Жінки завіту у партнерстві з Богом
Перетворення на жінку завіту у партнерстві з Богом—це спосіб, в який чудові й милі дочки Бога завжди виконували роль матерів, скеровували і служили.
Я вдячний за благословення звертатися до вас, завітних дочок Бога. Цього вечора моя мета—підтримати вас у величному служінні, на яке вас покликано. Так, кожна дочка Бога, яка чує мій голос, отримала покликання від Господа Ісуса Христа.
Ваше покликання почалося, коли вас послали у смертне життя, у те місце й той час, що були вибрані для вас Богом, Який досконало знає вас і любить вас, як Свою дочку. У духовному світі Він знав вас і навчав вас та помістив туди, де ви мали б можливість, рідкісну в історії світу, бути запрошеними у христильну купіль. Там ви почули б такі слова, промовлені покликаним слугою Ісуса Христа: “Уповноважений Ісусом Христом, я хрищу тебе в ім’я Батька і Сина, і Святого Духа. Амінь”1.
Коли ви вийшли з води, то прийняли ще одне покликання служити. Як нова завітна дочка Бога, ви дали обіцяння і отримали завдання в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів, в якій після цього вас було конфірмовано членом Церкви. Ви уклали завіт з Богом узяти на себе ім’я Ісуса Христа, дотримуватися Його заповідей і служити Йому.
Для кожного, хто укладає ці завіти, Господь покликає його або її виконувати служіння, яке ідеально підходитиме тій людині. Втім всі завітні дочки й сини Бога мають одне важливе покликання, яке приносить радість. Це покликання—служити іншим заради Нього.
Звертаючись до сестер, Президент Рассел М. Нельсон чудово підсумував, дане вам Господом покликання—приєднатися до Нього в Його роботі. Президент Нельсон так описав ваше покликання: “Господь сказав: “Моя робота і Моя слава—здійснювати безсмертя і вічне життя людини” (Мойсей 1:39). Тож Його віддана дочка-послідовниця може щиро сказати: “Моя робота і моя слава—допомогти тим, кого я люблю, досягнути цієї небесної мети”.
Допомогти іншій людині сягнути її целестіального потенціалу—це складова божественної місії жінки. Як матір, учитель або свята, яка піклується про когось, вона формує живу глину за образом її сподівань. Її божественна місія—допомагати духам жити та підносити душі у партнерстві з Богом. Це є мірою її сотворіння. Ця місія благородна, повчальна і велична”2.
Ви не можете знати коли, або як довго ваша особиста місія буде зосереджена на служінні в таких покликаннях, як: матір, провідник або сестра-служителька. Господь, з любові до нас, не залишає нам вибору щодо розкладу, тривалості або послідовності наших завдань. Але ви знаєте з Писань і від сучасних пророків, що всі ці завдання прийдуть до кожної дочки Бога, чи то в цьому житті, чи в наступному. Всі вони служать підготовкою до вічного життя в люблячих сім’ях—“найвеличніш[ого] з усіх дарів Бога”3.
Буде мудро з вашого боку докласти всіх зусиль, щоб готуватися зараз з думкою про майбутнє. Це завдання стає легшим, оскільки кожне з цих завдань вимагає майже однакової підготовки.
Давайте почнемо з завдання бути сестрами-служительками. Можливо ви маєте це завдання, як 10-річна дочка в сім’ї, де помер батько, або як президент Товариства допомоги, місто якої недавно постраждало від пожежі, або, коли ви в лікарні, видужуєте після хірургічної операції—ви маєте шанс виконувати своє покликання, дане Господом,—бути Його дочкою-служителькою.
Ці завдання зі служіння здаються дуже різними. Втім всі вони вимагають підготовки могутнього, люблячого серця, безстрашної віри в те, що Господь не дає заповідей без того, щоб не приготувати шлях, та бажання іти і щось робити заради Нього4.
Оскільки вона була підготовлена, 10-річна дочка обійняла свою овдовілу матір і помолилася, щоб дізнатися, як допомогти своїй сім’ї. І не полишає цього.
Президент Товариства допомоги підготувалася служити ще до неочікуваної пожежі на її території. Вона познайомилася з людьми і навчилася любити їх. Її віра в Ісуса Христа зміцнювалася протягом років завдяки отриманим відповідям на її молитви про те, щоб Господь допоміг їй у маленьких вчинках служіння Йому. Завдяки її довгій підготовці, вона була готова і прагнула організувати своїх сестер, щоб служити людям і сім’ям, які зазнали лиха.
