Ваша велика пригода
Спаситель запрошує нас щодня відкладати вбік наші зручності і безпеку і приєднуватися до Нього на шляху учнівства.
Про гобітів
Улюблений дитячий фентезійний роман, написаний багато років тому, починається таким реченням: “У норі під землею жив собі гобіт”1.
Історія Більбо Торбина---це розповідь про звичайного і непримітного гобіта, якому випадає надзвичайна нагода---дивовижний шанс взяти участь у пригоді й отримати велику нагороду.
Проблема полягала в тому, що більшість наділених почуттям власної гідності гобітів не бажають мати нічого спільного з пригодами. Їхнє життя присвячене комфорту. Їм подобається шість разів на день їсти, якщо є що, і проводити дні у своїх садочках, обмінюючись із гостями цікавими історіями, співаючи, граючи на музичних інструментах і насолоджуючись простими радостями життя.
Але коли перед Більбо постає можливість великої пригоди, глибоко в його серці щось забриніло. Йому одразу стає зрозуміло, що подорож буде важкою. Навіть небезпечною. Існує навіть вірогідність того, що він не повернеться.
Але заклик до пригоди глибоко торкнувся його серця. І тому цей звичайний гобіт полишає комфорт і стає на шлях великої пригоди, яку він пройде повністю “туди і звідти”2.
Ваша пригода
Мабуть одна з причин того, чому ця історія має відгук у багатьох, це те, що вона також і наша.
Давним-давно, навіть до нашого народження, у період, стертий часом і затуманений у нашій пам’яті, нам також запропонували розпочати одну пригоду. Її запропонував Бог, наш Небесний Батько. Прийняти цю пригоду означало полишити комфорт і безпеку Його безпосередньої присутності. Це означало прийти на землю для подорожі, сповненої невідомої небезпеки і випробувань.
Ми знали, що вона буде нелегкою.
Але ми також знали, що отримаємо дорогоцінні скарби, серед яких буде фізичне тіло та інтенсивні переживання як радості, так і смутку смертного життя. Ми будемо навчатися боротися, шукати і долати. Ми відкриємо істини про Бога і про самих себе.
Звичайно ж, ми знали, що у процесі зробимо багато помилок. Але нам також було обіцяно, що завдяки великій жертві Ісуса Христа, ми можемо бути омиті від наших гріхів, наші духи будуть облагороджені й очищені, і одного дня ми воскреснемо і возз’єднаємося з тими, кого ми любимо.
Ми дізналися про те, як сильно Бог нас любить. Він дав нам життя і хоче, щоб нам усе вдалося. Тому Він підготував для нас Спасителя. “Проте,---сказав наш Небесний Батько,---ти можеш вибрати для себе сам, бо це дано тобі”3.
Вірогідно, якісь обставини пригоди смертного життя непокоїли і навіть лякали дітей Бога, оскільки багато наших духовних братів і сестер вирішили відмовитися від нього4.
Завдяки дару і силі свободи вибору ми вирішили, що те, чого ми потенційно могли навчитися і ким стати у вічності, було варте того, аби ризикнути5.
І тому, довіряючи обіцянням і силі Бога і Його Улюбленого Сина, ми прийняли виклик.
Я прийняв.
І ви його прийняли.
Ми погодилися залишити безпеку нашого першого стану і розпочати нашу власну велику пригоду “туди і звідти”.
Заклик до пригоди
Але смертне життя має багато такого, що відволікає нас, чи не так? Ми схильні втрачати бачення нашої великої мети, віддаючи перевагу комфорту і легкості, замість зростання і розвитку.
Та глибоко у нашому серці є щось незаперечне, що прагне до вищої і благороднішої мети. Це прагнення є однією з причин, чому людей приваблює євангелія і Церква Ісуса Христа. Відновлена євангелія у певному сенсі є поновленням заклику до пригоди, який ми так давно прийняли. Спаситель запрошує нас щодня відкладати вбік наші зручності і безпеку і приєднуватися до Нього на шляху учнівства.
На цьому шляху є багато поворотів. Є пагорби, долини та відхилення. Можуть навіть зустрічатися метафоричні павуки, тролі і навіть один-два дракони. Але якщо ви залишитеся на шляху і будете довіряти Богу, ви, зрештою, знайдете шлях до вашої славетної долі і назад до вашої небесної домівки.
