. Безсумнівно, Джозеф був вірний і відданий у відведений йому час і добу! … Я урочисто свідчу, що пророк Джозеф Сміт---Господній помазаний слуга в ці останні дні. До його свідчення про божественність і реальність Ісуса Христа я додаю своє”2.
Пізніше того ж дня на зборах, що проводилися біля Картеджської в’язниці, Президент Хантер свідчив: “Джозеф Сміт, який віддав життя на цьому місці, був знаряддям в руках Господа, щоб відновити повноту Його євангелії та повноваження Його священства”3.
“Джозеф Сміт був не тільки видатною людиною, але й натхненним слугою Господа, пророком Бога”.
Учення Говарда В. Хантера
1
Бог Батько і Ісус Христос явилися Джозефу Сміту, щоб розпочати Відновлення.
Багато разів євангелія давалася світу через пророків, і кожного разу [вона] втрачалася через непослух. У 1820 р. тиша була порушена, і Господь знову явився пророку. Цей пророк, Джозеф Сміт, зміг свідчити про своє безсумнівне знання того, що Бог---живий, що Ісус є Христос, Син Божий, Воскресла Істота, окрема і відмінна від Батька. Він свідчив не про те, у що він вірив, і не про те, що він або інші люди думали чи припускали, а про те, що він знав. Це знання прийшло до нього завдяки тому, що Бог Батько і Син особисто явилися йому і говорили до нього4.
Бог … відкрив Себе [Джозефу Сміту] як окрему істоту. Більш того, Батько і Син продемонстрували незаперечну істину: вони були окремими і різними особами. Дійсно, звʼязок між Батьком і Сином були знову підтверджені божественним представленням юнаку-пророку: “Це Мій улюблений Син. Слухай Його!” [Джозеф Сміт---Історія 1:17]5.
Коли люди чули, як юний Джозеф Сміт заявляв, що Бог явив Себе юнаку, вони висміювали його і відверталися від нього, точнісінько, як це було в християнську добу, коли мудрі й самодостатні люди в Афінах відверталися від дивного чоловіка, який служив серед них. Однак факт залишається фактом: Павло тоді був єдиною людиною в тому великому місті набуття знань, хто знав, що людина може пройти через портали смерті й потім знову жити. Він був єдиною людиною в Афінах, яка могла чітко розмежувати формальність ідолопоклонства і щиросердне поклоніння єдиному істинному і живому Богу. [Див. Дії 17:19–20, 22–23]6.
Ті, хто зневажили Спасителя, коли Він прийшов на землю з проголошенням, що Він був Сином Бога, казали про Нього: “Чи ж Він не син теслі?” (Матвій 13:55). Коли Джозеф повідомив, що мав видіння та побачив Батька і Сина, в розумі та на вустах сусідів, священнослужителів і городян виникло запитання: “Чи ж він не син фермера?” Христа переслідували і віддали на смерть, але час був Його оборонцем. Як сталося з сином теслі, так сталося і з сином фермера7.
Джозеф Сміт був не тільки видатною людиною, але й натхненним слугою Господа, пророком Бога. Його велич полягає в одному---в істинності його проголошення, що він бачив Батька і Сина, і в тому, що він відповів на реальність того божественного одкровення. …
Я свідчу, що … Батько і Син дійсно явилися пророку Джозефу Сміту, щоб розпочати в наш час це велике просування вперед роботи останніх днів.
Я свідчу, що юнак-пророк, який у багатьох відношеннях залишається центральним дивом … цього церковного досвіду, є живим підтвердженням того, що у Божих руках і під керівництвом Спасителя світу слабке і просте прийде у світ та подужає могутніх і сильних8.
2
Ісус Христос знову встановлює Свою Церкву через Пророка Джозефа Сміта.
Шостого квітня 1830 р. група чоловіків і жінок, діючи у послуху заповіді Бога, зібралася в будинку містера Пітера Уітмера [старшого], щоб організувати Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів. … Ні в кого з них не було якоїсь особливої освіченості чи високого становища. Вони були шанованими людьми і поважними громадянами, але, по суті, вони нікому не були відомі, крім своїх найближчих сусідів. …
Ці смиренні, звичайні люди зібралися тому, що один з них, Джозеф Сміт молодший, дуже молодий чоловік, зробив найдивовижнішу заяву. Він проголосив їм та всім іншим, хто буде слухати, що він мав ґрунтовне й неодноразове небесне спілкування, у т.ч. й відкрите видіння Бога Батька та Його Улюбленого Сина Ісуса Христа. У результаті цього досвіду отримання одкровень Джозеф Сміт видав Книгу Мормона, яка є записом Христових справ з давніми жителями Америки. Більш того, Господь наказав цьому молодому чоловіку, якому тоді було лише двадцять чотири роки, знову встановити ту Церкву, яка існувала в часи Нового Завіту і яка б у своїй відновленій чистоті мала б знову бути позначеною іменем її основного наріжного каменя та вічного глави, Самого Господа Ісуса Христа.
