До чоловіків, що мають священство
Ви, чоловіки, які мають дорогоцінне священство, з’єднайте його зі своєю душею. Будьте гідними його в усі часи і за будь-яких обставин.
Зараз мої дорогі брати, я виступаю з бажанням бути корисним. Я молюся, щоб Дух Господа керував мною.
Немає потреби говорити вам, що ми стали дуже великою і складною Церквою. Наша програма настільки велика і наш розмах такий величезний, що це важко усвідомити. Ми—Церква з непрофесійним керівництвом. Як же це чудово і прекрасно. Вона повинна завжди залишатися такою. Вона ніколи не повинна переходити до добре оплачуваного керівництва. Але ми знаємо, що тягар адміністративної роботи дуже важкий для наших єпископів і президентів колів, а також деяких інших. Усвідомлення цього факту змусило Президентство і Дванадцятьох провести багато зборів, деякі з них були тривалими і цікавими, на яких по суті ми розбирали Церкву по частинах, а потім складали все разом. Нашою метою було побачити, чи є якісь програми, які б ми могли відокремити від Церкви. Але, проаналізувавши, ми не побачили багато того, від чого можна було б відмовитися. Відмовитися від чогось одного—це немов віддати одного із своїх дітей. Ваше серце не дозволить цього зробити. Але я хочу запевнити вас, що ми знаємо про тягарі, які ви несете, і час, який ви витрачаєте. На цих зборах священства я хочу згадати декілька з моментів, які ми обговорювали. Я думаю, ви помітите, що в нас є деякий прогрес, хоча він може бути невеликим.
Я хочу поговорити з вами про ряд різноманітних речей.
Ми визначили, що по-перше, починаючи з 1 листопада, храмові перепустки будуть залишатися дійсними протягом двох років, замість одного. Це повинно зменшити час, який єпископи і президенти колів та їхні радники мають витрачати на інтерв’ю для отримання храмової перепустки. Звичайно, якщо у будь-який час людина, яка має перепустку, стає недостойною увійти в храм, то обов’язком єпископа або президента колу буде відібрати перепустку в цієї особи.
Але досвід показує, що таких випадків дуже мало. І, таким чином, брати, це стане правилом. Починаючи з 1 листопада, незалежно від дати, вказаної на перепустці, її термін дії буде подовжено на рік. Потім перепустки будуть поновлюватися кожні два роки, а не один рік, як зараз. Ми сподіваємося, що це піде на користь. Ми впевнені, що так буде.
Інше питання.
Старійшина Баллард говорив вам щодо місіонерів. Я хочу підтримати те, що він сказав. Я сподіваюся, що наші молоді чоловіки і молоді жінки зможуть піднятися до рівня, про який він говорив. Ми повинні піднімати планку гідності і підготовленості тих, хто йде у світ як посланці Господа Ісуса Христа.
Зараз у нас є цікава традиція в Церкві. Відправка місіонерів супроводжується прощальними зборами. У деяких приходах це стає проблемою. У проміжку часу між від’їздом і поверненням місіонерів більшість причасних зборів присвячено прощанню і поверненню місіонерів.
Ні в кого в Церкві немає прощальних зборів, коли людина починає якесь служіння. Ми ніколи не проводимо спеціальних зборів типу «прощальні», коли покликаємо нового єпископа або президента колу, або президента Товариства допомоги, Генерального авторитета чи когось іще, про кого я можу згадати. Чому ж ми маємо проводити прощальні збори з місіонером?
Перше Президентство і Дванадцять після глибоко молитовного і ретельного обговорення прийшли до висновку, що існуюча програма прощання з місіонером повинна бути змінена.
Місіонеру, який від’їжджає, буде дана можливість виступати на причасних зборах протягом 15 або 20 хвилин. Але батьки, брати і сестри не будуть запрошені робити це. Під час однієї служби можуть виступати два або більше місіонерів, що від’їжджають. Зборами має повністю керувати єпископ, і сім’я не повинна їх організовувати. Не буде спеціальної музики або чогось подібного.