Сестра, яка видужувала в лікарні після хірургічної операції, була підготовлена служити хворим, які були поруч. Все життя, служачи Господу, вона служила всім незнайомим їй людям так, ніби вони були її сусідами і друзями. Відчувши у своєму серці поклик служити в лікарні, вона служила іншим настільки самовіддано і з такою любов’ю, що інші хворі почали надіятися, що вона не видужає надто швидко.
Таким же чином, як ви готуєтеся до служіння, ви можете і повинні готуватися до вашого покликання бути провідником Господа, коли вас буде покликано. Воно вимагатиме віри в Ісуса Христа, вкоріненої у вашу глибоку любов до Писань, щоб вести людей і навчати Його слову без страху. Тоді ви будете підготовлені мати Святого Духа своїм постійним напарником. Ви прагнутимете сказати: “Я”, коли ваш радник у президентстві Товариства молодих жінок скаже з ноткою паніки в голосі: “Сестра Альварес захворіла сьогодні. Хто проведе її урок?”
Майже та сама підготовка потрібна до того чудового дня, коли Господь покличе вас виконувати завдання бути матір’ю. Але воно також вимагатиме ще більш люблячого серця, ніж це потрібно було раніше. Потрібна буде така віра в Ісуса Христа, якої ніколи ще не було у вашому серці. І потрібна буде така здатність молитися про вплив, скерування і втішення Святого Духа, яка, можливо, навіть здавалася вам неможливою.
У вас обґрунтовано може виникнути запитання: як чоловік, будь-якого віку, може знати, що потрібно матерям. Це справедливе запитання. Чоловіки не можуть знати всього, але ми можемо засвоїти деякі уроки завдяки одкровенню від Бога. І ми також можемо багато чого навчитися завдяки спостереженням, коли ми користуємося нагодою прагнути допомоги Духа в розумінні того, за чим ми спостерігаємо.
Я спостерігав за Кетлін Джонсон Айрінг протягом 57 років нашого шлюбу. Вона є матір’ю чотирьох хлопчиків і двох дівчаток. На сьогоднішній день вона прийняла покликання ділитися впливом матері серед більш як сотні членів рідної сім’ї і сотні інших сімей, які вона прийняла у своє материнське серце.
Ви пам’ятаєте ідеальне описання божественної місії жінки Президентом Нельсоном—включаючи її місію материнства: “Як матір, учитель або свята, яка піклується про когось, вона формує живу глину за образом її сподівань. Її божественна місія—допомагати духам жити та підносити душі у партнерстві з Богом. Це є мірою її сотворіння”5.
Наскільки я можу розуміти, моя дружина, Кетлін, виконувала це доручення, дане дочкам нашого Батька. На мій погляд, ключовими є такі слова: “Вона формує живу глину за образом її сподівань … у партнерстві з Богом”. Вона не примушувала. Вона формувала. І у неї була модель її сподівань, за зразком якої вона намагалася формувати тих, кого любила і виховувала як матір. Її моделлю була євангелія Ісуса Христа—наскільки я міг бачити, з молитвою спостерігаючи за нею протягом багатьох років.
Перетворення на жінку завіту у партнерстві з Богом—це спосіб, в який чудові й милі дочки Бога завжди виконували роль матерів, скеровували і служили будь-яким чином і у будь-якому місці, що Він підготував для них. Я обіцяю, що ви знайдете радість на своєму шляху до вашого небесного дому, повертаючись до Нього, як дочка Бога, яка дотримується завітів.
Я свідчу, що Бог Батько живий, і Він любить вас. Він відповідатиме на ваші молитви. Його Улюблений Син в кожній дрібниці скеровує Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Президент Рассел М. Нельсон—Його живий пророк. А Джозеф Сміт бачив Бога Батька та Ісуса Христа у гаю в Пальмірі, штат Нью-Йорк і говорив з Ними. Я знаю, що це правда. Я також свідчу, що Ісус Христос—ваш Спаситель, Він любить вас. І завдяки Його Спокуті ви можете очиститися і піднятися до високих і святих покликань, які прийдуть до вас. Я свідчу про це у священне ім’я Ісуса Христа, амінь.