Таким---скромним, але найважливішим---було відкриття першої дії у великій драмі Церкви, що зрештою вплинула не лише на те покоління людей, але й на всю людську сімʼю. … Так, початок скромний, але заява про те, що Бог промовляв, що Христова Церква знову організована і її вчення ще раз були підтверджені божественним одкровенням, була найвидатнішим проголошенням, яке давалося світу з часів Самого Спасителя, коли Він ходив дорогами Юдеї та пагорбами Галілеї9.
Частиною божественного одкровення [отриманого Джозефом Смітом] була настанова знову встановити істинну і живу Церкву, відновлену в ці останні часи такою, як вона існувала в ті дні, коли Спаситель Сам священнослужив, живучи на землі. Пророк Джозеф Сміт сказав, що Церква Ісуса Христа була “встановлен[а] відповідно до заповідей і одкровень, даних Ним у ці останні дні, а також відповідно до порядку Церкви, записаного в Новому Завіті” [Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт (2007), с. 139]. …
… Ті, хто був охрищений в Церкві шостого квітня 1830 р., вірили в існування Бога як особи; вони вірили, що Його реальність і реальність Його Сина, Ісуса Христа, є тим вічним фундаментом, на якому будується ця Церква10.
Через [Джозефа Сміта] і під час подальших подій священство і євангелія в її повноті були ще раз відновлені на землі, щоб вже ніколи не бути забраними [див. УЗ 65:2]. Церкву Ісуса Христа, царство Бога на землі, було знову встановлено і призначено, щоб, відповідно до сказаного в Писаннях, котитися далі й наповнити всю землю [див. Даниїл 2:35]11.
Життя пророка Джозефа Сміта “скеровувалося одкровенням”.
3
Джозеф Сміт був пророком, провидцем і одкровителем.
Прихід пророка Джозефа у світ був виповненням пророцтва, виголошеного багато століть до того Йосипом, якого продали в Єгипет:
“Провидця поставить Господь Бог мій, який буде вибраним провидцем для плоду моїх стегон. І назвуть його моїм ім’ям; і буде воно таким самим, як ім’я його батька” (2 Нефій 3:6, 15).
Джозеф Сміт молодший був названий так само, як і Йосип з давнини, якого відвели у рабство в Єгипет, а також і як його батька, Джозефа Сміта старшого, таким чином було виповнено це пророцтво. Він знаний як пророк Джозеф Сміт, і його називають “Джозефом провидцем”. Він часто згадується як “пророк, провидець і одкровитель”.
Терміни “пророк”, “провидець” і “одкровитель” часто вживаються як взаємозамінні, і багато хто вважає, що вони означають одне й те саме. Однак вони не однакові, і ці три терміни є окремими й різними за значенням.
[Старійшина] Джон А. Уідтсоу характеризує пророка як вчителя---того, хто розʼяснює істину. Він навчає істині, як вона відкрита Господом людині, і під натхненням пояснює її для розуміння людей. Словом “пророк” часто називають того, хто отримує одкровення і скерування від Господа. Багато хто думав, що пророк, по суті, є провісником майбутніх подій і того, що стається, але це лише одна з багатьох функцій пророка. Він є виразником волі Господа.
Провидець---це той, хто дивиться. Це означає, що він дивиться не своїми природними очима, а очима духовними. Дар бути провидцем---це надприродне обдарування. Джозеф був як Мойсей, давній провидець, і Мойсей бачив Бога лицем до лиця, але він пояснює, як він Його бачив, такими словами:
“Але тепер мої власні очі бачили Бога; але не мої природні, а мої духовні очі, бо мої природні очі не побачили б; інакше б я засох і помер в Його присутності; але Його слава була на мені; і я бачив Його лице, бо мене було переображено перед Ним” (Мойсей 1:11).
Нам не слід вважати, що бачити духовно---це не бачити у прямому розумінні. Таке бачення--не фантазія і не плід уяви. Обʼєкт справді бачиться, але не природними очима. Кожний з нас має духовні очі, які є аналогом наших природних очей. Спочатку ми були створені духовно, а потім вже були створені наші тіла як оболонка для нашого духа. Нам сказано, що у своєму першому стані ми ходили баченням. Це відбувалося завдяки баченню нашими духовними очима, тому що нам ще не було дано тіло з природними очима. Усі люди мають духовний зір, але не завжди мають привілей користуватися таким зором, а тільки тоді, коли він оживлюється Духом Господа. …
Силою Святого Духа певні особи, послані на землю з цією метою, здатні дивитися і бачити те, що стосується Бога. Провидець---це той, хто бачить і знає те, що минуло, а також те, що прийде, і через провидців усе буде відкрито (див. Мосія 8:15–17). Коротше кажучи, він той, хто бачить, хто ходить у світлі Господа з духовними очима, відкритими і оживленими силою Святого Духа. Мойсей, Самуїл, Ісая, Езекіїль та багато інших були провидцями, тому що їм було надано привілей бачити ближче божественні славу й силу, ніж бачать їх інші смертні.
