Підніміться до свого покликання
Господь вестиме вас одкровенням—саме так, як покликав. Ви повинні просити з вірою одкровення, щоб знати, як діяти.
Нещодавно до мене в натовпі підійшов юнак, якого я зовсім не знав. Він тихенько, але дуже швидко сказав: «Старійшино Айрінг, мене щойно покликали президентом кворуму старійшин. Щоб ви мені порадили?» Я точно знав, що того, чого він хоче дізнатися й відчути, я йому зараз передати не можу—навколо було стільки народу. Тож відповів: «Свою пораду я дам вам на Генеральній конференції».
Той юнак не один у своєму прагненні допомоги. Щотижня тисячі членів Церкви в усьому світі покликаються служити—багато з них новонавернені. Покликання дуже різні, а досвід у Церкві цих людей ще менш схожий між собою. Якщо саме ви покликаєте їх, навчаєте або вони вам просто небайдужі, як нам, то вам варто дещо знати про те, як допомогти їм досягти успіху.
Можливо, ви думаєте, що спочатку їм потрібен підручник, посібники для уроків або записи, що їх вони вестимуть. Ви навіть можете дати їм розклад зборів, куди вони мають приходити. Потім ви можете вже почати говорити їм про майбутню оцінку їхньої роботи, як раптом побачите в очах невпевненість.
Розумієте, навіть нові члени Церкви можуть відчувати, що покликання на служіння, в першу чергу, є «сердечною справою». Саме повністю віддаючи серця Господарю й дотримуючись Його заповідей, ми пізнаємо Його. З часом завдяки силі Спокути серця змінюються і ми можемо стати такими, як Він. Отже, є набагато кращий спосіб допомогти покликаним, ніж описання їхніх майбутніх обов’язків.
Те, що їм насправді потрібно, навіть більше, ніж навчання обов’язкам, це побачити духовними очима, що означає бути покликаним служити у відновленій Церкві Ісуса Христа. Це—царство Боже на землі. З цієї причини його сила набагато більша за будь-яке починання, організоване людьми. Ця сила пропорційна вірі тих, кого ми покликаємо служити в ньому.
Отже, всім, чоловікам і жінкам, дівчатам і хлопцям—всім, хто покликаний або буде покликаний, я даю свою пораду. Є дещо, до пізнання істинності чого ви повинні прийти. Я спробую викласти все це словами. Тільки Господь силою Святого Духа може вкласти їх глибоко у ваше серце. Вона така.
По-перше, ви покликані Богом. Господь знає вас. Він знає, кого бажає бачити на кожній посаді у Своїй Церкві. Він вибрав вас. Він підготував шлях, щоб дати вам це покликання. Він відновив ключі священства Джозефу Сміту. Ці ключі передавалися безперервним ланцюжком до Президента Хінклі. Завдяки ним іншим служителям у священстві було дано ключі головувати в колах та приходах, округах і філіях. Саме через ці ключі покликав вас Господь. Вони дарують право на одкровення. А одкровення приходить у відповідь на молитву. Особа, яка відчула натхнення порекомендувати вас на це покликання, не зробила це з особистої симпатії до вас чи задля доручення певного завдання. Вона молилася й відчула відповідь, що саме вас слід покликати.
Особа, яка покликала вас, не дала покликання просто через те, що на інтерв’ю переконалася у вашій гідності й готовності служити. Вона молилася, щоб знати волю Господа щодо вас. Саме молитва та одкровення намісникам Господнім привели вас до цього. Ваше покликання—це приклад джерела неповторної сили, що є тільки в Господній Церкві. Чоловіки й жінки покликаються Богом через пророцтво й покладанням рук уповноваженими на це Богом.
Ви покликані представляти Спасителя. Ваш голос свідчення стає Його голосом свідчення, ваша піднята рука—Його піднята рука. Його робота—благословити духовних дітей Батька можливістю обрати вічне життя. Отже, ваше покликання—благословляти життя. Це справедливо навіть для звичайних доручень, даних вам, і тоді, коли ви робите щось прямо не пов’язане з ними. Те, як ви посміхаєтеся чи пропонуєте допомогу, може зміцнити віру людей. І варто тільки забутися, те, як ви говорите і поводитеся, може знищити її.
