Дотик Спасителя
Коли ми приходимо до Бога, Він прийде нам на допомогу, або щоб зцілити нас, або щоб дати нам силу впоратися з будь-якою ситуацією.
Приблизно 2000 років тому Спаситель, завершивши навчати Блаженствам та іншим євангельським принципам, спустився з гори. Коли Він йшов, до Нього наблизився чоловік, хворий на проказу. Цей чоловік виявив благоговіння і повагу---він став навколішки перед Спасителем, прагнучи звільнення від свого недуга. Його прохання було простим: “Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене!”
Тоді Спаситель простяг Свою руку і, доторкнувшись до нього, сказав: “Хочу, будь чистий!”1
З цього ми дізнаємося, що наш Спаситель завжди прагне благословити нас. Деякі благословення можуть прийти відразу, інших, можливо, доведеться почекати довше, а деякі, навіть, можуть прийти після цього життя, але благословення прийдуть у належний час.
Подібно до цього прокаженого, ми можемо отримати силу і втіху в цьому житті, приймаючи Його волю і знаючи, що Він прагне благословити нас. Ми можемо отримати силу, щоб впоратися з будь-яким викликом, подолати спокуси та зрозуміти і витерпіти наші складні обставини. Безперечно, в одну з найтяжчих митей життя Спасителя Його спроможність витерпіти збільшилась, коли Він сказав Своєму Батькові: “Нехай станеться воля Твоя!”2
Цей прокажений не висловлював свого прохання показно чи вимогливо. У його словах виявляється смиренне ставлення з великими сподіваннями, але також зі щирим прагненням того, щоб виповнилася воля Спасителя. Це є прикладом такого ставлення, з яким ми повинні приходити до Христа. Ми можемо приходити до Христа з впевненістю, що Його бажання зараз і завжди буде найкращим для нашого смертного і вічного життя. Він має бачення вічної перспективи, якого у нас немає. Ми повинні прийти до Христа, щиро прагнучи, щоб нашу волю було поглинуто волею Батька, як це було з Його волею3. Це підготує нас до вічного життя.
Дуже важко уявити фізичні та емоційні страждання, що гнітили прокаженого, який прийшов до Спасителя. Проказа уражує нерви та шкіру, викликаючи спотворення та інвалідність. Крім того, це призводило до дуже негативного ставлення з боку суспільства. Людина, уражена проказою, мала залишити своїх рідних і жити ізольовано від суспільства. Прокажених вважали і фізично, і духовно нечистими. З цієї причини за законом Мойсея вимагалося, щоб прокажені носили розірваний одяг і, йдучи, вигукували: “Нечистий!”4 Хворі та знехтувані прокажені зрештою оселялися у покинутих домах або гробницях5. Неважко уявити, що прокажений, який наблизився до Спасителя, був занепалий духом.
Іноді, у той чи інший спосіб, ми теж можемо відчувати занепад духу, чи то через наші власні дії або дії інших людей, чи то через обставини, які ми в змозі або не в змозі контролювати. У такі миті ми можемо віддати нашу волю в Його руки.
Кілька років тому Зулма---моя дружина, моя краща половинка, найкраще, що у мене є---отримала погані новини буквально за два тижні перед весіллям одного з наших дітей. В її привушній слинній залозі виявили пухлину, яка швидко збільшувалась. Її лице почало набрякати, і їй потрібно було негайно зробити складну операцію. Багато чого спало їй на думку і лягло тягарем на її серце. Чи ця пухлина злоякісна? Як зможе відновитися її тіло? Чи не паралізує їй обличчя? Наскільки сильним буде біль? Чи залишиться на її лиці шрам на все життя? Чи не станеться рецидиву пухлини після її видалення? Чи зможе вона приїхати на весілля нашого сина? Лежачи в операційній кімнаті, вона відчувала занепад духу.
У ту дуже важливу мить Дух прошепотів їй, що вона має прийняти волю Батька. Тоді вона вирішила довіритися Богові. Вона сильно відчувала, що яким би не був результат, найкращим для неї буде Божа воля. Недовзі вона поринула в наркоз.
Згодом вона зробила такий поетичний запис у своєму щоденнику: “На хірургічному столі схилилась я перед Тобою і, підкорившись Твоїй волі, заснула я. І спала тихо, бо коли звернешся до Тебе, від Тебе не приходить лихо”.
Вона отримала силу і втіху, підкоривши свою волю Батьковій волі. Того дня Бог надзвичайно благословив її.
