Розділ 17
Зберігати й захищати сім’ю
“Іноді дім може здаватися просто спільним для всіх місцем, де треба виконувати повсякденні домашні обовʼязки, однак прагнення зробити дім успішним має бути найбільшим з усіх наших прагнень”.
З життя Говарда В. Хантера
Говард В. Хантер зростав у люблячій, працелюбній сімʼї, де він навчився від своїх батьків, що створення щасливого дому часто вимагає жертви. Незадовго до свого одруження він приніс жертву, яка, на його відчуття, була необхідною для благополуччя його майбутньої сімʼї.
Говард полюбив музику ще в юному віці. Спочатку він вчився грати на піаніно та скрипці, а потім навчився сам грати на багатьох інших інструментах. Бувши підлітком, він організував свою музичну групу, Hunter’s Croonaders, яка грала на танцях та інших подіях в Бойсі, шт. Айдахо, та навколишній місцевості. Коли йому було 19 років, він і його група були найняті грати під час двомісячного круїзу до Азії1.
Через рік після повернення з круїзу Говард переїхав до Південної Каліфорнії, де продовжував грати з різними музичними групами. У Каліфорнії він також зустрів Клер Джеффс, якій навесні 1931 р. запропонував вийти за нього заміж. За чотири дні до їхнього одруження Говард виступив разом зі своєю групою, а потім склав свої інструменти і вже більше ніколи не грав як професіонал. Грати на танцях та вечірках “у певному сенсі було досить престижно,---казав він,---і я добре заробляв”, однак він відчував, що в дечому такий стиль життя був несумісним з тим життям, яке він уявляв для своєї сімʼї. “Довелося полишити те, що приносило мені радість, [але] я ніколи не шкодував, що прийняв те рішення”,---сказав він через через багато років2.
Говард і Клер були благословенні мати трьох синів: Говарда Вільяма (Біллі), Джона і Річарда. На їхній жаль, Біллі помер немовлям. Хантери робили все, щоб Джон і Річард зростали у згуртованій сімʼї. Говард жив за напруженим розкладом, маючи юридичну практику і церковні покликання, але вони з Клер своїм пріоритетом зробили сімʼю. Ще задовго до того як Церква призначила проводити у вечір понеділка домашній сімейний вечір, Хантери відвели цей вечір для навчання євангелії, розповіді історій, грання в ігри та спільних прогулянок. Часто хлопчикам давалося завдання провести урок.
У Говарда та його синів були спільні інтереси, наприклад, моделювання поїздів. Вони робили поїзди з наборів і конструювали складну залізницю з коліями, прикріпленими до листів фанери. Він згадував: “Однією з наших улюблених розваг було ходити на залізничні двори … неподалік станції Алхамбра Південно-Тихоокеанської залізниці, щоб знайти ідеї для наших маневрових парків та обладнання”3.
З часом сімʼя Президента і сестри Хантер збільшилася, у них було 18 онуків. Крім тривалих відвідувань своїх дітей і онуків, також багато зустрічей Президента Хантера з ними відбувалося “на ходу”, під час пересадок, коли, виконуючи церковні завдання, він летів через Каліфорнію. Оскільки Джон часто брав своїх дітей в аеропорт, щоб вони побачилися зі своїм дідусем під час таких пересадок, вони іноді називали його “дідусем, який живе в аеропорту”4.
Сімʼя “стоїть в житті вище за всі інші інтереси”.
Учення Президента Говарда В. Хантера
1
Сімʼя є найважливішою організацією в суспільстві, у Церкві і у вічності.
Сім’я є найважливішою організацією у часі й у вічності, і, як така, стоїть в житті вище за всі інші інтереси5.
Церква має відповідальність—і повноваження---зберегти й захистити сім’ю як основу суспільства. За взірцем, даним для сімейного життя ще до заснування світу, діти мають народжуватися й виховуватися батьком і матірʼю, які є чоловіком і дружиною та перебувають у законному шлюбі. Батьківство---це священний обовʼязок та привілей, і діти радо приймаються як “спадщина Господня (Пс. 126(127):3).
