До Сіону! До Сіону!
Принципи любові, праці, самодостатності та посвяти прийшли від Бога. Ті, хто сприймає їх і діє відповідно, стає чистий серцем.
Зустрічаючись з членами Церкви по всьому світі, [ми помітили, що] одна проблема, здається, глобальною: як найти час, щоб зробити все, що треба зробити. Тим, кому бракує коштів, не вистачає часу, щоб заробити на життя. Тим, у кого всього вдосталь, не вистачає часу, щоб прикрасити своє життя. Це тяжка проблема, бо час—річ фіксована; людина не може подовжити день або збільшити рік.
Цей світ—злочинець. Поки світ бореться за більш ефективне використання часу, він підманює нас іти все більш і більш мирськими шляхами. Але життя—це не боротьба з часом—це боротьба між добром і злом.
Що ж робити з усім цим? Це може бути одним з неприємних рішень у нашому житті. У 1872 р. пророк Бригам Янг дав святим пораду з цього приводу. Він сказав: «Зупиніться! Зачекайте! Коли ви прокинулися вранці, перш ніж ви дозволите собі проковтнути першу ложку,.. схиліться перед Господом, попросіть Його простити вам ваші гріхи і захищати вас цього дня, зберігати вас від спокус і всього зла, направляти вашу ходу до праведності, щоб ви могли зробити цього дня те, що буде благом для царства Божого на землі. Чи є у вас час для цього?… Саме це я хотів порадити сьогодні святим останніх днів. Зупиніться, не метушіться… ви занадто метушитеся; ви недостатньо часто відвідуєте збори, молитеся, читаєте Писання, замислюєтеся, ви постійно кудись поспішаєте, ви так метушитеся, що не знаєте, що зробити в першу чергу… Дозвольте мені скоротити це до простого вислову— одного з простіших і зручніших—«Тримайте вашу тарілку не перевернутою», щоб коли піде дощ із каші, ви змогли набрати повну тарілку»1.
Зверніться до євангельського плану, щоб визначити належні пріоритети. Господь навчав: «Отже, не шукайте того, що від цього світу, але шукайте перше, як розбудувати царство Бога [або Сіон] і встановити Його праведність; і все це буде додано вам»2.
Я був маленьким хлопчиком і жив у південній Юті, і тоді концепції Сіону були для мене не такими ясними, як тепер. Ми жили в маленькому містечку неподалік Сіонського національного парку. На церковних зборах ми часто співали знайомі слова:
Кличе Бог: «Ідіть з полону,
Із безрадісних країв.
Скоро башти Вавилону
Розтрощить Господній гнів».
Очима маленького хлопчика я бачив величні скелі й високі кам’яні шпилі цього національного парку. Петляючи серед високих схилів каньйонів, текла ріка—іноді спокійна, іноді бурхлива. Ви, мабуть, можете уявити, яке замішання я, маленький хлопчик, відчував, намагаючись співвіднести слова гімну зі знайомими місцями цього прекрасного парку. Хоч відповідність і не була повною, я добре пам’ятаю, що Сіон у моїй свідомості був пов’язаний з чимось величним і божественним. Минули роки, і прийшло глибше розуміння. У Писаннях ми читаємо:
«Отже, істинно, так говорить Господь, нехай Сіон звеселяється, бо це є Сіон—чисті серцем…»4.
Встановлення Сіону має бути метою кожного члена цієї Церкви. Можна впевнено сказати: Коли ми прагнемо всім серцем явити і встановити Сіон, ми не будемо відчувати гірку нестачу часу. Візьміться за цю благородну справу—і знайдете радість і благословення. Особисте життя змінюється. Дім перестає бути готелем і стає місцем миру, безпеки та любові. Саме суспільство змінюється. У Сіоні зникають суперечки та протистояння; зникають класові градації та ненависть; немає бідних—духовно чи матеріально; зникають усі прояви злочестивості. Як свідчать численні свідки, «певно не могло бути щасливішого народу серед усіх людей, яких було створено рукою Бога»5.
Стародавній пророк Енох багато років працював, щоб привести свій народ у цей стан праведності. Вони жили в часи злочестивості, війн та кровопролиття—як і в наш з вами час. Але праведні люди відгукнулися [на його зусилля].
«І Господь назвав Свій народ Сіон, тому що вони були одного серця і одного розуму, і перебували в праведності; і не було бідних серед них»6.
Зверніть особливу увагу на слова «тому що» у цьому уривку з Писань. Сіон встановлено, він процвітає, тому що його жителі живуть і працюють, керуючись натхненням Божим і працюють з цим натхненням. Сіон з’являється не як дарунок, але тому що цнотливий, завітний народ збирається і будує його. Президент Спенсер В. Кімбол сказав: «Коли ми разом співаємо «До Сіону!», ми маємо на увазі наступне: «прийдіть до приходу, до філії, до місії, до колу і допоможіть розбудовувати Сіон»7. Отже, зібрані Господнім способом, святі останніх днів сумлінно намагаються явити Сіон, як «царство нашого Бога і Його Христа»8, готуючись до Другого пришестя Господа9.
