Зразки учнівства
Дізнаючись про Христа та Його шляхи, ми пізнаємо Його і сповнюємося любов’ю до Нього.
Зразок віри
Цього ранку наші двоє дітей і троє онуків у Північній Америці та приблизно пів світу бачили, як яскраве сонце велично піднімається на сході. Інші троє дітей і семеро онуків в Африці та інша половина світу бачили, як темрява поступово насувалася на них, коли сонце закотилося за обрій на заході.
Ця незмінна постійність початку дня і ночі є щоденним нагадуванням про реалії, які керують нашим життям і які ми не можемо змінити. Якщо ми з повагою ставимося до цих вічних реалій і адаптуємо до них свої дії, то відчуваємо в душі мир і гармонію. Якщо ми цього не робимо, ми почуваємося неспокійно, і все йде не так, як ми того очікуємо.
День і ніч—це один з прикладів зразків, які Бог дав усім, хто колись жив на землі, щодо речей, як вони дійсно є. Абсолютна істина нашого людського існування полягає в тому, що ми не можемо уникнути цих реалій, як би ми того не хотіли, і не можемо уникнути наслідків вибору. Моє тіло нагадує мені про це кожного разу, коли я лечу з Африки на генеральну конференцію, переналаштовуючи свій біологічний годинник за один день на десять годин назад.
Щоразу, коли ми звертаємо увагу, то бачимо, що Небесний Батько дав нам достатньо свідчень про істину, щоб керуватися нею у нашому житті, аби ми пізнали Його і мали благословення миру та радості.
Через пророка Джозефа Сміта Дух Господній запевнює: “І знову, Я дам вам зразок в усьому, щоб вас не можна було обманути; бо Сатана повсюди на цій землі, і він іде, обманюючи народи”1.
Коригор, антихрист, попався на такий обман, не віруючи в існування Бога і в прихід Христа. Пророк Алма свідчив йому: “Все вказує на те, що Бог є; так, саме земля, і все, що на лиці її, так, і її рух, так, і також усі планети, які рухаються у своєму правильному порядкові, свідчать …, що існує Верховний Творець”2.
Коли Коригор вимагав, щоб йому було дано ознаку, перш ніж він повірить, Алма вчинив так, що той онімів. Упокорений своїм недугом Коригор відкрито визнав, що був обманутий дияволом.
Нам не потрібно обманюватися. Ми завжди можемо бачити диво, яким є існування наділених розумом форм життя. А швидкий погляд на диво, яким є небеса з вишикуваними на них незліченними зірками та галактиками, й обмірковування цього, спонукає душу віруючої людини від усього серця проголосити: “О мій Господь, … хвала Тобі!”3
Так, Бог наш Небесний Батько живий, і Він являє Себе нам весь час багатьма способами.
Зразок упокорення
Але, щоб визнати існування Бога, вірити в Нього і продовжувати бути вірними Йому впродовж усього життя, наші серця мають бути сприйнятливими до Духа істини. Алма навчав, що вірі має передувати упокорення4. Мормон додав, що це неможливо для будь-кого, хто не є “лагідни[м] і невибагливи[м] серцем”, мати віру і надію й отримати Духа Божого5. Цар Веніямин проголосив, що кожний, хто ставить у пріоритет славу світу, є “ворогом для Бога”6.
Хоча Ісус Христос був праведним і святим, Він, прийнявши хрищення, щоб виповнити всю праведність, продемонстрував, що упокорення перед Богом є однією з основних рис Його учнів7.
Від усіх нових учнів вимагається продемонструвати упокорення перед Богом через обряд хрищення. Отже “всі ті, хто упокорюються перед Богом і бажають бути хрищеними, і приходять зі скрушеним серцем і впокореним духом, … будуть прийняті хрищенням у Його Церкву”8.
Упокорення спонукає серце учня до покаяння та послуху. І потім Дух Божий зможе донести істину до такого серця, і вона увійде туди9.
У ці останні дні саме нестача упокорення є основною причиною, з якої відбувається здійснення пророцтва апостола Павла:
“Будуть-бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні,
нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра”10.
