Моральна сила жінок
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон
З Кворуму Дванадцятьох Апостолів
Вам притаманно чинити добро і бути добрими, і якщо ви зберігатимете Святого Духа, ваша моральна сила й вплив зростатимуть.
З давніх-давен суспільство покладалося на моральну силу жінок. Безперечно, не будучи єдиною силою, що позитивно впливає на суспільство, моральний фундамент, який мають жінки, довів свою унікальну користь заради спільного блага. Можливо через те, що він має такий глибокий вплив, цей вклад жінок недооцінюють. Я хочу висловити подяку за вплив хороших жінок, назвати деякі філософські точки зору й тенденції, які загрожують силі й становищу жінок, і попросити жінок розвивати природну моральну силу, що знаходиться в них.
Жінки приносять з собою у цей світ певну чесноту, божественний дар, який робить їх експертами в запровадженні таких якостей, як: віра, сміливість, співчуття та здатність покращувати стосунки й культури. Хвалячи “нелицемірну віру” Тимофія, Павло зазначив, що подібна віра “перше була оселилася в бабі твоїй Лоіді, та в твоїй матері Евнікії”1.
Багато років тому, перебуваючи в Мексиці, я особисто побачив те, що мав на увазі Павло. Я згадав одну молоду матір, одну з багатьох жінок-членів Церкви в Мексиці, віра в Бога яких прикрашає їхнє життя так природно, що вони, здається, й не помічають цього. Ця чудова жінка випромінювала моральну силу, що йшла від її доброти, яка справляла позитивний вплив на всіх людей навколо. Разом з чоловіком, вона без сумнівів пожертвувала багатьма задоволеннями й речами заради вищих пріоритетів. Її здатність піднімати своїх дітей, нахилятися й тримати рівновагу з ними були чи не надлюдськими. У неї було багато обов’язків, а справи часто були рутинними й повсякденними, однак на фоні всього цього в ній відчувався прекрасний спокій, було відчуття її причетності до виконання Божої роботи. Подібно до Спасителя, благословення інших через служіння й жертву облагородили її. Вона була сама любов.
Я дивовижним чином був благословенний моральним впливом жінок, зокрема впливом моєї мами й дружини. Серед інших жінок, на яких я дивлюся з вдячністю, є Анна Дейнз. Анна, її чоловік Генрі та їхні четверо дітей були одними з піонерів Церкви в Нью-Джерсі в Сполучених Штатах Америки. Починаючи з 1930-х років, коли Генрі навчався в докторантурі в Університеті Рутжерс, він з Анною невтомно працювали в освітніх та громадських організаціях в місті Метучен, де вони мешкали, щоб подолати глибоко вкорінене упередження щодо мормонів, і щоб зробити громаду кращим місцем для виховання всіма батьками їхніх дітей.
Анна, наприклад, служила волонтеркою в Молодіжній християнській організації в місті Метучен і стала незамінною там. За рік її призначили бути президентом Допоміжного товариства матерів, а потім її попросили висунути свою кандидатуру на одну з трьох жіночих посад в правлінні Молодіжної християнської організації. Вона перемогла без протидії і приєдналася до тієї самої ради, яка лише за кілька років до цього відмовила святим у тому, щоб ті зустрічалися в їхній будівлі!”2
Коли я був підлітком, моя сім’я переїхала на територію приходу в місті Нью-Брунсвік. Сестра Дейнз помітила мене і часто висловлювала свою впевненість щодо моїх здібностей і потенціалу, що надихало мене досягати більшого—сягати вище, ніж я робив би це без її підтримки. Якось, завдяки її чуйному й своєчасному застереженню, я уник ситуації, яка напевно б змусила мене жалкувати. Хоч Анни Дейнз вже більше немає тут, її вплив продовжує відчуватися й відображатися в житті її нащадків і незліченної кількості інших людей, в тому числі й моєму.
Моя бабуся, Адена Ворнік Свенсон, навчала мене бути сумлінним у служінні в священстві. Вона заохочувала мене заучити напам’ять молитви благословення причасного хліба й води, пояснивши, що у такий спосіб я зможу промовляти їх з більшим розумінням і відчуттям. Коли я спостерігав за тим, як вона підтримувала мого дідуся, патріарха колу, це породжувало в мені благоговіння до священного. Бабуся Свенсон так і не навчилася керувати автомобілем, але вона знала, як допомогти хлопчикам стати чоловіками, які мають священство.
