“Який позитивний вплив може мати благодать Христа”, Заради зміцнення молоді, бер. 2024.
Сила для подолання гріха
Який позитивний вплив може мати благодать Христа
Коли ми розуміємо, що благодать Спасителя не заробляють, і що вона завжди доступна, у нашому житті може відбуватися щось дивовижне.
Ілюстрації Джерома Вогелна
Коли я служив єпископом, мені дивовижно було бачити полегшення, яке відчувала молодь, коли приходила до мене, аби сповідатися у гріхові, що є складовою процесу покаяння. Та я не міг не помітити повторення подій: спочатку молоді люди сповідувалися, почувалися краще, а потім, попри свої найкращі наміри, знову поверталися до гріха. Потім вони знову сповідувалися, почувалися краще і грішили знову. Після трьох або чотирьох таких циклів, часто вони здавалися.
Я був вдячний за те, що цю молодь навчали, що Ісус Христос через Свою Спокуту пропонує їм можливість покаятися і почати знову. Але я непокоївся, що, можливо, вони недостатньо розуміли інше запропоноване Спасителем благословення — Його благодать — Божу силу1, божественну допомогу і “обдарування силою, завдяки якій ми перетворюємося зі слабких і обмежених істот, якими ми є зараз, на піднесених істот”2.
Я вирішив навчати більш зрозуміло, як навчав Президент Рассел М. Нельсон, що “покаяння… це процес”3 який часто вимагає часу і повторення зусиль4. Я хотів, аби члени мого приходу знали, що Бог бачить нинішній рівень нашого розвитку і пропонує благодать, щоб допомагати нам протягом усього процесу вдосконалення, як би довго він не тривав.
Як вам може допомогти розуміння благодаті
Кілька років тому опитування понад 600 дорослих молодих людей, проведене в Університеті Бригама Янга, виявило, що ті, хто знав і розумів, що таке благодать, мали нижчий рівень депресії, тривожності сорому і перфекціонізму5. Наступне опитування показало, що віра в благодать була пов’язана з вищим рівнем вдячності, самооцінки, розуміння сенсу життя, задоволення життям і оптимізму6.
Інакше кажучи, люди відчували менше сорому і мали вищу самооцінку, коли розуміли, що благодать доступна тут і зараз — а не тоді, коли ми заробили чи заслужили її. Коли ми знаємо, що Бог допомагає нам, що б ми не зробили або скільки разів, на нашу думку, ми б Його не підвели, ми відчуваємо натхнення не здаватися7.
“Я підвів Небесного Батька”
Недавно місіонера, який травмувався під час спортивного заходу, що проходив у день підготовки, відіслали додому на лікування. У нього були благородні цілі — якомога швидше відновитися і повернутися на місію. Але надто багато невпорядкованого часу на самоті невдовзі призвели до повернення старих звичок.
Він почав піддаватися гріху, в якому вважав, що покаявся і якого полишив ще до місії. Він відчув зневіру і засмучення через недостатній самоконтроль. Чим більший смуток він відчував, тим більше прагнув втекти від цього відчуття, занурившись у ті погані звички. Це був цикл, який досить швидко тягнув його вниз.
“Я відчуваю, що підвів Небесного Батька, — сказав юнак своєму провідникові священства. — Я покаявся у цьому раніше, і Бог мене пробачив. Я пообіцяв, що ніколи не робитиму цього знову. Але ось я тут, наче ніколи у цьому і не каявся. Я не заслуговую на Божу допомогу або прощення. Не зараз. І ніколи”.
Його провідник священства сказав: “То хіба ж ти не радий дізнатися, що благодать це дар? Тобі не треба заробляти його або заслуговувати на нього. Тобі просто потрібно вирішити отримати його через бажання продовжувати робити спроби і не здаватися”8. Потім провідник поділився такими словами старійшини Ніла Л. Андерсена, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Іноді ми можемо хибити, але давайте швидко і смиренно повертатися на наші коліна і знову рухатися у правильному напрямку”9.
Юнак зробив ще одну спробу спрямувати погляд на небеса, і Спаситель був там, щоб допомогти йому. У юнака зцілилися не лише травма, але і його серце. По одній маленькій цілі за раз, і з благодаттю, уможливленою Ісусом Христом, він почав покращуватися. Невдовзі він повернувся на місію, сповнений вдячності, самоповаги, відчуття мети, задоволення від життя і оптимізму. Ось який позитивний вплив може мати благодать Христа.