Станьте наверненими

Бонні Л. Оскарсон

Генеральний президент Товариства молодих жінок

Справжнє навернення відбувається, якщо ви продовжуєте діяти згідно тих вчень, які, як ви знаєте, є істинними і дотримуєтеся заповідей день у день, місяць у місяць.

Брати і сестри, яка смиренна можливість стояти за цією кафедрою, де виступали так багато героїв мого життя. Я хотіла б поділитися з вами деякими почуттями мого серця і спрямувати їх головним чином до молоді.

Одним із величних героїв Старого Завіту був пророк-воїн Ісус Навин. Він поширював це запрошення до Ізраїлевих синів, яких Він вів: “Виберіть собі сьогодні, кому будете служити; … А я та дім мій будемо служити Господеві”¹. Проголошення Ісуса Навина демонструє істинне навернення до євангелії. Для Ісуса Навина і всіх нас навернення до євангельських принципів приходить завдяки праведному життю за євангельськими принципами і вірності нашим завітам з Господом.

Я б хотіла поділитися історією навернення із своєї сімейної історії про ще одного з моїх героїв. Її звуть Агнес Хогган, і вона та її чоловік приєдналися до Церкви в Шотландії в 1861 році. Страждаючи від значних переслідувань на своїй батьківщині, вони зі своїми дітьми іммігрували до Америки. Кілька років потому Агнес стала вдовою з вісьмома дітьми, яких треба було забезпечувати і наполегливо працювала, щоб годувати і одягати їх. Її 12-річній доньці, Ізабель, пощастило знайти роботу прислуги у заможній родині, які не були членами Церкви Святих Останніх Днів.

Ізабель жила у їхньому великому будинку і допомагала піклуватися про молодших дітей у їхній родині. В обмін на її послуги кожного тижня її матері виплачувалася невелика заробітна плата. Незабаром Ізабель прийняли як члена сім’ї, і вона почала користуватися багатьма такими ж привілеями, як-от: уроки танцю, красивий одяг та відвідування театру. Їх домовленість тривала протягом чотирьох років, поки сім’я, в якій працювала Ізабель, не була переведена до іншого штату. Вони так сильно полюбили Ізабель, що звернулися до її матері, Агнес, і попросили дозволу на її законне удочеріння. Вони пообіцяли, що забезпечать її гарною освітою, успішно видадуть заміж і зроблять її спадкоємицею свого майна нарівні зі своїми власними дітьми. І вони й надалі сплачуватимуть заробітну плату Агнес.

Цій бідній вдові і матері треба було прийняти важке рішення, але вона ні хвилини не вагалася. Послухайте слова її онучки, які вона написала через багато років: “Якщо то була не її любов, що змусила її відповісти “ні”, то вона мала навіть кращу причину—вона здолала увесь шлях з Шотландії і пройшла через негаразди і випробування заради євангелії, і вона не мала наміру, якщо це в людських силах, дозволити своїй дитині втратити те, заради чого вона подолала такий великий шлях”². Багата родина використовувала усі можливі аргументи, і сама Ізабель плакала і благала, щоб їй було дозволено поїхати, але Агнес залишалася непохитною. Як ви можете собі уявити, 16-річна Ізабель почувалася, начебто її життя було зруйноване.

Ізабель Хогган—це моя прабабуся, і я невимовно вдячна за свідчення і переконання, які так яскраво палали в серці її матері, що не дозволили їй виміняти членство у Церкві своєї дочки на мирські обіцянки. Сьогодні сотні її нащадків, які насолоджуються благословеннями членства у Церкві, є спадкоємцями глибокої віри і навернення до євангелії, які мала Агнес.

Юні друзі, ми живемо в небезпечні часи, і рішення, які ви покликані робити щодня або навіть щогодини, мають вічні наслідки. Рішення, які ви приймаєте у вашому повсякденному житті, визначатимуть те, що відбуватиметься з вами пізніше. Якщо ви ще не міцно вкорінені у свідченні і переконанні, що Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів є Божим Царством на землі, зараз настав час, щоб зробити все необхідне, аби здобути це переконання. Зволікання в тому, щоб прикласти необхідні зусилля для набуття такого переконання, може стати небезпечним для вашої душі.

Істинне навернення—це щось більше, ніж просто мати знання про євангельські принципи і означає навіть більше, ніж просто мати свідчення щодо цих принципів. Можна мати свідчення про євангелію, не живучи згідно з нею. Бути по-справжньому наверненими означає, що ми діємо так, як ми віримо і дозволяємо звершити “сильну зміну в нас, або в наших серцях”³. В довіднику “Стійкі у вірі” ми дізнаємося, що “навернення це не подія, а процес. Ви стаєте наверненими у результаті … праведних зусиль слідувати за Спасителем”⁴. Потрібні час, зусилля і робота. Моя прапрабабуся мала міцне переконання, що євангелія була більш важливою для її дітей, ніж все, що міг запропонувати світ у сфері достатку і комфорту, тому що вона жертвувала, перетерплювала і жила за євангелією. Її навернення прийшло завдяки живим євангельським принципам і жертві заради них.

Ми повинні пройти через той самий процес, якщо хочемо здобути таку ж відданість. Спаситель навчав: “Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я”⁵. Іноді ми намагаємося зробити навпаки. Наприклад, ми можемо прийняти такий підхід: я буду з радістю жити за законом десятини, але спершу я маю знати, що він є істинним. Можливо, ми навіть молимося, щоб отримати свідчення про закон десятини і сподіваємося, що Господь благословить нас таким свідченням, перш ніж ми заповнимо бланк для сплати десятини. Та це просто не відбувається таким чином. Господь очікує, що ми проявлятимемо віру. Ми повинні послідовно платити повну і чесну десятину для того, щоб отримати свідчення про десятину. Така ж модель застосовується до всіх принципів євангелії, будь-то закон цнотливості, принцип скромності, Слово мудрості або закон посту.