Моральний вплив жінок ніде не застосовується так сильно, і ніде не має такої користі, як в домі. Не існує кращого місця для виховання підростаючого покоління, ніж у традиційній сім’ї, де батько і матір працюють у злагоді, щоб забезпечувати, навчати і насичувати своїх дітей. Там, де цього ідеалу не існує, люди щосили намагаються імітувати користь, яку він приносить, в їхніх особистих обставинах.
В будь-яких випадках вплив матері не можна порівняти з впливом будь-якої іншої людини або будь-яких інших стосунків. Завдяки силі її прикладу й навчання, її сини навчаються поважати материнство й бути в житті дисциплінованими людьми, які мають високі моральні норми. Її дочки навчаються розвивати особисту доброчесність і завжди непохитно стояти за те, що є правильним, яким би непопулярним воно не було. Завдяки любові й високим очікуванням матері, її діти привчаються діяти відповідально й не виправдовуючись, серйозно ставитися до освіти й особистого розвитку і постійно сприяти благополуччю всіх інших людей навколо них. Старійшина Ніл А. Максвелл якось запитав: “Коли буде повністю розкрито справжню історію людства, що буде важливим: відлуння гарматних пострілів чи натхненні слова колискових пісень? Великі перемир’я, укладені військовослужбовцями, чи створення жінками миру в домівці і з сусідами? Чи буде доведено, що те, що відбувалося в колисках і на кухні, мало більший вплив, ніж те, що відбувалося в конгресі?”3
Найсвященніша роль жінки—це створювати життя. Ми знаємо, що наші фізичні тіла мають божественне походження4, і щоб досягти найвищих сфер Божого целестіального царства, нам потрібно народитися, як фізично, так і заново народитися духовно5. Тому, жінки відіграють істотну роль (іноді ризикуючи своїм власним життям) у Божій роботі і славі “здійснювати безсмертя і вічне життя людини”6. Як бабусі, матері і взірці для наслідування, жінки були хранительками джерела життя, навчаючи кожне покоління важливості бути статево чистими—цнотливості до шлюбу й вірності у шлюбі. Впливаючи у такий спосіб, вони робили суспільство цивілізованим; вони надихали чоловіків ставати кращими; вони зберігали здорове середовище для виховання упевнених і здорових дітей.
Сестри, я не хочу перехвалити вас, як ми іноді робимо це під час промов у День матері, і змусити вас почуватися незатишно. Вам не потрібно бути досконалими7; і я не кажу, що ви є такими (можливо, за винятком тієї особи, яка сидить зараз неподалік від мене). Я хочу сказати, що немає значення заміжні ви чи ні, народжували ви дітей чи ні, літні ви, молоді, чи середнього віку, ваша моральна сила є життєво важливою і, можливо, ми почали ставитися до неї й до вас, як до чогось звичного. Безперечно існують тенденції й сили, які ослаблюватимуть і навіть усуватимуть ваш вплив, завдаючи великої шкоди окремим людям, сім’ям та суспільству в цілому. Дозвольте мені згадати про три з них, в якості застереження й попередження.
Небезпечною філософією, яка руйнує моральний вплив жінок, є знецінювання шлюбу, материнства й ведення домашнього господарства та створення сімейного затишку, як альтернативи кар’єрі. Деякі люди ставляться до ведення домашнього господарства з відвертим презирством, переконуючи, що це принижує жінок і що безкінечні вимоги виховувати дітей є формою експлуатації8. Вони висміюють альтернативу роботі, яку називають “матусиною долею”. Це й не справедливо, й не вірно. Ми не зменшуємо важливості того, чого досягають жінки й чоловіки в будь-яких гідних намаганнях або кар’єрі—всі ми маємо користь завдяки таким досягненням—однак все ще вважаємо, що не існує більшого блага, ніж материнство й батьківство у шлюбі. Не існує такої професії, такої суми грошей, такої влади або публічного визнання, які можуть перевищити кінцеві винагороди, які дає сім’я. Чого б ще не досягла жінка, її моральний вплив ніде не застосовується більш ефективно, ніж в сім’ї.
Ставлення до людської сексуальності загрожує моральній силі жінок в кількох сферах. Аборти заради особистої або соціальної зручності влучно вражають найсвященніші сили жінки і руйнують її моральну силу. Те саме стосується й сексуальної аморальності та відкритого одягу, який не тільки принижує гідність жінок, але й підтримує обман про те, що саме жіноча сексуальність визначає її цінність.