Ми знаємо, що це буде великим розчаруванням для багатьох сімей. Раніше в таких зборах брали участь матері, батьки, брати, сестри і друзі. Ми просимо, щоб ви прийняли це рішення. Там, де прощальні збори вже було підготовлено, вони можуть проводитися. Але жодна з цих традиційних подій не повинна плануватися у майбутньому. Ми впевнені, якщо прийняти до уваги всі аспекти цієї події, це буде мудрим рішенням. Будь ласка, прийміть це, мої дорогі брати. Я звертаюсь з цим благанням також до сестер, особливо до матерів.
Ми сподіваємося також, що ретельно продумані прийоми не будуть влаштовуватися і після причасних зборів, на яких виступає місіонер. Члени сім’ї можуть зібратися разом. У нас немає ніяких заперечень проти цього. Однак ми просимо, щоб не було ніяких публічних прийомів, на які запрошується багато людей.
Місіонерське служіння це такий чудовий досвід, що воно само приносить щедру винагороду. І коли місіонер повертається до своєї сім’ї і свого приходу, йому знову може бути дана нагода виступати на причасних зборах.
Інше питання.
Дозвольте мені зробити короткий звіт про Постійний фонд освіти, який було засновано півтора роки тому на квітневій конференції. Ця програма зараз добре розроблена і успішно розвивається. Ми маємо значні кошти, пожертвувані вірними святими останніх днів. Ми сподіваємося, що їх буде більше, завдяки чому зможемо допомогти більшій кількості тих, хто гідний допомоги.
Сьогодні приблизно 5000 чоловіків і жінок, у більшості молодих, отримують освіту, які б за інших обставин ніколи не мали такої можливості. Подумайте про наслідки цього. Цим вірним святим останніх днів пропонується шлях, з допомогою якого вони зможуть подолати бідність, в якій жили вони і їхні попередники. Їхня здатність заробляти значно зросте. Їхня сила провідництва збільшиться. Вони стануть висококваліфікованими чоловіками і жінками, членами Церкви, які будуть вести вперед її програму небаченим раніше шляхом.
Наведу вам один приклад. Перша молода жінка, яка отримала позику, зараз завершила перший рік навчання і звернулася за грошима для її останнього року навчання. Вона навчається на помічника стоматолога.
Перед цим вона працювала в ресторані, заробляючи 130 доларів на місяць. Очікується, що коли вона закінчить своє навчання, то незабаром почне отримувати 650 доларів на місяць, тобто з негайного 500 відсоткового збільшення. Ця сума з роками буде зростати.
Яку чудову зміну можуть зробити декілька доларів, якщо їх правильно використати. А тепер помножте її досвід на 5000. Над цим дуже приємно розмірковувати. Студенти навчаються, щоб стати механіками, системними аналітиками, адміністративними консультантами, медичними техніками, техніками інформаційних систем, медсестрами, працівниками лікарень, комп’ютерними програмістами, комп’ютерними інженерами, модельєрами, бухгалтерами, електриками, вчителями англійської мови, пекарями, адміністраторами готелів, інженерами-проектувальниками, і це тільки частина переліку.
Можливості не мають меж, і в дійсності відбуваються прекрасні і дивовижні речі.
Наступне, про що я хочу поговорити, це домашній сімейний вечір. Ми боїмося, що ця дуже важлива програма поступово зникає у надто багатьох місцях. Брати, немає нічого важливішого, ніж сім’ї. Ви знаєте про це. Ця програма була розпочата у 1915 році, 87 років тому, коли Президент Джозеф Ф. Сміт закликав святих останніх днів виділити один вечір на тиждень і присвятити його тільки сім’ї. Це мало бути часом навчання, читання Писань, виховування талантів, обговорення сімейних справ. Це не повинно було бути часом відвідування спортивних змагань або чогось такого роду. Звичайно, іноді проводяться такі сімейні заходи, і це нормально. Але у зростаючому темпі нашого життя дуже важливо, щоб батьки і матері сідали разом зі своїми дітьми, молилися разом, навчали їх шляхам Господа, розглядали свої сімейні проблеми і давали дітям можливість показувати свої таланти. Я задоволений тим, що ця програма з’явилася через одкровення Господа у відповідь на потребу сімей Церкви.