Одкровення робить відомим те, що було невідомим, або те, що було відомим людині раніше і береться з її памʼяті. Одкровення завжди стосується істини, і воно завжди приходить з божественною печаткою схвалення. Одкровення отримується різними шляхами, але передумовою його отримання завжди є вимога: одкровитель має жити і поводити себе так, щоб він був у тоні, або в гармонії, з божественним духом одкровення, духом істини, а тому був здатний отримати божественні послання.
Підсумовуючи, ми можемо сказати, що пророк---це вчитель божественної істини, провидець у повному розумінні цього слова. Чутливість духовного зору [Джозефа Сміта] була посилена до дивовижного рівня й одухотворялася Святим Духом. Саме завдяки цьому дару він побачив Батька і Сина, коли пішов у ліс помолитися. Якщо ми прослідкуємо його життя і зроблене ним з цього моменту, то виявимо, що він не намагався щось робити, покладаючись на власні сили. Він покладався на Господа, тому отримував Його допомогу і йому давалися Господні настанови. Його життя скеровувалося одкровенням12.
4
Слава людині, що чула Єгову!
Коли ми співаємо про Джозефа Сміта: “Слава людині, що чула Єгову!” (Гімни, 2006, с. 15), то згадуємо, як багато зробив він того, що гідно похвали.
Ми прославляємо його за його здатність спілкуватися не тільки з Єговою, але й з іншими небесними посланцями. Дуже багато хто з них відвідували, навчали “вибраного провидця”, якого було поставлено в останні дні, і дали йому ключі (2 Неф. 3:6–7). Батько Сміт, благословляючи юного Джозефа в 1834 р., проголосив, що давній Йосип у Єгипті бачив провидця цих останніх днів. Давній Йосип плакав, усвідомивши, як робота пророка Джозефа благословить численне потомство Йосипа в давні часи.
Ми також прославляємо Джозефа Сміта за його старанність і здібність перекласти й отримати сотні сторінок відкритих йому Писань. Він був каналом для отримання одкровень. Через нього, як підраховано, було передано більше дивовижних сторінок Писань, ніж через будь-яку іншу людину в історії.
Ми прославляємо Джозефа не тільки за те, що він зміг витерпіти до кінця, але й за те, що зміг “витерпіти це достойно” (УЗ 121:8). Раніше, ще хлопчиком, він мав болісну операцію на нозі, і якби не ця операція, він не зміг би пізніше взяти участь у важкому поході з Табором Сіону---з Огайо до Міссурі. Під час того походу Джозеф “більшість часу проводив на ногах, а тому часто його ноги боліли і були вкриті кривавими пухирями” [Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт, с. 289]. Ми також прославляємо його і Емму за те, що вони витерпіли скорботну втрату своїх шести рідних і всиновлених дітей, які рано померли. Батькі, які втратили хоча б одну дитину, сповнюються співчуття.
Ми прославляємо Джозефа Сміта за те, що він зміг витерпіти переслідування, у т.ч. й тривале та суворе увʼязнення в тюрмі Ліберті. Дуже багатьом все здавалося безнадійним тоді. Та все ж Господь небес запевнив увʼязненого Джозефа, що “кінці землі питатимуть про [його] імʼя” (УЗ 122:1). Ми живемо в час, коли все більше й більше запитують про Джозефа Сміта та відновлену євангелію.
Джозеф вже давно виповнив своє бажання, щоб він міг “бути нарівні з” давніми [Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт, с. 231]. Тепер ми можемо співати, що Джозефа “увінчають разом з пророками давніх часів” (Гімни, 2006, с. 15).
Ми прославляємо Джозефа за те, що він витерпів гіркоту, неодноразові зради, і розчарування. Наприклад, він вирушив до Картеджа, “як ягня на заклання”, “спокійний, наче літній ранок” і з совістю, “чистою … перед усіма людьми” (УЗ 135:4). Він направлявся до Картеджа без гіркоти. Він направлявся до Картеджа без скарг. Яка дивовижна здатнісь так достойно терпіти до кінця!
Джозеф знав, якою дорогою йти. Це була дорога, що вела до Спасителя Ісуса Христа, Якого він слухався відтоді, як Небесний Батько вперше представив Його молодому Джозефу, кажучи: “Це Мій Улюблений Син, слухай Його!” [Джозеф Сміт---Історія 1:17]13.
