Старійшина Крейг С. Крістенсен
Сімдесятник

«У нашої сім’ї є девіз, оснований на вірші з Алма 32:28—«Духовні вправи—щодня»,—говорить старійшина Крейг С. Крістенсен, щойно покликаний член Другого кворуму сімдесятників.

Вправи завжди відігравали велику роль у житті старійшини Крістенсена. Як сім’я, що веде дуже активний спосіб життя, насолоджуючись навіть спільним пірнанням у аквалангах під час сімейних відпусток, старійшина Крістенсен, його дружина, Дебора, та їхні четверо дітей займаються також і духовними вправами під час сімейних зборів та вивчення Писань. Крім цього, старійшина Крістенсен має власний установлений порядок духовного розвитку. «З часом,—говорить старійшина Крістенсен,—цей процес обдумування та дослідження Писань зміцнив мене і сформував моє свідчення».

Старійшина Крістенсен народився 18 березня 1956 року в Солт-Лейк-Сіті, штат Юта, в сім’ї Шерона Глена та Коллін Клоуворд Крістенсен. Перед тим, як він мав піти у шостий клас, його сім’я переїхала до Конкорда, штат Каліфорнія. Згодом студентом коледжу він повернувся до Юти, щоб грати у футбол за команду Університету Бригама Янга.

«Футбол був моїм пріоритетом, доки я не поїхав на місію в Чилі,—говорить старійшина Крістенсен.—Покликання місіонера змінило все. Я відчув велику любов до людей та справжнє бажання служити».

Одружився 28 березня 1978 року в Солт-Лейкському храмі з Деборою Джонс—«моїм прикладом життя за євангелією». Він вивчав бухгалтерський облік і бізнес. Ставши власником агентства з продажу автомобілів, він прийняв зобов’язання «жити за принципом непорочності та навчати цього інших».

Він засвоїв цей принцип від наставників, що мав протягом життя, серед яких його батько, який був його єпископом і президентом колу; його брат і президент місії.

Ці наставники також допомогли йому підготуватися, щоб служити єпископом, президентом місії та сімдесятником-територіальним авторитетом. Внаслідок прикладів цих людей та здобутого досвіду старійшина Крістенсен каже: «Я дізнався, що Дух справді вчить нас і тих, кого ми навчаємо. Яким би не було наше покликання, ми повинні прагнути пізнати, що Господь хоче, щоб ми зробили».