Якщо вона була потрібна 87 років тому, її необхідність сьогодні набагато більша.
Було прийнято рішення, що вечір у понеділок має бути присвячений такій сімейній діяльності. У тих місцевостях, де є багато членів Церкви, керівники навчальних закладів та інші поважали програму і нічого не планували на цей вечір.
Зараз з’явилася зростаюча тенденція планувати інші заходи на вечір у понеділок. Ми з повагою просимо, щоб наші керівники навчальних заходів та інші дозволили нам використовувати цей один вечір на тиждень, щоб виконувати важливу і традиційну програму. Ми просимо, щоб вони не планували заходів, які б вимагали присутності на них дітей у понеділок ввечері. Ми впевнені, що вони зрозуміють, що найбільш важливо, щоб сім’ї мали можливість, принаймні раз на тиждень, бути разом, не викликаючи конфлікту інтересів. Ми будемо дуже вдячні, якщо вони будуть співпрацювати з нами у цій справі. І ми закликаємо у найбільш суворій формі, яка тільки можлива, щоб батьки і матері дуже серйозно ставилися до цієї можливості й завдання—зробити вечір у понеділок священним часом для сім’ї.
Я отримав ряд запрошень взяти участь у громадських зібраннях різного виду у понеділок. Я з подякою постійно відмовляюся від цих запрошень, але з поясненням, що я залишив понеділок як час для домашнього сімейного вечора. Я щиро сподіваюся, що кожен з вас зробить так само.
Наступне питання.
Брати, я знову хочу повернутися до важливості самозабезпечення для кожного члена Церкви і кожної сім’ї.
Ніхто з нас не знає, коли може статися лихо. Хвороби, поранення, безробіття можуть вразити кожного з нас.
У нас є чудова програма благополуччя, за якою зерно зберігається у приміщеннях, розташованих по всьому світі. Важливо, щоб ми це робили. Але найкращим місцем для запасів їжі та заощадження невеличкої суми є наші домівки. Найкращою програмою благополуччя є програма нашого власного благополуччя. П’ять чи шість кульків пшениці вдома краще за один мішок у благодійній коморі.
Я не передрікаю яких-небудь майбутніх катастроф. Я сподіваюся, що їх не буде. Але далекоглядність повинна керувати нашим життям. Кожний, хто має дім, розуміє потребу в страховці від пожежі. Ми сподіваємося і молимося, щоб пожежі ніколи не було. Незважаючи на це, ми платимо страховку, щоб отримати відшкодування, якщо лихо таки прийде.
Ми повинні робити так само і стосовно сімейного благополуччя.
Ми можемо почати з досить невеликого. Ми можемо почати з запасу їжі на тиждень і поступово доводити його до місячного запасу, а потім трьохмісячного. Я говорю про їжу, яка задовольняє основні потреби. Як ви всі розумієте, ця порада не нова. Але я боюся, що надто багато людей вважають, що довгостроковий запас їжі є неможливим, тому вони зовсім не докладають зусиль до його складення.
Мої брати, починайте з малого і постійно просувайтеся до розумної мети. Постійно заощаджуйте трошки грошей, і ви будете здивовані, коли вони накопичаться.
Утримуйтесь від боргів і позбавляйте себе жахливого тягаря, що його вони приносять.
Ви багато чули про другу позику. Зараз мені сказали, що існує третя позика.
Дисциплінуйте себе у справах витрачання, у справах запозичення, у поведінці, яка веде до банкрутства і болю, що приходить згодом.
