2002
Облиште важкі тягарі
Листопад 2002


Облиште важкі тягарі

Ви повинні вірити, що Спаситель віддав Своє життя, аби ви змогли зробити необхідні зміни у своєму житті—зміни, які принесуть мир.

Багато-хто з вас надаремно страждають через те, що несуть важкі тягарі, бо не відкриваєте ви своє серце зцілюючій силі Господа. Тож нехай це послання заохотить вас відчути спонукання Святого Духа й вдатися до тих змін, які допоможуть вам стати вільними від гнітючих тягарів. Спаситель пообіцяв: «Я… полегшу тягарі, які покладені на ваші плечі, щоб ви навіть не відчували їх…; і це я зроблю,.. щоб ви могли знати з впевненістю, що я, Господь Бог, відвідую мій народ в їхніх скорботах»1. Спочатку я звернуся до тих з вас, хто страждає через власний невірний вибір, а тоді хотів би порадити тим, хто страждає через вчинки інших щодо вас.

Навпроти мене сидів сумний чоловік, обхопивши голову руками, ридаючи від неминучих наслідків постійних порушень заповідей Бога. З біллю в голосі він промовив: «Я не знаю, що робити. Все давить на мене. Я втомився від біганини. Немає ні спокою, ні щастя. Коли я молюся, ніхто не слухає. Тоді навіщо це?»

Я знав його впродовж довгого часу. Його батьки й інші люди намагалися наставити його, та це було марно. Внаслідок свого вибору він відокремив себе від істин, які б йому мали допомогти. Він не плекав віри в Учителя й силу молитви. Його рішення зосереджені на тому, що може швидко задовольнити його нестримні бажання. Проблеми він або ігнорує, або пускає на самоплив. Він маніпулював щедрістю батьків і друзів, намагаючись нашвидку вирішувати проблеми. Приймаючи рішення сьогодні, він не думає про завтрашні наслідки.

Коли моє серце сповнилося сумом за нього, я усвідомив, що він не бачить світ таким, яким той насправді є—місцем щастя і радості, справжньої дружби, де віра в Ісуса Христа і послушність Його вченням запрошують Святого Духа, який спонукає до вірних рішень. Він живе в середовищі, де домінує вплив Сатани. Він не прислухався до мудрої поради, бо в його світі він не міг побачити, як вона може стати йому у пригоді. Таке спотворене бачення життя є реальністю для нього. Вона викривилася, коли він піддався підступним спокусам: «Давай, давай. Спробуй це. Ніхто ніколи не дізнається. Це твоє життя. Живи так, як бажаєш. Вони не в змозі примусити тебе. Ти маєш моральну свободу».

Ці спонукання та принадливість забороненого призвели його на шлях, що здавався чаруюче привабливим. Він нісся на гребені хвилі бажання і пристрасті, забуваючи про наслідки, доки не сталося неминуче руйнівне зіткнення з законами Бога. Це принесло біль, докори сумління та жалкування. Тоді Сатана дає іншу пораду: «Шляху назад немає. Можеш з тим же успіхом робити те, що робив. Намагання змінитися безнадійне». Через свої гріхи він не може побачити того шляху, що виведе його з власних невдач. У своєму нинішньому оточенні він не вбачатиме засобів, необхідних для нового життя. Його трагічний, обмежений світ було створено внаслідок порушень вічного закону, змотивованих бажанням домогтися невідкладних результатів.

Чи не знаходитеся й ви у подібних умовах? Чи не накоїли ви часом того, через що потім кусали лікті? Чи важко вам побачити шлях для вирішення власних проблем? Чи не відчуваєте ви гнітючий, стискуючий тягар, що ніколи не зникає, як би ви не намагалися струхнути його? Під впливом сильних емоцій чи стимуляторів у вас можуть бути періоди удаваного полегшення. Однак у тихі хвилини роздумів, що напевне приходять, ви усвідомлюєте, що ваше життя не є таким, як ви бажали б його бачити. Ви можете на людях жалітися, що ваші друзі і навіть Господь облишили вас, але у хвилини серйозних роздумів ви усвідомлюєте, що це саме ви покинули їх. Тож, будь ласка, вирішить зараз—знайти шлях назад до життєдайного миру і радості, які можуть з`явитися замість тих оманливих насолод гріха, що потім виливаються у муку й спустошеність. Ви побачили підтвердження учення Писань: «злочестивість ніколи не була щастям»2. Здобувайте ж зараз постійну радість від чистого й цілеспрямованого життя.3

Я знаю, що ви можете уникнути контролюючого впливу лукавого й гнітючих ланцюгів, що сковують ваше життя. Це звільнення вимагатиме від вас прийняття рішення, що напевне є чужорідним для вашого теперішнього особистого досвіду. Воно вимагатиме від вас виявляти віру в Небесного Батька, який любить вас. І зараз, навіть не розуміючи чому, ви повинні вірити, що Спаситель віддав Своє життя, аби ви змогли зробити необхідні зміни у своєму житті—зміни, які принесуть мир та омріяний успіх, що завжди здавався для вас недосяжним. Вірте, що ви зможете подолати депресивне оточення, в якому живете, сподіваючись, що є кращий шлях. Ви повинні шукати допомоги від інших людей, які розуміють і живуть, йдучи цим кращим шляхом, навіть якщо ви не можете збагнути його зараз. Це вимагатиме від вас навчання і дотримання учень Господа. Та коли ви повністю присвятите себе цій зміні, вам відкриється, що вона не така вже й важка, як нині може здаватися.