Стурбоване суспільство зараз починає бачити, що розпад сімʼї приносить у світ біди, провіщені пророками. Поради й дискусії у світі приведуть до успіху тільки за умови, що вони будуть визначати сімʼю такою, якою Господь відкрив, щоб вона була. “Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому!” (Пс. 126(127):1)6.
У прагненні благополуччя людям і сімʼям важливо памʼятати, що основна одиниця Церкви---це сімʼя. Однак, зосереджуючись на сімʼї, нам слід памʼятати, що у світі, в якому ми живемо, сімʼї не обмежуються лише традиційною групою: батько, мати і діти. Сьогодні сімʼї в Церкві за своїм складом також є й такими: [чоловіки і дружини] без дітей, батьки-одинаки або матері-одиначки з дітьми, та неодружені люди, які живуть самі. … Кожна з цих сімей повинна відчувати турботу священства. Часто найбільш дбайливої уваги можуть потребувати сімʼї саме з нетрадиційною структурою. Дбайливі й віддані домашні вчителі необхідні в кожному домі. Обходити увагою не можна нікого7.
Президент Хантер зі своїми синами, онуками та їхніми сімʼями 2 жовтня 1994 року, у день, коли він був підтриманий як Президент Церкви.
2
Батьки є партнерами в керуванні своїм домом і знаходяться під суворим зобовʼязанням захищати й любити своїх дітей.
Батьківські обовʼязки---найважливіші. Результати наших зусиль матимуть вічні наслідки для нас і хлопчиків та дівчаток, яких ми ростимо. Той, хто стає батьком чи матірʼю, знаходиться під суворим зобовʼязанням захищати й любити [своїх] дітей та допомагати їм повернутися до їхнього Небесного Батька. Усі батьки мають розуміти, що Господь не залишить без вини тих, хто нехтує цими обовʼязками8.
Батьки і матері мають велику відповідальність по відношенню до дітей, які довірені їм, щоб вони про них дбали. … У книзі Приповісті ми знаходимо таку настанову батькам:
“Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї”. (Приповісті 22:6).
Найкраще навчання, яке можна дати дитині, приходить завдяки прикладу батьків. Батькам потрібно подавати молодим людям приклад для наслідування. Велика сила приходить з того дому, в якому навчають праведних принципів, в якому люблять і поважають одне одного, в якому молитва впливає на сімейне життя і в якому поважається все, що стосується Бога9.
Ефективне провідництво в сімʼї … вимагає багато часу і правильного його використання. Навчання сімʼї й керування нею не повинно перекладатися … на суспільство, на школу або навіть на Церкву10.
Чоловік, який має священство, дбає про сімʼю так, як це встановлено Богом. Ваше провідництво в сімʼї є вашою найважливішою і найсвященнішою відповідальністю. …
Чоловік, який має священство, направляє свою сімʼю в церковному житті, щоб вона пізнавала євангелію та була під захистом завітів і обрядів. Якщо ви хочете мати благословення від Господа, то повинні привести до ладу свої власні доми. Разом зі своєю дружиною ви створюєте духовний клімат вашого дому. Ваше перше зобовʼязання---привести до ладу своє власне духовне життя за допомогою регулярного вивчення Писань та щоденної молитви. Зберігайте і шануйте дане вам священство та укладені вами храмові завіти; заохочуйте свою сімʼю робити те саме11.
Чоловік, який має священство, благоговійно ставиться до материнства. Матерям дано священний привілей “народжувати душі людей; бо цим роботу … Батька буде продовжено, щоб Його могло бути уславлено” (УЗ 132:63).
… Священство не може виконати своє призначення, а Божі цілі не можуть бути досягнуті без наших помічниць. Матері виконують ту роботу, яку священство виконати не може. За цей дар життя священство повинно мати безмірну любов до матерів своїх дітей.
