2002
Жінка віри
Листопад 2002


Жінка віри

Жінка віри покладається на Бога… Вона знає, що Він цікавиться її життям. Вона знає, що Він знає її. Вона любить Його слова і досхочу п’є ту живу воду.

Я люблю Господа Ісуса Христа і Його Церкву, яку було відновлено на землі в наші дні. Наче скарб я зберігаю вчення Його святого життя, починаючи від немовляти і закінчуючи воскреслою особою Божого Сина.

Коли я читала Біблію, то своїм внутрішнім зором спостерігала, як Він «зростав мудрістю і віком та благодаттю, у Бога й людей»1. Читаючи, я була там, коли Він піднімав мертвих. Він зцілював хворих, нагодував 5000 людей, приніс утіху й надію та встановлення миру в світі, який Він створив. Він простив тих, хто насміхався з Нього, катував і розп’яв Його—бо вони не знали, що вчинили. Я бачила божественну любов і турботу про Його матір, незважаючи на те, що Він сам страждав від невимовного болю. Він подолав смерть, щоб і ми могли це зробити. Він підготував для нас місце на небесах з нашим Вічним Батьком. Він навчав нас плану щастя, відкрив його бачення й дав надію, щоб його наслідувати. Життя Ісуса стало найвищим зразком жертви, життям служіння заради здійснення плану Бога, Його Батька.

Жінка-свята останніх днів, яка наслідує приклад Христа у своєму повсякденному житті, починає здійснювати план нашого Небесного Батька, призначеного для неї. Роблячи так, вона може бути потужним впливом на добро у сучасному світі й протистояти випробуванням земного життя. Я знаю таких жінок, і вони стали для мене провідною зіркою. Жінка-свята останніх днів, яка наслідує Христа, є справжньою християнкою у найкращому розумінні цього слова. Вона є жінкою віри, яка довіряє Богові, вона впевнена і безстрашна.

Жінка віри покладається на Бога й постає перед випробуваннями з надією. Вона знає, що Він цікавиться її життям. Вона знає, що Він знає її. Вона любить Його слова і досхочу п’є ту живу воду. Вона вдячна за пророка, якого Він послав у ці останні дні, довіряє його пораді та виконує її, бо знає, що, роблячи так, вона знайде безпеку й мир. У молитві вона шукає доброго, рішучого проводу й допомоги від Небесного Батька, який слухає її. Коли вона молиться, то слухає, щоб спілкування було двостороннім. Вона вірить, що притаманним Йому тихим спокійним чином Він направить її Своєю рукою і дасть відповідь на молитви2.

Жінка віри впевнена в собі, тому що розуміє божественний план нашого Небесного Батька і свою роль благословляти життя інших. Вона впевнена, що будь-яка жертва, на яку вона йде, має свою вартість з погляду вічності. Вона дізнається про жертву, вивчаючи життя Спасителя. Вона знає, що її жертва може бути порівняно невеликою, але вона знає, що Небесний Батько розуміє і цінує те, що вона робить для зміцнення свого дому, сім’ї та світу, в якому живе. Її впевненість зростає, тому що вона чеснотна, мила, ласкава, а це навіть більше за вроду. У неї чисті наміри. Вона любляча, благородна і добра. Її чоловік і діти повністю довіряють їй усім серцем3. Так само, як і діти, молодь або жінки, яких її покликано навчати, вести, служити і любити,—усі вони тягнуться до неї завдяки особливому духу, який вона випромінює. Це образ Бога на її обличчі робить її привабливою і важливою4. Вона впевнена, що формує характер і стиль поведінки, які дозволять їй стояти в присутності Небесного Батька. Вона зможе там стояти, знаючи, що вся її істота належить цьому місцю, що Він знає її, і любить, і цінує, і шануватиме навіки.

Жінка віри—безстрашна. Вона не боїться ніякого зла, бо з нею Бог5. У її житті немає двозначності, ніякого збентеження. Вона дотримується певних життєвих принципів, тому що вивчає доктрину і вчення досконалого вчителя—Господаря. Вона—благородний приклад для всіх, хто її знає. Звичайно, вона недосконала, не тому, що у неї немає досконалих принципів або досконалого прикладу в Христі, але просто тому, що вона людина. Вона стоїть осторонь поганого впливу і всього нечистого, і якщо вони вторгаються на її територію, вона стає подібною до левиці, яка захищає своїх дитинчат. Безстрашна жінка віри має сміливість говорити зі своїми дітьми про вчинки, які можуть зруйнувати їх. Діти не лише чують, як вона говорить про свої норми, але вони бачать, як вона дотримується їх у повсякденному житті: у тому, як вона одягається, що читає і дивиться, як проводить вільний час, що любить і з чого сміється, кого приваблює і як діє в усі часи, в усьому, в усіх місцях. У неї є власний стиль. Він привабливий, радісний, світлий і гарний. Наші дівчатка й молоді жінки можуть сміливо покладатися на її приклад. Ми молимося, щоб вони також були безстрашними, прагнучи усього, що є духовним, радісним, порядним, і сприяючи цьому, бо вони—наше майбутнє.

Дякую небесам за жінок віри в нашому житті. Жінка віри любить Господа. Вона хоче, щоб Він знав про це завдяки стилю її життя, словам, які вона промовляє, служінню, яке вона надає Його дітям, завдяки кожному її вчинку. Вона знає, що Він любить її навіть незважаючи на те, що вона недосконала і все ще намагається стати кращою. Вона знає, що коли робить усе, на що здатна, цього достатньо, як казав нам Президент Хінклі6.

Жінка віри благословлена у своєму житті вірними чоловіками, які є носіями священства Бога і поважають цей привілей: батьком, єпископом, чоловіком, братами, синами. Вони цінують її та її божественні дари, дані Богом Його дочці. Вони підтримують, підбадьорюють, розуміють велику місію жінки в її житті. Вони люблять її, благословляють її. У свою чергу ця жінка благословляє їх своєю вірою, коли вони йдуть по життєвому шляху разом. Вони знають, як про те навчають Писання, що «краще двом, як одному… І якби вони впали, підійме одне свого друга!»7

Я висловлюю свою вдячність за чудових жінок віри та великих, благородних чоловіків і за мою дорогу сім’ю, які підносили і надихали мене протягом усього життя. Вони були для мене надзвичайним благословенням особливо тоді, коли я намагалася виконувати священне доручення від Господа—покликання Генерального президента Товариства молодих жінок.

Дорогі брати і сестри, будь ласка, знайте про мою до вас любов і про величезну вдячність Небесному Батькові та Його улюбленому Синові, Господу Ісусу Христу. Я завжди шануватиму Їх, служитиму Їм від усього серця і буду вдячна за цей привілей. В ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Лука 2:52.

  2. Див. УЗ 112:10.

  3. Див. Приповісті 31:11.

  4. Див. Алма 5:14.

  5. Див. Псалми 23:4.

  6. Див. «Women of the Church», Ensign, Nov. 1996, 69.

  7. Екклезіаст 4:9–10.