2002
Веселощі і щастя
Листопад 2002


Веселощі і щастя

Ми можемо відчувати щастя щодня у нашому житті через маленькі речі, що ми робимо, і ми абсолютно щасливі, коли дотримуємося заповідей люблячого Бога.

Приблизно чотири місяці тому я отримав призначення служити в Боготі, Колумбія, і відправився туди. Одного дня, коли я намагався знайти шлях до дому зборів мого нового приходу, я зупинився біля парку, щоб запитати як знайти дорогу.

Я бачив, як багато сімей насолоджується приємним сонячним ранком. Я зупинився там на деякий час, спостерігаючи за дітьми, які із задоволенням грали у парку. На їхніх обличчях був особливий рум’янець, їхні щоки були рожевими від сонця і зусиль, що вони докладали, щоб бігати і грати разом. Усі вони дуже дружньо ставились одне до одного.

Було очевидно, що їм дуже весело. Коли я придивився до них більш уважно, то зрозумів, що вони не тільки веселяться, ці маленькі невинні діти були дійсно щасливі.

Пізніше, коли я їхав до каплиці, думки повернулися до часів, коли я охристився в Церкві. Мій дaвній друг прийшов до мене і запитав, що я знайшов тут такого особливого. Я відповів: «Я знайшов істинне щастя». На що той відповів: «Істинного щастя не існує—тільки щасливі моменти».

Я розумію, що мій добрий друг не знав різниці між веселощами і щастям. Те, що він називав «щасливими моментами», у дійсності було моментами, коли йому було весело. Він не знав, що щастя це значно більше, ніж просто веселощі. Веселощі це просто скороминучий момент, а щастя—це тривале відчуття.

Багато людей у цьому світі не розуміють різниці між веселощами і щастям. Багато людей намагаються знайти щастя веселячись, але ці два слова мають різне значення.

Я подивився у словник, щоб дізнатися, що кожне з них означає: веселощі—це гра, насолода, розваги, веселість, джерело задоволення, втіха, жвава поведінка, жартівливість, часто галасливий захід і дражніння; щастя—це радість, захоплення і задоволення.

Після того як я став членом Церкви мене навчили, що насправді є велика різниця між веселощами і щастям. Я дізнався ще навіть до власного хрищення, що Господь має План спасіння для всіх своїх дітей (див. 2 Нефій 2:9). Згідно з цим планом, залежно від того, що ми звершимо тут, на землі, ми повернемося в присутність нашого Небесного Батька і будемо жити з Ним завжди у стані вічного щастя.

І веселощі, і радість це добре, але напевно ми повинні найбільш прагнути щастя. Щастя також може супроводжуватися веселощами, але самі веселощі не гарантують нам істинного щастя.

У Лука, розділ 15, знаходиться притча про блудного сина. У цій притчі молодший син просить батька дати йому його частину успадкування. Батько робить це, і цей молодий чоловік іде у світ, прагнучи, як він вважав, бути дійсно щасливим. Він починає веселитися, і, поки він має гроші, його оточують багато людей, які заявляють, що вони його друзі. Коли його багатство повністю витратилося на веселощі, якими він насолоджувався з так званими друзями, усі вони відвертаються від нього, і в нього не залишaється і копійки. Потім він зазнає багато страждань і розчарувань. Він починає працювати на іншу людину, годуючи свиней, і з голоду ладний їсти навіть стручки, які їдять свині. Він думає про слуг свого батька, які мають достатньо хліба для їжі і навіть надмір, а йому нема чого поїсти.

Він вирішує повернутися додому до свого батька і попросити в нього роботи, яку виконують слуги. Він повертається, покаявшись за все, що зробив, і його батько, праведний чоловік, вітає його як особливого сина. І нарешті він розуміє, що істинне щастя було тут, у простому житті зі своєю сім’єю.

Усі, хто прагне повного щастя, можуть знайти його в євангелії Ісуса Христа, якої навчають в Його Церкві. Нас учать, що через учення Христа ми можемо бути частиною великого Плану щастя, який Він підготував для всіх нас, Його синів і дочок. Якщо ми дотримуємося Його заповідей, ми отримуємо благословення і приходимо до пізнання істинного щастя. Ми дізнаємося, що щастя—це коли ми робимо малі речі, що допомагають нам зростати, що зміцнюють нашу віру і свідчення. Це ті малі речі, які ми робимо в нашому щоденному житті.

Ми щасливі, якщо молимося щоранку і щовечора, коли ми можемо відчувати, що Господь чує нас і завжди бажає благословляти, прощати і допомагати нам. Ми щасливі, коли відчуваємо підказки Святого Духа у нашому житті, коли відчуваємо Духа в прийнятті важливих життєвих рішень. Ми щасливі, коли йдемо додому, до своєї сім’ї після стресового і стомлюючого дня на роботі, коли члени сім’ї висловлюють нам любов і подяку. Ми щасливі, коли розмовляємо з нашими дітьми, коли маємо задоволення від сім’ї, коли збираємося разом на сімейному вечорі. Коротше кажучи, ми можемо відчувати щастя щодня у нашому житті через маленькі речі, що ми робимо, і ми абсолютно щасливі, коли дотримуємося заповідей люблячого Бога, який піклується про нас.