[Брати], шануйте унікальну й божественну роль, призначену вашій дружині як матері в Ізраїлі, та її особливу здатність народжувати і вигодовувати дітей. Ми знаходимося під божественною заповіддю розмножуватися й наповнювати землю і приводити своїх дітей та онуків до світла та істини (див. Мойсей 2:28; УЗ 93:40). Як люблячий партнер, ви разом з нею дбаєте про дітей. Допомагайте дружині управлятися з домашніми справами і підтримувати в належному порядку ваш дім. Допомагайте навчати, виховувати та дисциплінувати ваших дітей.
Ви повинні часто говорити своїй дружині та своїм дітям, що ви шануєте й поважаєте її. Дійсно, одне з найкращого, що батько може зробити для своїх дітей,---це любити їхню матір12.
Чоловік, який має священство, сприймає свою дружину як партнера у керівництві домом і сім’єю. Вона знає про все, що відбувається в сім’ї, й бере участь у прийнятті всіх рішень. Необхідно, щоб в Церкві і в сімʼї був головуючий (див. УЗ 107:21). За божественним призначенням відповідальність головувати в сімʼї лежить на носієві священства (див. Мойсей 4:22). За Господнім наміром дружина має бути поміччю для чоловіка (у значенні рівноправною супутницею), тобто рівноцінною й необхідною напарницею у повноцінному партнерстві. Головування у праведності вимагає розподілу відповідальності між чоловіком і дружиною; вони діють разом, знаючи про всі сімейні справи й беручи участь в них. Чоловік, який діє, покладаючись виключно на себе або не беручи до уваги почуття і пораду своєї дружини в управлінні сімʼєю, тим самим виявляє неправедне домінування13.
Ми закликаємо вас, брати, памʼятати, що священство---це влада, яка діє тільки у праведності. Заслуговуйте повагу й довіру своїх дітей, розвиваючи любов між вами й ними. Праведний батько захищає своїх дітей, знаходячи час, щоб бути з ними на соціальних, освітніх та духовних заходах, в яких вони беруть участь, та під час виконання ними їхніх обовʼязків. Відповідальність ніжно любити та виявляти прихильність до своїх дітей лежить як на батьку, так і на матері. Кажіть своїм дітям, що ви любите їх14.
3
Наші доми повинні бути місцями любові, молитви і євангельського навчання.
Ми просто повинні мати любов, дотримуватися цілісності та твердих принципів у наших домах. Ми повинні залишатися вірними шлюбу, дітям та моральності. Ми повинні досягати успіху в тих сферах, в яких успіх є найбільш важливим для наступного покоління.
Безумовно, той дім є найсильнішим і найпрекраснішим, в якому кожний рахується з почуттями інших, намагаючись служити іншим, намагаючись жити вдома за принципами, дотримання яких ми демонструємо в більш публічних місцях. Нам потрібно краще старатися, щоб жити за євангелією в наших сімейних колах. Наші доми заслуговують на те, щоб ми якомога відданіше виконували свої зобовʼязання. Дитина має право відчувати, що вдома вона у безпеці, що її дім є для неї місцем захисту від небезпеки та зла зовнішнього світу. Щоб було саме так, необхідні єдність та цілісність у сім’ї. Дитині потрібні батьки, які щасливі у своїх стосунках одне з одним, які з радістю трудяться, аби зробити своє сімейне життя ідеальним, які люблять своїх дітей щирою і безкорисливою любовʼю і які віддано служать досягненню успіху своєї сімʼї15.
Коли про домашній сімейний вечір вперше було оголошено як про офіційну програму Церкви, Перше Президентство заявило: “Якщо святі послухаються цієї поради [проводити домашні вечори], ми обіцяємо їм за це великі благословення. Зросте любов у сім’ї та послух батькам. Молодь Ізраїля розвиватиме віру в своєму серці і здобуде силу боротися з впливом зла і спокус, що оточують їх”. Ми підтверджуємо ці обіцяні благословення тим, хто проводить домашні сімейні вечори.