Ваше покликання матиме для людей і для вас вічні наслідки. У прийдешньому світі тисячі можуть назвати вас благословенними, яких буде більше тієї кількості людей, яким служите тут. Вони будуть предками й нащадками тих, хто обрав вічне життя завдяки вашим словам, ділам чи навіть вам самим. Якщо хтось відкидає запрошення Спасителя через те, що ви зробили не все, що могли, їхній смуток буде вашим смутком. Розумієте, немає незначних покликань, якщо представляєш Господа. Ваше покликання надзвичайно відповідальне. Але не бійтеся, адже його супроводжують великі обіцяння.
Одне з цих обіцянь—це друге, що вам слід знати. Господь вестиме вас одкровенням—саме так, як покликав. Ви повинні просити з вірою одкровення, щоб знати, як діяти. З покликанням приходить обіцяння, що відповіді надійдуть. Але Господь вестиме вас лише тоді, коли буде впевнений, що ви послухаєтеся. Щоб знати Його волю, майте рішучість виконувати її. Написані на серці слова «нехай Твоя буде воля» є вікном до одкровення.
Відповіді приходять через Святого Духа. Такий провід вам часто буде потрібен. Щоб мати Святого Духа за супутника, ви мусите бути гідними, очищеними Спокутою Ісуса Христа. Отже, дотримання вами заповідей, ваше бажання виконувати Його волю та моління з вірою визначатиме, наскільки ясно Господар вестиме вас у відповідях на молитви.
Часто ви отримуватимете відповіді, досліджуючи Писання. Вони розповідають про діла Господа під час Його земного служіння та Його волю щодо Своїх слуг. У них містяться вчення, які знаходитимуть застосування завжди і скрізь. Розмірковування над Писаннями допоможе вам поставити в молитві правильне запитання. І так само, як небеса відкрилися перед Джозефом Смітом, після його роздумів з вірою над Писаннями, так і на ваші молитви відповість Бог і поведе за руку.
Є ще третя річ, яку вам необхідно знати: як Бог покликав і веде вас, так Він і звеличить вас. Вам буде потрібне це звеличення. Ви неодмінно відчуєте силу протистояння вашому покликанню. Ви на служінні Господаря. Ви Його представляєте. Від вас залежить вічна доля багатьох. Він долав протистояння і говорив, що це жереб тих, кого Він покликав. Сили, що вишикуються проти вас, не тільки будуть прагнути розладити вашу роботу, але й зневірити вас. Павло казав: «Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви…»1
Будуть часи, коли ви будете зажурені. Крім іншого, зло атакуватиме вас почуттям, що ви не підходите для цієї роботи. Дійсно, ви не можете відгукнутися на покликання представляти Бога, покладаючись тільки на свою силу. Але у вас є доступ до неземних здібностей, і ви працюєте не самі.
Господь звеличить ваші слова та вчинки в очах людей, яким ви служите. Він пошле Святого Духа, щоб дати їм знати, що ваші слова—істинні. Те, що ви будете казати й робити, нестиме людям надію і натхнення у спосіб, що набагато перевершуватиме ваші природні здібності та власне розуміння. Це диво було характерною рисою Церкви Господа в кожному розподілі. Це буде настільки звично у вашому покликанні, що ви можете почати приймати це за належне.
У день відкликання ви засвоїте важливий урок. Коли мене відкликали з посади єпископа, один з членів приходу прийшов до мене додому і сказав: «Я знаю, ви вже не єпископ, але чи можемо ми ще разочок поговорити? Ви завжди казали те, що було потрібно мені, і давали такі гарні поради. Новий єпископ не знає мене так, як знаєте ви. Чи можна поговорити востаннє?»
Я неохоче погодився. Цей член Церкви сів на стілець напроти мене. Все було саме так, як у ті сотні разів, коли я проводив інтерв’ю з членами приходу як суддя в Ізраїлі. Почалася розмова. Настав час, коли була потрібна порада. Я чекав, коли в голові з’являться думки, слова та почуття, як це завжди було.