То з чого вам почати?
Це досить просто.
Прихиліть своє серце до Бога
По-перше, вам треба вирішити прихилити своє серце до Бога. Прагніть кожного дня шукати Його. Навчіться любити Його. І потім дозвольте тій любові надихати вас вивчати Його вчення, розуміти і дотримуватися його і навчатися виконувати заповіді. Відновлена євангелія Ісуса Христа дана нам таким простим і ясним способом, що її може зрозуміти навіть дитина. Але євангелія Ісуса Христа має відповіді на найскладніші запитання життя і має таку велику глибину і складність, що навіть вивчаючи й обдумуючи її все життя, ми ледь зможемо зрозуміти навіть малесеньку її частину.
Якщо ви вагаєтеся стосовно цієї пригоди, бо сумніваєтеся у своїх здібностях, пам’ятайте, що для учнівства не вимагається робити все досконало, але робити все цілеспрямовано. Саме ваш вибір, а не ваші здібності, найкраще відображають те, ким ви дійсно є6.
Навіть якщо ви зазнаєте невдачі, ви можете вибрати не здаватися, але натомість віднайти в собі сміливість, просуватися вперед і визнати свою відповідальність. Це велике випробування цього шляху.
Бог знає, що ви недосконалі, що іноді ви будете зазнавати невдач. Бог любить вас не менше, коли у вас є труднощі, ніж коли ви перемагаєте.
Як люблячий батько, Він просто хоче, щоб ви докладали зосереджених зусиль. Учнівство схоже на навчання грі на піаніно. Можливо, спочатку у вас вийде лише ледь пізнавана мелодія, зіграна двома пальцями. Але якщо продовжити практикуватися, одного дня прості мелодії поступляться місцем дивовижним сонатам, рапсодіям та концертам.
Той день може прийти не в цьому житті. Але він прийде. Усе, що Бог вас просить, це продовжувати свідомо докладати зусилля.
Виявляйте любов до інших
Є щось цікаве, майже парадоксальне на цьому вибраному вами шляху: єдиний спосіб для вас просуватися у вашій євангельській пригоді---це допомагати іншим просуватися також.
Допомога іншим---це і є шлях учнівства. Віра, надія, любов, співчуття і служіння вдосконалюють нас як учнів.
Через ваші зусилля допомогти бідним і нужденним, простягати руку тим, хто страждає, ваш власний характер очищується і виковується, зростає ваш дух і ваша впевненість.
Але цю любов не можна виявляти очікуючи на відплату. Це не може бути служінням, яке очікує на визнання, похвалу або прихильність.
Істинні учні Ісуса Христа люблять Бога і Його дітей без очікування на щось взамін. Ми любимо тих, хто розчаровує нас, кому ми не подобаємося. Навіть тих, хто висміює, ображає нас чи прагне нам нашкодити.
Коли ви наповните ваші серця чистою любов’ю Христа, ви не залишите в ньому місця для образ, засудження та присоромлення. Ви будете дотримуватися заповідей Бога, бо любите Його. У цьому процесі ви повільно стаєте більше схожими на Христа у ваших думках і вчинках7. І яка пригода може бути величнішою за цю?
Діліться своєю історією
Третє, що ми намагаємося опанувати на цьому шляху---це взяти на себе ім’я Ісуса Христа і не соромитися того, що ми є членами Церкви Ісуса Христа.
Ми не ховаємо нашу віру.
Ми не закопуємо її.
Навпаки, ми говоримо про наш шлях з іншими у нормальний і природний спосіб. Саме так роблять друзі---вони говорять про те, що для них є важливим. Про те, що близько до їхнього серця і сильно на них впливає.
Ось, що ви робите. Ви розповідаєте свої історії та про свій досвід як члена Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.
Іноді ваші історії смішать людей. Іноді вони викликають у них сльози. Іноді вони допоможуть людям продовжувати з терпінням, витривалістю і сміливістю переживати наступну годину, наступний день і ставати трохи ближчими до Бога.
Діліться вашим досвідом особисто, в соціальних мережах, у групах, усюди.
Одним з останніх доручень, яке Ісус дав Своїм учням, було доручення їм іти по світу і ділитися історією про воскреслого Христа8. Сьогодні ми також радісно приймаємо це Велике доручення.