Вечір понеділка повинен бути відведений для домашнього сімейного вечора. Місцеві провідники повинні забезпечити, щоб церковні будівлі та приміщення були зачинені, щоб приходи й коли не планували на вечір понеділка проведення своїх заходів і щоб ніщо інше не заважало проведенню домашніх сімейних вечорів.
Перш за все домашній сімейний вечір призначений для того, щоб сімʼя збиралася разом для вивчення євангелії. Ми нагадуємо усім: Господь наказав батькам навчати своїх дітей євангелії, вчити, як молитися й дотримуватися Суботнього дня. Писання---це найважливіше джерело для навчання євангелії16.
Моліться сімʼєю і увечері, і вранці. Які великі благословення приходять в життя дітей, що чують, як їхні батьки благають Господа про їхнє благополуччя. Безперечно, діти, які перебувають під впливом таких праведних батьків, будуть краще захищені від впливу супротивника17.
Аби батьки і діти могли краще розуміти одне одного, у Церкві було запроваджено план, відомий як “Сімейна рада”. Цю раду скликають і проводять батьки, і на ній мають бути присутні всі члени сімʼї. Це зміцнює сімейні узи, дає дітям відчуття своєї “належності” до сімʼї та переконує їх, що батьки цікавляться їхніми проблемами. Завдяки цим сімейним зборам можна навчити взаємоповазі, відмові від егоїзму, важливості жити вдома за золотим правилом [див. Матвій 7:12] і чистим життям. Навчання сімейному поклонінню Богу та сімейній молитві відбувається разом з навчанням доброті й чесності. Проблема сімʼї, з якою звичайно стикається людина в такому близькому колі, полягає в тому, що нелегко визначити її реальні величину й значення, але коли сімʼї міцні й згуртовані у прагненні служити Богу та виконувати Його заповіді, то багато з наших проблем зникає18.
[Брати], серйозно ставтесь до вашої відповідальності навчати євангелії вашу сімʼю, регулярно проводячи домашні сімейні вечори, сімейні молитви, вибираючи час для натхненного читання Писань та інших моментів для навчання. Особливо наголошуйте на підготовці до місіонерського служіння та храмового шлюбу. Як патріарх в домі, застосовуйте дане вам священство, виконуючи відповідні обряди для вашої сімʼї та даючи благословення вашій дружині й дітям. Окрім вашого власного спасіння, брати, для вас не існує нічого настільки ж важливого, як спасіння вашої дружини та дітей19.
“Ми повинні молитися й … давати відчути нашим дітям свою любов і турботу”.
4
Успішні батьки---це ті, які люблять, жертвують, піклуються, навчають та служать, задовольняючи потреби дитини.
Генеральні авторитети мають привілей зустрічатися і знайомитися з членами Церкви по всьому світу, які постійно жили праведним життям і виховали свої сімʼї під впливом євангелії. Ці святі насолоджувалися великими благословеннями і спокоєм, які можуть прийти---якщо озирнутися назад---завдяки довгочасним і успішним батьківським зусиллям батьків і матерів, дідусів і бабусь, прадідусів і прабабусь. Безсумнівно, це те, що кожному б з нас сподобалося.