Я б хотіла поділитися прикладом того, як життя за принципом допомагає нам стати наверненими до цього принципу. В 60-х роках я була молодою жінкою і єдиною дівчиною СОД в своїй середній школі. Це був революційний період, що характеризувався відмовою від традиційних норм моралі, вживанням наркотиків та виявленням думок на кшталт “все дозволено”. Багато хто з моїх однолітків були хорошими людьми, але вони з легкістю загрузли в задоволенні, що вони отримували завдяки цій новій моралі, яка фактично була просто давньою аморальністю. Мої батьки і вчителі у церкві переконували мене ставитися до свого тіла з повагою, зберігати ясний розум, а найбільше, навчитися довіряти Господнім заповідям. Я прийняла рішення уникати ситуацій, де був присутній алкоголь і триматися подалі від тютюну і наркотиків. Часто це означало, що я не потрапляла на вечірки, і мене рідко запрошували на побачення. Вживання наркотиків ставало дедалі поширенішим явищем серед молоді, а небезпека від їхнього вживання не була настільки відомою, як сьогодні. Багато хто з моїх ровесників пізніше страждали невиліковними хворобами через постійне вживання галюциногенних наркотиків або потрапляли в серйозну залежність. Я була дуже вдячною за те, що в моїй родині мене навчили жити за Словом мудрості, і я отримала глибоке свідчення про цей принцип євангелії, проявляючи віру і живучи згідно з нею. Те хороше почуття, яке прийшло до мене завдяки слідуванню принципам істинної євангелії, виявилося Святим Духом, підтверджуючи, що цей принцип є істинним. Саме тоді починає відбуватися істинне навернення.

Пророк Мороній, в Книзі Мормона, навчав: “Я хотів би показати світові, що віра є сподіване, але не бачене; ось чому не сперечайтеся через те, що не бачите, бо ви не матимете доказів перед тим, як буде випробувано вашу віру”⁶. В нашому світі, де всі очікують на миттєве задоволення, ми часто винуваті в тому, що чекаємо на винагороду, не докладаючи зусиль, щоб отримати її. Мороній, на моє переконання, говорить нам про те, що спочатку ми повинні попрацювати і проявити віру, живучи за євангелією, і тоді отримаємо докази про її істинність. Справжнє навернення відбувається, якщо ви продовжуєте діяти згідно тих вчень, які, як ви знаєте, є істинними і дотримуєтеся заповідей день у день, місяць у місяць.

Це славетний час, щоб бути молоддю у Церкві. Ви є першими, хто бере участь у навчальному плані для молоді “За Мною йдіть”, однією з основних цілей якого є ваше навернення до євангелії Ісуса Христа. Важливо пам’ятати, що незалежно від того, якими натхненними можуть бути ваші батьки та провідники молоді, “за своє власне навернення у першу чергу відповідальні ви самі. Жоден не може бути наверненим за вас, і жоден не може примусити вас стати наверненим”⁷. Навернення відбувається, коли ми старанні у наших молитвах, вивченні наших Писань, відвідуванні Церкви, служінні оточуючим нас і гідні брати участь у виконанні храмових обрядів. Навернення приходить, коли ми діємо згідно праведних принципів, які ми вивчаємо в наших домівках і в класній кімнаті. Навернення приходить, коли ми живемо чистим і доброчесним життям і насолоджуємося напарництвом Святого Духа. Навернення приходить, коли ми розуміємо Спокуту Ісуса Христа, визнаючи Його як нашого Спасителя і Викупителя, і дозволяємо Спокуті впливати на наше життя.

Ваше особисте навернення допоможе вам у вашій підготовці до укладання завітів у храмі, служіння на місії, і створення своїх власних сімей у майбутньому. Будучи наверненими, ви матимете бажання поділитися з іншими тим, про що ви дізналися, а ваша впевненість і здатність свідчити іншим з переконанням і силою, буде зростати. Це бажання ділитися євангелією з іншими і впевненість сміливо свідчити є природним результатом істинного навернення. Спаситель навчав Петра: “Як навернешся, зміцни браттю свою!”⁸

Пам’ятаєте Ісуса Навина, пророка-воїна? Він не тільки сам був наверненим, але й невтомно працював до кінця свого життя, щоб привести дітей Ізраїлевих до Бога. В Старому Завіті ми читаємо: “І служив Ізраїль Господові по всі дні Ісуса”⁹. Людина, яка пережила справжнє навернення, покладається на силу Спокути і отримує спасіння для своєї власної душі, і потім поширює потужний вплив на всіх тих, хто знає його або її.

Жити за євангелією і стояти на святих місцях не завжди легко або зручно, але я свідчу, що це того варте! Господь наставляв Емму Сміт “відкласти те, що від цього світу, і прагнути того, що від кращого”¹⁰. Я думаю, що ми не можемо собі уявити, наскільки чудовим є те “що від кращого” світу!

Я свідчу, що у нас є люблячий Небесний Батько, найбільше бажання Якого допомогти і благословити нас у наших зусиллях жити за євангелією і стати наверненими. Він чітко заявив, що Його основна увага і робота зосереджена на нашому “безсмерті і вічному житті”¹¹. Він бажає повернути нас додому в Його присутність. Я свідчу, що, якщо ми діятимемо за вченнями євангелії і щоденно застосовуватимемо їх, ми станемо наверненими і будемо засобом для досягнення багато чого хорошого в наших сім’ях та в світі. Нехай ми всі будемо благословенними в наших щоденних зусиллях для досягнення цієї мети—і про це моя молитва, в ім’я Ісуса Христа, амінь.