Істинне щастя приходить через дотримання заповідей Бога. Нас навчали у 2 Нефій 2:25, що «Адам пав, щоб люди були; а люди є, щоб мати радість» або, іншими словами, щоб вони могли бути щасливими.

Я бачив це щастя в житті багатьох членів Церкви. Декілька тижнів тому я отримав завдання головувати на конференції колу в Калі, Колумбія. Там я зустрівся з дуже особливим молодим чоловіком, який є членом Церкви і може добре показати значення істинного щастя.

Його ім’я Фабіан. Його сім’я належить до Церкви, і він дізнався про план щастя, коли ще був маленьким хлопчиком. У 1984 році, коли йому було три роки, Фабіан зі своєю сім’єю жив у будинку біля великого і жвавого проспекту. Цим проспектом пролягали маршрути багатьох міських автобусів.

Одного дня, побачивши, що ворота відчинені, маленький Фабіан спробував перейти проспект і його збив автобус. Завдяки доброті Небесного Батька Фабіан вижив під час цього нещасного випадку. Його батьки возили його до трьох різних лікарень, які визнали, що не можуть вилікувати його. Вони продовжували шукати допомогу і, знайшовши достатньо кваліфікованих фахівців, дізналися, що прогнози невтішні. Після багатьох операцій лікарі сповістили сім’ю, що травми ніг і ступнів були такими значними, що для його спасіння вони вимушені ампутувати його праву ногу.

Маленький Фабіан почав нове життя без однієї ноги. Він повільно навчався керувати рівновагою свого тіла і ходити з допомогою милиць. Він ходив до школи і мав підтримку від вчителів і друзів. Деякі люди насміхалися над ним, але він незабаром навчився не звертати уваги на жарти щодо себе.

Він хотів брати участь у всіх спортивних заходах, і часто це робив. Хоча отримати перемогу було дуже важко, він завжди був сміливим і готовим брати участь.

Зараз Фабіан служить радником в президентстві Товариства молодих чоловіків свого колу. Він відвідує заняття релігійного інституту і бере активну участь у студентській раді. Він грає в баскетбол і футбол. Він також грає у настільний теніс з друзями з інституту. Він їздить на велосипеді і робить усе, що може робити молодий чоловік. Він працює волонтером, навчаючи англійській в організації, що піклується по бідних дітей.

Фабіан хоче служити своїм товаришам і Богу з усією своєю силою. У нього посмішка на обличчі, і він завжди готовий допомогти тому, хто у нужді. Фабіан дійсно щасливий молодий чоловік. З непереборною силою, яка приходить завдяки його вірі і довіри Богові, Фабіан є великим прикладом для мешканців свого міста.

Його щастя є наслідком бажання жити гідно кожного дня і виконувати заповіді Бога. Він нагадує мені про вірш з Мосія 2:41: «І більше того, я б хотів, щоб ви зважили на благословенний і щасливий стан тих, хто виконує заповіді Бога. Бо знайте, вони благословенні в усьому, як у тлінному, так і в духовному; і якщо вони вистоять вірними до кінця, їх приймуть на небесах, щоб завдяки цьому вони могли жити з Богом у стані нескінченного щастя. О, пам’ятайте, пам’ятайте, що це є істинне; бо Господь Бог сказав це».

Будучи слухняними заповідям Бога, ми будемо жити щасливо усю вічність. Господь сказав в Алма 41:10, що «злочестивість ніколи не була щастям».

Як слуга Бога і як член Його Церкви, я запрошую вас бути дійсно щасливими, прислухаючись до Його поради, живучи за Його заповідями і слухаючись слів Його живого пророка.

Я знаю, що одним з факторів, який сильно впливає на наше щастя, є прислухання до поради живого пророка, який навчає нас у цій Церкві.

Я маю свідчення, що Бог живий, що Ісус є Христос, наш Спаситель і Викупитель. Він віддав Своє дорогоцінне життя за кожного з нас. Я знаю, що Джозеф Сміт є пророком Бога. Я знаю про це усім своїм серцем. Я знаю, що Книга Мормона є словом Бога і що вона може привести нас на шляхи щастя.

Я знаю, що Президент Гордон Б. Хінклі є пророком Бога сьогодні і що він навчає нас з любов’ю і терпінням того, як нам стати щасливими в цьому житті і в житті прийдешньому.

Усе це є частиною мого свідчення про істину, і я ділюся ним з вами, мої брати і сестри в ім’я Ісуса Христа, амінь.