Однак у Церкві і світі є багато тих, хто живе, відчуваючи себе винними і недостойними, тому що хтось із їхніх синів і дочок заблукали або відбилися від отари. …
… Ми розуміємо, що сумлінні батьки стараються з усіх сил, однак майже всі вони робили помилки. Нікому не вдається розпочати такий проект як батьківство без того, щоб невдовзі не зрозуміти, що буде багато помилок на цій дорозі. Звичайно, наш Небесний Батько знає, ввіряючи Своїх духовних дітей опіці молодих і недосвідчених батьків, що будуть допущені помилки і неправильні судження. …
… Кожний з нас є неповторним. Кожна дитина є неповторною. Так само як кожний з нас стартує з різної точки на перегонах життя, і так само як кожний з нас має різні сильні й слабкі сторони і таланти, так само й кожна дитина благословляється її власним особливим набором рис. Ми не повинні вважати, що Господь буде оцінювати успіх однієї людини точно такою ж мірою, як успіх іншої. Як батьки, ми часто вважаємо, що якщо нашій дитині не вдається досягнути якихось надзвичайних успіхів в усьому, то ми зазнали невдачі. Нам слід бути обережними у своїх судженнях. …
Успішні батьки---це ті, які люблять, жертвують піклуються, навчають та служать, задовольняючи потреби дитини. Якщо ви робили все це, а ваша дитина й далі залишається неслухняною, недисциплінованою або піддається мирському впливу, то цілком можливо, що ви, незважаючи на це, усе ж є успішними батьком чи матірʼю. Можливо, є діти, які прийшли у світ, щоб кидати виклик будь-яким батькам і в будь-яких обставинах. Так само, можливо, є й інші, які будуть благословляти життя майже кожного батька і кожної матері та бути для них радістю.
Мене сьогодні турбує те, що є батьки, які можуть різко критикувати себе і можуть дозволяти цим почуттям зруйнувати їхнє життя, коли насправді вони робили все для них можливе і повинні й далі це робити з вірою20.
Батько чи мати [чия дитина збилася з пуття] не самотні. Наші перші батьки зазнали болю і страждань, бачачи, як дехто з їхніх дітей відкидає вчення вічного життя. (Див. Мойсей 5:27). Пройшли століття, і ось вже Якову довелося дізнатися про заздрість та лихі почуття своїх старших синів до його улюбленого сина Йосипа. (Див. Бут. 37:1--8). Великий пророк Алма, в якого був син на імʼя Алма, багато молився Господу про свого сина-бунтаря, і, безумовно, він дуже непокоївся і тривожився через розбрат та злочестивість, які викликав його син серед людей, що належали до Церкви. (Див. Moсія 27:14). Наш Батько Небесний також втратив багатьох Своїх духовних дітей у світі; Він знає почуття вашого серця. …
… Не втрачайте надії на хлопця або дівчину, які збилися з пуття. Багато з тих, хто, здавалося, були повністю втрачені, повернулися. Ми повинні молитися і, якщо можливо, давати відчути нашим дітям свою любов і турботу. …
… Знайте: наш Небесний Батько оцінить любов і жертву, турботу й хвилювання, навіть якщо наші великі зусилля й не увінчалися успіхом. Серця батьків часто аж розриваються, однак їм необхідно усвідомлювати, що основна відповідальність лягає на дитину після того, як батьки навчили її правильних принципів.
… Якою б не була печаль, якою б не була тривога, яким би не був біль і якою б не була мука, шукайте шлях, щоб повернути це на користь---можливо, допомагаючи іншим уникнути таких же проблем, або, можливо, розвиваючи глибше розуміння почуттів інших людей, які так само борються. Безсумнівно, у нас буде глибше розуміння любові нашого Небесного Батька, коли через молитву ми зрештою дізнаємося, що Він розуміє нас і хоче, щоб ми дивилися вперед. …
Ми ніколи не повинні дозволяти Сатані обдурити нас і подумати, що все втрачено. Давайте пишатися тим хорошим і правильним, що ми вже зробили; відкидаймо й позбуваймося в житті того, що є неправильним; звертаймося за прощенням, силою та втішенням до Господа; а потім рухаймося далі вперед21.
5
Наші домівки повинні бути святими місцями, де можуть жити принципи євангелії і де може перебувати Дух Господа.