Яким же славетним посланням ми маємо ділитися: завдяки Ісусу Христу кожен чоловік, жінка і дитина можуть безпечно повернутися до своєї небесної домівки і жити там у славі і праведності!
Є навіть ще більше хороших новин, якими можна поділитися.
Бог явився людині у наші дні! У нас є живий пророк.
Дозвольте мені нагадати вам, що Бог не хоче, аби ви “рекламували” відновлену євангелію чи Церкву Ісуса Христа.
Він просто очікує, що ви не будете ховати її “під посудину”.
І якщо люди вирішать, що Церква не для них, це їхній вибір.
Це не означає, що ви зазнали невдачі. Ви продовжуєте ставитися до них з добротою. І це не означає, що ви не запросите їх знову.
Що відрізняє випадкові соціальні контакти від співчутливого, сміливого учнівства---так це запрошення!
Ми любимо і поважаємо всіх дітей Бога, незалежно від їхнього становища в житті, незалежно від їхньої раси або релігії, незалежно від того, які рішення в житті вони приймали.
З нашого боку ми скажемо: “Прийдіть і побачте! Дізнайтеся самі, як шлях учнівства принесе задоволення й облагородить вас”.
Ми запрошуємо людей “прийти і допомогти у наших намаганнях зробити цей світ кращим місцем”.
І ми кажемо: “Прийдіть і залишайтеся! Ми ваші брати і сестри. Ми недосконалі. Ми довіряємо Богу і прагнемо виконувати Його заповіді.
Приєднайтеся до нас, і ви зробите нас кращими. І в цьому процесі ви також станете кращими. Давайте брати участь у цій пригоді разом”.
Коли мені слід почати?
Коли наш друг Більбо Торбин відчув у собі поклик до пригоди, він вирішив добре виспатися, добре поснідати і почати з самого ранку.
Коли Більбо прокинувся, то помітив, що у нього вдома був розгардіяш, і він майже відступив від свого благородного плану.
Але прийшов його друг Ґандальф і запитав: “Коли ти збираєшся йти?”9 Щоб догнати своїх друзів, Більбо мав вирішити, що йому робити.
І тому, дуже нормальний і непримітний гобіт рвонув за двері на шлях пригоди так швидко, що забув свого капелюха, палицю і кишенькову носову хусточку. Він навіть не доїв свій другий сніданок.
Мабуть це теж містить для нас певний урок.
Якщо і ви і я відчули поштовх приєднатися до великої пригоди життя і поділитися тим, що наш люблячий Небесний Батько підготував для нас давним-давно, я запевняю вас, що сьогодні саме той день, коли вам слід іти за Сином Бога і нашим Спасителем Його шляхом служіння і учнівства.
Ми можемо все життя чекати того моменту, коли все вибудується ідеально. Але саме зараз той час, коли нам слід усім серцем зобов’язатися шукати Бога, служити іншим і ділитися нашим досвідом з людьми.
Залиште позаду свого капелюха, палицю, носовичок і неприбраний будинок10.
Тим із нас, хто вже йде тим шляхом, я кажу: будьте сміливими, майте співчуття, впевненість і продовжуйте йти далі!
Тим, хто зійшов з цього шляху, я кажу: будь ласка, поверніться, знову приєднайтеся до нас, зробіть нас сильнішими.
А ті, хто ще не почали, не відкладайте цього? Якщо ви хочете відчути дива цієї чудової духовної подорожі, почніть свою власну велику пригоду! Поговоріть з місіонерами. Поговоріть з вашими друзями, святими останніх днів. Поговоріть з ними про цю чудову роботу і диво11.
Час почати!
Приєднуйтеся до нас!
Якщо ви відчуваєте, що ваше життя може мати більше сенсу, вищу мету, сильніші сімейні узи і тісніший зв’язок з Богом, будь ласка, приєднуйтеся до нас.
Якщо ви шукаєте спільноту людей, які працюють над тим, аби стати найкращими версіями себе, допомагати нужденним і робити цей світ кращим, приєднуйтеся до нас!
Прийдіть і подивіться, у чому полягає ця велична, дивовижна і сповнена пригод подорож.
На цьому шляху ви знайдете себе.
Ви знайдете сенс.
Ви знайдете Бога.
Ви знайдете найцікавішу і найславетнішу подорож вашого життя.
Про це я свідчу, в ім’я нашого Викупителя і Спасителя, Ісуса Христа, амінь.