Якими б не були наші обставини, ми можемо виявляти нашу віру, щоб прийти до Христа і знайти Бога, Якому ми можемо довіряти. Як колись один з моїх дітей, Габріел, написав:
За словами пророка, Боже лице яскравіше за сонце,
а Його волосся біліше за сніг,
а Його голос як шум великої води,
і поруч з Ним людина---ніщо. …
Я збентежений, усвідомлюючи, що навіть я---ніщо.
І лише тоді я намацую свій шлях до бога, якому я можу довіряти.
І лише тоді я відкриваю для себе Бога, Якому я можу довіряти6.
Бог, Якому ми можемо довіряти, збільшує нашу надію. Ми можемо довіряти Йому, оскільки Він любить нас і за будь-яких обставин бажає нам найкращого.
Цей прокажений підійшов завдяки силі надії. Світ не дав йому ні рішень, ні навіть втішення. Тому простий дотик Спасителя, мабуть, відчувався як сповнений любові дотик до всієї його душі. Ми можемо лише уявити глибину почуття вдячності, яке виникло у цього прокаженого, коли Спаситель доторкнувся до нього і, особливо, коли він почув слова: “Хочу, будь чистий!”
У цій розповіді сказано, що “тієї хвилини очистився той від своєї прокази”7.
Ми також можемо відчути дотик сповненої любові, цілющої руки Спасителя. Якою радістю, надією і вдячністю сповнює наші душі знання, що Він хоче допомогти нам бути чистими! Коли ми приходимо до Бога, Він прийде нам на допомогу, або щоб зцілити нас, або щоб дати нам силу впоратися з будь-якою ситуацією.
У будь-якому випадку, коли ми приймаємо Його волю, а не нашу, це допомагає нам зрозуміти наші обставини. Від Бога не приходить лихо. Він знає, що для нас найкраще. Можливо Він не зніме з нас відразу наші тягарі. Іноді Він може зробити так, щоб ці тягарі відчувалися легшими, як Він це зробив для Алми та його народу8. Зрештою, завдяки завітам, ці тягарі буде забрано9 або в цьому житті, або у святому воскресінні.
Щире бажання, щоб виповнилася Його воля, разом з розумінням божественної природи нашого Викупителя допомагають нам розвинути таку віру, яку виявив цей прокажений, щоб очиститися. Ісус Христос є Богом любові, Богом надії, Богом зцілення, Богом, Який прагне благословити нас і допомогти нам бути чистими. Саме цього Він прагнув перед тим, як прийти на цю землю, добровільно зголосившись рятувати нас, коли ми впадаємо у провину. Саме цього Він прагнув у Гефсиманії під час агонії, коли сплачував ціну за гріх, зносячи біль, якого не в змозі осягнути людина. Саме цього Він прагне зараз, коли благає за нас Батька10. Саме тому Його голос все ще лунає: “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,---і Я вас заспокою!”11
Він може зцілити і надихнути нас, бо Він здатний це зробити. Він взяв на Себе всі болі тіла і духа, щоб Його нутро сповнилося милості, аби Він був здатний допомогти нам в усьому і зцілити нас, і надихнути нас12. У словах Ісаї, процитованих Авінадієм, це викладено чудово і зворушливо:
“Насправді ж Він перестраждав наше горе, і переніс наші печалі. …
Його було поранено за наші провини, Його було забито за наші беззаконня; кара за наш мир була на Ньому; і Його бичуванням ми зцілені”13.
Така ж сама думка висловлена у цьому вірші:
“О Тесляре із Назарету,
Це серце, що розбилось в кров,
Й життя поламане дощенту
Чи можеш відновить Ти знов?”
Своєю доброю рукою,
Завжди готовий, кожен раз
Він прийде, зцілить, заспокоїть,
Новим створінням зробить нас.
Якщо ви відчуваєте, що у чомусь нечисті, якщо ви відчуваєте занепад духу, будь ласка, знайте, що ви можете очиститися, що вас можна полагодити, бо Він вас любить. Вірте, що від Нього не приходить лихо.
Оскільки Він “спустився нижче всього”15, Він уможливлює, щоб усе, що було зламано у нашому житті, було полагоджено, і у такий спосіб ми можемо примиритися з Богом. Через Нього усе примирюється, як те, що на землі, так і те, що на небі, “кров’ю хреста Його”16.
Прийдімо ж до Христа, роблячи всі необхідні кроки. Коли ми будемо це робити, хай наше ставлення буде таким, як у словах: “Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене!” Якщо ми так зробимо, то зможемо відчути цілющий дотик Учителя і водночас з радістю почути відлуння Його голосу: “Хочу, будь чистий!”
Спаситель---це Бог, Якому ми можемо довіряти. Він Христос, Помазаник, Месія, про Якого я свідчу в Його святе ім’я, Самого Ісуса Христа, амінь.