Запрошення Спасителя навчитися від Нього—це запрошення відвернутися від принад суєтності і стати подібними до Нього—лагідними і невибагливими серцем, упокореними. І тоді ми зможемо взяти на себе Його ярмо і дізнатися, що воно легке,—що учнівство є не тягарем, а радістю, про що Президент Рассел М. Нельсон так красномовно і часто нас навчав.
Зразок любові
Дізнаючись про Христа та Його шляхи, ми пізнаємо Його і сповнюємося любов’ю до Нього.
Він власним прикладом показав, що, виявляючи упокорення, дійсно можливо пізнати і любити Бога Батька всім своїм єством і любити інших так, як ми любимо себе, нічого не вимагаючи взамін. Його священнослужіння на землі, здійснюючи яке Він поклав на олтар і Свою волю, і Своє тіло, стало зразком для застосування цих принципів, на яких ґрунтується Його євангелія. Обидва ці принципи спонукають нас не зосереджуватися на собі і стосуються того, як ми ставимося до інших, а не прагнення особистої винагороди чи слави.
Дивовижна іронія цього полягає у тому, що коли ми зосереджуємо наші найкращі зусилля на люблячому Богові та інших людях, ми отримуємо здатність відкрити для себе свою власну істинну божественну цінність як синів і дочок Бога й отримати повноту миру і радості, які приносить таке пізнання.
Виявляючи любов і здійснюючи служіння, ми стаємо єдиними з Богом й одне з одним. Потім ми можемо отримати свідчення від Святого Духа про ту чисту любов, той плід, про який говорить Легій як про “солодший за все, що я коли-небудь куштував”11.
Вінцем, який отримав Христос, даючи і роблячи все, що Він міг, щоб встановити зразок виявлення любові до Батька та любові до нас, стало отримання всієї сили і навіть всього, що має Батько, а саме піднесення12.
Ми маємо можливість плекати у наших душах тривалу любов до Бога і до наших ближніх—це починається у домівці з набуття святих навичок, які кожного дня пов’язують нас з Батьком—особистої та сімейної молитви в ім’я Його Єдинонародженого Сина, особистого і сімейного вивчення Писань, завдяки якому ми разом дізнаємося про Них, спільного дотримання Суботнього дня та наявності у кожного дійсної храмової рекомендації і спільного відвідування храму так часто, як ми в змозі це робити.
Коли кожен з нас особисто зростає у своєму знанні про Батька і Сина та любові до Них, ми все сильніше цінуємо і любимо одне одного. Збільшується наша здатність любити інших людей, які не є нашими рідними, і служити їм.
Те, що ми робимо вдома, є справжнім горнилом для тривалого і радісного учнівства. Найпрекрасніші благословення відновленої євангелії, якими моя дружина, Гледіс, і я насолоджувалися у нашій домівці, приходили завдяки тому, що ми навчаємося пізнавати й шанувати Бога вдома і ділитися Його любов’ю з нашими нащадками.
Зразок служіння
Любов до Бога і дух служіння одне одному, що плекаються вдома, та служіння іншим людям за межами домівки з часом перетворюються у таку рису, як милосердя.
Це співвідноситься зі зразком відданого служіння у царстві Бога, який встановлено для нас живими пророками та апостолами Господа. Ми стаємо єдиними з ними.
Тоді, дослухаючись до них, ми зможемо дивитися на Господа “в кожній думці”, так, що не будемо ні вагатися, ні боятися13.
Подібно до Господніх живих пророків і апостолів, ми можемо просуватися вперед з “утроб[ою] … сповн[еною] милосердям до всіх людей і до родини одновірних, …[з] чеснот[ою, що] прикрашає [наші] думки безупинно; … [і наша] впевненість [зміцніє] у присутності Бога; і вчення про священство зрошуватиме [нашу] душу, як роса з неба”.
Завдяки відданому служінню Господних живих пророків й апостолів, ми теж можемо зміцнитися, щоб бути доброчесними і відданими у служінні, в якому “Святий Дух [є нашим] постійним супутником, а [наш] скіпетр—незмінним скіпетром праведності й істини; і [наше] владарювання [є] вічним владарюванням, і само по собі пролива[ється] на [нас] віковічно”14. Бо це є обіцянням Батькового плану. В ім’я Ісуса Христа, амінь.