В культурі вже давно існує подвійна норма, за якою очікується, що жінки будуть обачними в сексуальному плані, і водночас виправдовується аморальність чоловіків. Несправедливість такої подвійної норми є очевидною, і її правомірно піддали критиці і відкинули. Коли її відкинули, можна було б сподіватися, що чоловіки будуть дотримуватися вищої, єдиної норми, однак сталося цілком протилежне—жінок і дівчат тепер заохочують бути такими ж сексуально нерозбірливими, як за подвійною нормою очікувалося від чоловіків. Якщо колись вищі норми жінок вимагали від чоловіків вірності й відповідальності, тепер ми маємо безсовісні сексуальні стосунки, сім’ї без батьків і зростання бідності. Рівні можливості щодо сексуальної нерозбірливості просто крадуть у жінок їхній моральний вплив і псують все суспільство9. За цією обманною угодою саме чоловіки стають “вільними”, а жінки й діти страждають найбільше.
Третя небезпечна тенденція іде від тих, хто в ім’я рівноправності, бажає стерти всі відмінності між чоловіком і жінкою. Часто це приймає форму нав’язування жінкам перейняти більш чоловічі властивості—бути агресивнішими, міцнішими і схильними до конфронтації. Вже звично бачити у фільмах та відеоіграх жінок у жахливо насильницьких ролях, які залишають за собою трупи й руїни. Душа черствіє, коли ми бачимо в такій ролі чоловіків, і їй напевно стає не краще, коли насильство чинять і допускають жінки.
Колишній генеральний президент Товариства молодих жінок Маргарет Д. Надолд навчала: “У світі достатньо суворих жінок; а нам потрібні ніжні жінки. Є достатньо вульгарних жінок; а нам потрібні добрі жінки. Є достатньо грубих жінок; а нам потрібні ввічливі жінки. У нас є достатньо популярних і багатих жінок; а нам потрібно більше жінок віри. У нас є багато пожадливості; а нам потрібно більше великодушності. У нас є багато суєтності; а нам потрібно більше доброчесності. У нас є багато популярності; а нам потрібно більше чистоти”10. Стираючи відмінності між жінками і чоловіками, ми губимо особливі дари жінок і чоловіків, які притаманні тільки їм, і які разом довершують одне одного.
Сьогодні я благаю жінок і дівчат захищати й розвивати моральну силу, яка знаходиться всередині вас. Оберігайте цю вроджену чесноту й унікальні дари, які ви принесли з собою у цей світ. Вам притаманно чинити добро і бути добрими, і якщо ви зберігатимете Святого Духа, ваша моральна сила й вплив зростатимуть. Я звертаюся до молодих жінок: не втрачайте цієї моральної сили навіть, якщо вона ще не виявилася у вас повною мірою. Особливо піклуйтеся про те, щоб ваша мова була чистою, не грубою; щоб ваш одяг виглядав скромно, а не пихато; і щоб своєю поведінкою ви демонстрували цнотливість, а не вседозволеність. Ви не можете допомогти іншим бути цнотливими, якщо самі ви цікавитеся пороками.
Сестри, серед усіх ваших стосунків, найпершими у вашому житті ви маєте завжди ставити ваші стосунки з вашим Небесним Батьком, Який є джерелом вашої моральної сили. Пам’ятайте, що Свою моральну силу Ісус здобув завдяки тому, що був цілком відданий волі Батька. Він ніколи не відхилявся від того, що було приємним Його Батькові11. Прагніть бути такими самими учнями Батька та Сина і ваш вплив ніколи не ослабне.
І не бійтеся застосовувати цей вплив без страху і не вибачаючись. “Завжди готовими будьте на відповідь кожному [чоловіку, жінці й дитині], хто в вас запитує рахунку про надію, що в вас”12. “Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою”13. “Вихову[йте] своїх дітей у світлі та істині”14. [Навчайте] своїх дітей молитися і ходити чесно перед Господом”15.
Давайте свідомо не схибимо в розумінні цих напучувань, які стосуються жінок. Вихваляючи моральну силу жінок і заохочуючи їх мати її, я не кажу, що чоловіки й хлопчики мають якесь виправдання, якщо не виконують свій обов’язок стояти за істину й праведність, і що їхня відповідальність служити й жертвувати дещо менша за ту, що мають жінки, або може бути залишена жінкам. Брати, давайте стояти з жінками, розділяти їхню ношу і розвивати моральну силу нашого подружжя.
Дорогі сестри, ми покладаємося на моральну силу, яку ви приносите у світ, у шлюб, у сім’ю, в Церкву. Ми покладаємося на благословення, які ви приносите з небес своїми молитвами й вірою. Ми молимося про вашу безпеку, благополуччя й щастя та про те, щоб ваш вплив підтримували. В ім’я Ісуса Христа, амінь.