Президент Хінклі нагадав нам, що «ця справа, частиною якої ми є, не є звичайною справою. Це справа Христа. Це царство Бога, нашого Вічного Батька. Це побудова Сіону на землі»10.
«Якщо ми хочемо побудувати той Сіон, про який говорили пророки і стосовно якого Господь дав могутнє обіцяння, то повинні відринути від себе свій всепоглинаючий егоїзм. Ми повинні піднятися над своєю любов’ю до комфорту та зручностей, і в самому процесі зусиль і боротьби, навіть у тяжких обставинах ми краще познайомимося з нашим Богом»11.
Серед положень учення, які виводять на світло цей найвищий порядок суспільства священства—любов, служіння, праця, самодостатність, посвята та управительство12. Щоб краще зрозуміти, як ми можемо будувати Сіон на основі цих головних істин, розгляньмо чотири з них.
Перша—любов.
«[Ісус] промовив йому: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.
Це найбільша й найперша заповідь.
А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.
На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять»13.
Щоб наша любов до Бога була нашою найбільшою любов’ю, необхідно контролювати наші пріоритети, впорядковувати своє життя так, щоб бути в гармонії з Ним. Ми починаємо любити всіх Божих створінь, включаючи наших ближніх. Якщо поставити Бога на чільне місце в усьому, це запалить збільшену любов і відданість між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми. У Сіоні ми знаходимо, що «кожна людина піклується про інтерес свого ближнього і все робить з оком, єдиноспрямованим до слави Бога»14.
Наступна істина—робота. Робота—це фізичні, розумові або духовні зусилля. Господь заповідав: «У поті чола свого їстимеш свій хліб»15. Робота є джерелом щастя, самоповаги і процвітання. У Божому господарстві немає місця для хитрого ледарства й жадібності. Робота має бути чесною і старанною, і мета її має бути божественною: «Трудівник у Сіоні буде працювати для Сіону; бо якщо він працюватиме заради грошей, він загине»16.
Далі йде самодостатність. Вона є передумовою особистої свободи вибору та безпеки. Цій Церкві та її членам Господь заповів бути підготовленими, самодостатніми та незалежними17. Часи рясноти—це часи, коли слід жити передбачливо і складати запаси. Часи несприятливі—це часи, коли слід жити економно і використовувати ті запаси.
«Жодний істинний святий останніх днів, маючи нормальні фізичні та розумові кондиції, не перекладе свій власний тягар або тягар, покладений на його сім’ю, на плечі інших людей. Наскільки це в його силах і з натхненням Господнім, він своєю працею буде забезпечувати себе та свою сім’ю усім необхідним—духовним і матеріальним»18.
Ми сини і дочки Бога, і ми дійсно залежимо від Нього в усьому, що в нас є. Якщо ми дотримуємося Його заповідей, Він ніколи не залишить нас. Але Небесний Батько не робить для нас того, що ми можемо і повинні робити для себе самі. Він чекає, що ми будемо використовувати те, що отримали від Нього, щоб піклуватися про себе та про наші сім’ї. Коли ми це робимо, ми стаємо самодостатніми19.
Наостанку—посвята. Завіт посвяти включає жертвування, любов, працю та самодостатність; він є фундаментальним у справі встановлення Божого царства. «Сіон не можна побудувати,—каже Господь,— інакше, як на принципах закону целестіального царства»20. Завіт посвяти є центральним у цьому законі. Одного дня ми будемо практикувати його в повноті. Цей завіт означає «віддавати наш час, таланти й кошти на те, щоб піклуватися про нужденних—нужденних духовно або матеріально—і будувати Господнє царство»21.
Ці принципи любові, праці, самодостатності та посвяти прийшли від Бога. Ті, хто сприймає їх і діє відповідно, стає чистий серцем. Праведна єдність є ознакою їхнього суспільства, їхній мир і гармонія стають прапором для народів. Пророк Джозеф Сміт казав:
«Розбудова Сіону є справою, що цікавила людей Божих кожної епохи; це те, про що з особливим захватом говорили пророки, священики й царі;… нам залишається побачити цю славу останніх днів—славу [Сіону] і своєю участю та допомогою сприяти розгортанню цієї слави… це робота, якій належить знищити сили темряви, відновити землю, прославити Бога і спасти рід людський»22.
Я свідчу про те, що це є істинним. Президент Гордон Б. Хінклі є Божим пророком на землі, таким самим пророком, як Джозеф Сміт молодший. Царством Божим є Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів, і вона стане Сіоном в усій своїй красі. Христос є Спасителем світу, Улюбленим Сином живого Бога, Святим [Ізраїля]. В ім’я Ісуса Христа, амінь.