Але було пусто. І в серці, і в голові стояла повна тиша. За хвилину я сказав: «Вибачте мені. Я ціню вашу доброту й довіру. Але думаю, що не зможу допомогти вам».
Коли вас відкличуть з покликання, ви побачите те, що побачив я. Господь підносить тих, кого покликає, навіть якщо їм це служіння здається незначним чи невдячним. У вас буде дар побачити звеличення свого покликання. Дякуйте, поки він у вас є. Коли він зникне, ви станете цінити його більше, ніж можете собі уявити.
Господь не тільки звеличить ефект ваших зусиль. Він особисто працюватиме з вами. Його голос, звернений до чотирьох місіонерів, покликаних через пророка Джозефа Сміта на важку справу, дає мужність всім, кого Він покликає у Своєму царстві: «І я сам піду з ними і буду посеред них; і я є їхній заступник перед Батьком, і ніщо не подолає їх»2.
Оскільки Спаситель є воскреслою і прославленою істотою, Він не перебуває фізично з кожним зі Своїх слуг одночасно. Але Він дуже добре знає їх та їхню ситуацію і може втрутитися Своєю силою. Ось чому Він може обіцяти: «І кожний, хто приймає вас, там і я буду також, бо я йтиму перед вашим лицем. Я буду праворуч і ліворуч від вас, і мій Дух буде у ваших серцях, а мої ангели—навколо вас, щоб підтримувати вас»3.
Господь ще й по-іншому звеличуватиме вас у покликанні служити Йому. Час від часу, мабуть, часто, ви відчуватимете, що не можете зробити все, що, здається, треба зробити. Вантаж обов’язків здаватиметься надто важким. Вас турбуватиме, що ви не можете більше часу вділяти сім’ї. Ви будете дивуватися, де ж вам взяти час та сили на те, що не стосується сім’ї та покликання. Зробивши все залежне від вас, ви все ж, можливо, будете почувати відчай чи навіть почуття провини. Я пережив такі дні й ночі. Дозвольте поділитися тим, чого навчився.
Ось що. Як тільки я думаю про те, що роблю я, то смуток поглиблюється. Та коли я згадую, як Господь обіцяє, що Його сила буде зі мною, то починаю шукати докази Його роботи в житті людей, яким я маю служити. Я молюся, щоб бачити духовними очима наслідки Його впливу.
Потім я неодмінно згадую обличчя людей. Я згадую блиск в очах моєї дитини, чиє серце було пом’якшено, сльози радості на щоках дівчини в останньому ряду на занятті Недільної школи, де я викладав урок, або проблему, яка була розв’язана ще до того, як я встигав узятися за неї. Тоді я відчуваю, що зробив достатньо для того, щоб обіцяння, дане Джозефом Смітом, знов виповнилося: «Давайте з радістю робити все, що можемо, а тоді будьмо непохитними, маючи повну впевненість, щоб побачити спасіння Боже і явлення Його руки»4.
Можете бути впевнені, що ваша сила буде в багато разів примножена Господом. Все, чого Він вас просить, так це докласти всіх ваших зусиль і все серце. Робіть це з радістю і з молитвою віри. Батько та Його Улюблений Син пошлють до вас Святого Духа, щоб бути йому напарником і вести вас. Ваші зусилля будуть звеличені в житті людей, яким служите. І коли ви обернетеся й подивитеся на час служіння й жертвування, що зараз вам здаються випробуванням, жертва стане благословенням, і ви зрозумієте, що побачили руку Божу, що підтримує тих, кому ви служите, і вас.
Я знаю, що Бог-Батько живе. Він чує наші молитви й відповідає на них. Ті, кому ми служимо, є Його духовними дітьми. Це є справжня Церква Ісуса Христа. Його ім’я—єдине, завдяки якому діти Батька можуть бути щасливими й мати вічне життя. Ключі священства проявляють себе через живого пророка Господа, Гордона Б. Хінклі.
Я свідчу, що Спаситель живе і веде Свою живу Церкву. Я знаю це. Я є Його свідком. Він бачить і цінує ваше віддане служіння в роботі, до якої Він покликав вас.
В ім’я Ісуса Христа, амінь.