А тепер, мої брати, я хочу повернутися коротко до справи, про яку я говорив раніше і до якої зверталися старійшина Баллард і президент Монсон на цих зборах. Я сподіваюся, що вони не протестуватимуть, якщо я знову намагатимусь наголосити на тому, про що вони сказали. Я звертаюся до моральної дисципліни членів Церкви.
Дуже багато людей потрапили до павутиння аморальності й пожинають усі гірки наслідки, що вона породжує. Я звертаюсь до хлопців, які тут сьогодні ввечері: молоді чоловіки, я хочу сказати найбільш суворою мовою, на яку я здатний, стороніться морального беззаконня. Ви знаєте, що правильно і що неправильно. Ви не можете використовувати неосвіченість як виправдання непридатної поведінки.
Невже ви думаєте, що можете бути втягнутими в аморальні вчинки, а потім поїхати на місію як представники Господа Ісуса Христа? Чи вважаєте ви, що будете гідними ввійти в Дім Господа, де можете укласти шлюб на час і на вічність, якщо потураєте такій поведінці?
Я молю вас, мої дорогі молоді друзі, уникати такої поведінки. Це буде нелегко. Це вимагатиме самодисципліни. Сили, з якими ви стикаєтеся, могутні і спокусливі. Вони скеровуються розумним супротивником. Вам необхідна сила, що приходить через молитву.
Стійте осторонь від еротичних матеріалів Інтернету. Це може тільки потягнути вас униз. Це може привести до вашого знищення.
Ніколи не забувайте про те, що у вас є священство Бога. Коли Іван Христитель дарував Ааронове священство Джозефу Сміту і Оліверу Каудері, він проголосив, що це священство «володіє ключами священнослужіння ангелів, і євангелії покаяння, і хрищення зануренням для відпущення гріхів» (УЗ 13).
Чи бажаєте ви священнослужіння ангелів?
Це священнослужіння принесе незрівнянні нагороди. Обирайте високий шлях у вашому житті, і Бог благословить вас і наситить вас, і «поведе [вас] за руку, і дасть [вам] відповідь на [ваші] молитви» (УЗ 112:10).
До вас, зрілі чоловіки, я звертаюся з таким самим благанням і застереженням. Маленькі починання ведуть до великих трагедій. Ми постійно з цим зустрічаємося. Серед нас так багато душевного болю, почуття образи, втрачених ілюзій і розлучень.
Дозвольте мені знову повернутися до питання, про яке ми говорили раніше. Я маю на увазі зло і жахливий гріх жорстокості щодо дитини.
Ми не можемо дозволяти цього. Ми не будемо дозволяти цього. Кожний, хто поводиться жорстоко з дитиною, має очікувати на церковне покарання, а також, можливо, засудження закону.
Жорстоке поводження з дитиною є образою Бога. Ісус говорив про красу і невинність дітей. Кожному, хто має схильність до жорстокого поводження з дитиною, я говорю найсуворішою мовою, на яку я здатний, стримуйте себе. Прагніть допомоги перед тим як насправді заподіяти дитині шкоду і згубити себе.
Ви, чоловіки, які мають дорогоцінне священство, з’єднайте його зі своєю душею. Будьте гідними його в усі часи і за будь-яких обставин.
Якщо ви це зробите, то будете насолоджуватися тим «миром Бога, що вищий від усякого розуму» (Филип’янам 4:7).
Нехай Бог благословить вас, мої дорогі брати у священстві, молоді й дорослі. Батьки, показуйте приклад своїм дітям. Хлопці, звертайтеся до ваших батьків за мудрістю, провідництвом і розумінням.
Якими ж великими є обіцяння Господа тим, хто ходить у вірі! Я залишаю вам моє благословення, мою любов і моє свідчення. Яка ж велика і чудова сила добра є в цьому священстві, якщо ми об’єднані і просуваємося вперед в єдності. Я смиренно молюся, щоб Господь благословив нас, щоб саме так ми чинили, в ім’я Ісуса Христа, амінь.