5
Життя і місія пророка Джозефа Сміта допомагають нам звертати на стежки, що ведуть до вічного життя.
Я вдячний за цього чоловіка, за його вчення, за його одкровення, за те, що він залишив нам, за те, що через нього євангелію було відновлено на землі. На мою думку, не існує прекраснішої розповіді в усій історії, ніж ця проста, чудова розповідь про хлопця, який пішов у ліс поблизу свого дому, щоб, ставши на коліна, помолитися й побачити небесних відвідувачів.
Тепер ми досліджуємо його життя і його справи. Багато людей допитувалися про них, щоб зрозуміти, яка ж таємниця криється за всіма написаними словами, але таємниці немає. … Була проста віра, віра юнака, який мав бути навчений в тому, що стосувалося Бога. І з плином часу цей юнак, без наукових досягнень і без освіти, отримував освіту від Господа у справах, що стосувалися прийдешнього.
Нам дано інтелект і розум. Нам лише потрібно розвивати й культивувати їх, як того навчав Господь Джозефа, та мати просту віру, яку мав він, і бути готовими дотримуватися простих настанов. Коли ми робимо це і йдемо шляхом, яким [Господь] хоче, щоб ми йшли, і засвоюємо уроки, які Він даватиме нам, то виявимо, що з нашого життя видалено все те, що суперечить цілям Бога, як це було і з Джозефом. Він став майже досконалою людиною, тому що очистив свою душу та свій розум і жив нерозлучно з Господом; він міг розмовляти з Ним і чути, як Господь говорить те, що він залишив для нас через свої одкровення. Своїми духовними очами він був здатний бачити те, що минуло, і те, що чекає попереду, і ми вже перевірили істинність того, що він бачив. …
Я вдячний за своє членство в цій Церкві і за своє свідчення про її божественність, яке основується на простій історії про юнака, який став на коліна під деревами і до нього прийшли небесні відвідувачі---не один Бог, а дві окремі, індивідуальні особи, Батько і Син, тим самим знову відкривши на землі особи Божества. Мої віра й свідчення основуються на цій простій історії, бо якби вона не була правдивою, моромонізм зазнав би невдачі. Якщо ж вона правдива,---а я свідчу, що це так,---то це одна з найвеличніших окремо взятих подій в усій історії.
Я молюся[, щоб] ми, згадуючи цього великого пророка і розмірковуючи над його життям, відчували вдячність у своєму серці за те, що прийшло в наше життя завдяки його проникливості і його одкровенням для нас---завдяки обраному провидцю, поставленому Господом, щоб направляти нас в ці останні дні, аби ми могли знову повернути наші стопи на ті стежки, які приведуть нас до піднесення й вічного життя14.
Рекомендації для вивчення і навчання
Запитання
-
Поміркуйте над вченнями Президента Хантера стосовно Першого видіння Джозефа Сміта (див. підрозділ 1). Як ваше свідчення про Перше видіння вплинуло на вас? Чому для святих останніх днів так важливо мати свідчення про те, що Джозеф Сміт був пророком Бога?
-
Якими є ваші враження від розгляду вчень Президента Хантера стосовно організації Церкви? (Див. підрозділ 2). Які благословення прийшли до вас і вашої сім’ї завдяки відновленій Церкві Ісуса Христа?
-
Чому корисно розуміти значення титулів пророк, провидець і одкровитель? (Див. підрозділ 3). Як ви були благословенні завдяки пророкам, провидцям і одкровителям?
-
У підрозділі 4 Президент Хантер вказує на деякі з причин, з яких ми прославляємо Джозефа Сміта. Як ці вчення збільшили вашу вдячність за пророка Джозефа? Чого ви можете навчитися з прикладу Джозефа Сміта?
-
Поміркуйте над вченнями Президента Хантера стосовно віри, духовної освіти і послуху (див. підрозділ 5). Як ці вчення можуть стосуватися нас? Як ми можемо виявляти вдячність за благословення, що прийшли до нас через пророка Джозефа Сміта?
Відповідні уривки з Писань
Переклад Джозефа Сміта, Буття 50:25–33; Даниїл 2:44; Ефесянам 2:19–22; 4:11–14; УЗ 1:17–32; 5:9–10; 122:1–2; 135; Джозеф Сміт---Історія
Допомога у вивченні
“Коли ви відчуваєте радість від того, що розумієте євангелію, то захочете застосовувати все, про що дізналися. Прагніть жити у злагоді з вашим розумінням. Це зміцнить вашу віру і свідчення та збільшить знання” (Проповідуйте Мою євангелію [2005], с. 19).