Ми сподіваємося, що у вас не будуть опускатися руки, коли ви стараєтеся виховувати ваші сімʼї у праведності. Памʼятайте, що це наказав Господь: “Але Мої учні стоятимуть на святих місцях, і їх не зрушити” (УЗ 45:32).
Хоч дехто і вважає, що це сказано про храм, а воно, безсумнівно, так і є, це також стосується і домівок, в яких ми живемо. Якщо ви будете старанно трудитися, щоб вести свої сімʼї у праведності, заохочуючи і беручи участь в щоденній сімейній молитві, читанні Писань, домашньому сімейному вечорі, і будете любити й підтримувати одне одного в житті за євангельськими вченнями, то отримаєте обіцяні Господом благословення для виховання праведних нащадків.
У світі, який стає дедалі все злочестивішим, як необхідно, щоб кожний з нас “стояв на святих місцях” і дотримувався зобовʼязання бути вірним і відданим євангельським вченням Ісуса Христа22.
Аби досягнути успіху в сімʼї, батьки повинні мати любов і повагу одне до одного. Чоловіки, носії священства, мають виявляти найвищу повагу до своїх дружин перед дітьми, і дружини мають любити й підтримувати своїх чоловіків. І тоді діти будуть мати любов до своїх батьків й одне до одного. Тоді такий дім стане святим місцем, де можна найкраще жити за принципами євангелії і де може перебувати Дух Господа. Бути успішним батьком чи успішною матірʼю---це набагато важливіше, ніж зростати у провідництві або зайняти високе місце в бізнесових, управлінських чи мирських справах. Іноді дім може здаватися просто спільним для всіх місцем, де треба виконувати повсякденні домашні обовʼязки, однак прагнення зробити дім успішним має бути найбільшим з усіх наших життєвих прагнень23.
Рекомендації для вивчення і навчання
Запитання
-
Розглядаючи учення Президента Хантера, уміщені в підрозділі 1, поміркуйте, чому сімʼя є важливою. У чому полягає обов’язок Церкви по відношенню до сімʼї? Як ми можемо захищати й зміцнювати наші сімʼї?
-
Поміркуйте над вченнями Президента Хантера стосовно того, що батько і мати мають бути партнерами у керівництві своїм домом (див. підрозділ 2). Як можуть ці вчення допомогти і батькам, і матерям? Як батькам бути єдиними у вихованні своїх дітей? Подумайте, як ви можете поліпшити “духовний клімат” вашого дому.
-
У підрозділі 3 Президент Хантер дає пораду, як зробити сімʼю міцною. Як нам досягнути більшої “єдності й цілісності в сімʼї”? Які благословення прийшли до вас завдяки проведенню домашнього сімейного вечора? Які благословення прийшли до вас завдяки сімейному вивченню Писань та сімейній молитві?
-
Як можуть учення Президента Хантера, уміщені в підрозділі 4, допомогти батькам дитини, що збилася з пуття? Як батьки, що відчувають сум і біль, можуть повернути це на користь? Як можуть батьки, дідусі і бабусі, провідники молоді та інші люди допомагати дітям, що зійшли на манівці?
-
Прочитавши підрозділ 5, подумайте над вченнями Президента Хантера про перетворення наших домівок на “святі місця”. Які труднощі у нас виникають при цьому? Що ми можемо зробити, аби наші домівки стали святими місцями?
Відповідні уривки з Писань
Вихід 20:12; Повторення Закону 6:4–7; Псалми 127:3–5; Ефесянам 6:1–4; Енош 1:1–3; Мосія 4:14–15; Алма 56:45–48; 3 Нефій 18:21; УЗ 68:25–28; 93:40; 121:41–46
Допомога вчителю
Попросіть клас попрацювати в парах і спланувати, як вони будуть навчати з якогось підрозділу цього розділу на домашньому сімейному вечорі. Як ми можемо застосувати ці вчення до дітей та молоді? Запросіть кілька пар поділитися їхніми планами з класом.