Болючі наслідки гріха було внесенo до плану щастя милостивим Небесним Батьком з певною метою, щоб у вас не було потреби слідувати цим трагічним шляхом у житті. Грішник страждатиме не тільки у цьому житті, бо гріхи його, що не були прощені через щире покаяння, спричинятимуть страждання й поза завісою4.

Сатана намагається переконати людину, що гріхи можуть бути прихованими від інших, однак саме він робить усе так, щоб вони відкрилися за найбільш компрометуючих обставин. Його мета—поневолення Божих дітей. Усі з його принадливих, звабних спокус спрямовані на руйнацію особистості. Так, насправді, кожен з нас потребує постійного каяття і послушності, аби дар Спасителя задовольнив вимоги правосуддя щодо навіть дрібних наших помилок від діяння чи бездіяння.

Спаситель візьме на себе наслідки ваших гріхів, коли ви каятиметеся зараз. Коли це не буде зроблено своєчасно, вам доведеться страждати через них самостійно.

Зверніться до свого єпископа. Він підкаже вам, як покаятися і допоможе зробити це. Завдяки молитвам і діям вас буде приведено до інших людей, які підтримуватимуть вас5. Покаяння є процесом очищення. Воно важке, але має кінець. Славетний кінець з миром та життєдайним прощенням і дивом нового початку. Сповідання неналежних вчинків є важливим кроком, але це ще не повне покаяння. Ваш єпископ дбайливо пояснить, що саме вам слід робити. Я зазначу два аспекти покаяння, що несуть велику зцілюючу силу. Один з них знаходиться в цьому проголошенні Спасителя:

«Бо я, Господь, не можу дивитися на гріх, з найменшою мірою допущення;

Проте, того, хто кається і виконує заповіді Господа, буде прощено»6.

Цей уривок підкреслює, що Господь не може зносити гріха, але Він простить грішника, що розкаявся, завдяки Своїй досконалій любові. Він також навчає, що важливим є не тільки дотримання заповіді, яку було порушено, але те, що, дотримуючись усіх заповідей, ви здобудете додаткову силу і підтримку в процесі покаяння.

Іншою важливою частиною покаяння є визнання ролі Спасителя через Його Спокуту. В дійсності, це саме Спокута уможливлює покаяння. Молячись і замислюючись щодо ролі Ісуса Христа як вашого Спасителя й Викупителя, ви здобуваєте більшої мотивації й заохочення, які допоможуть вам покаятися. Наслідуйте цей приклад Алми:

«Я… перебував у стані найгострішого болю і муки душі; і ніколи, аби я не заволав до Господа Ісуса Христа за милістю, я б не отримав прощення гріхів моїх. Але ось, я волав до нього і дійсно знайшов спокій моїй душі.

…Я сказав тобі це, щоб ти міг навчитися мудрості, щоб ти міг навчитися,.. що немає іншого шляху або засобу, якими людина могла б спастися, як тільки в Христі і через нього. Знай, він є життя і світло для світу»7.

Вам допоможе вивчення найважливішого пояснення необхідності у покаянні і шляху його здобуття з Алминої поради своєму норовливому синові Коріантону, про яке йдеться в Книзі Мормона8. Через довіру до Плану спасіння і спроможність Спасителя виконати Свої обіцяння, цю темряву гріха може бути зметено геть і повернеться радість гідного життя з довірою близьких, коли здобуто її у Господній спосіб. Не звинувачуйте інших за власні помилки. Смиренно покайтеся, бо написано: «Він віддав себе в жертву за гріх, щоб задовольнити закон повною мірою, за всіх тих, хто має розбите серце і упокорений дух; і більше ні для кого не можна буде задовольнити закон повною мірою»9. Будь ласка, вирішіть покаятися зараз.

Можливо, ви несете важкий тягар почуттів, завданих іншою людиною, яка сильно образила вас. Ваша реакція на цю образу могла так змінити ваше розуміння, що ви виправдовуєте своє очікування на вибачення саме з боку тієї людини, щоб таким чином позбавитися болю. Спаситель розвіяв будь-яку подібну думку, коли заповідав:

«Ось Я кажу вам, що вам слід прощати одне одного; бо той, хто не прощає своєму братові його провини, стоїть засуджений перед Господом; бо на ньому залишається більший гріх.

Я, Господь, прощатиму того, кого прощатиму, але від вас вимагається прощати всіх людей»10.

Не носіть більше тягаря образи. Відверто просіть пробачення в того, хто скривдив вас, навіть якщо ви вважаєте, що не скоїли нічого поганого. Ці зусилля напевне принесуть вам спокій й, імовірно, стануть початком владнання серйозних непорозумінь.

Якщо ви вільні від серйозного гріха, не страждайте надаремно від наслідків гріхів інших. Як дружина, чоловік, батько, мати чи близька людина ви можете відчувати співчуття до того, хто є в жовчі гіркій від гріха. Проте вам не слід брати на себе відчуття відповідальності за ті вчинки. Коли ви зробили доречне, щоб допомогти дорогій вам людині, покладіть тягар до ніг Спасителя. Він запросив вас вчинити так, аби ви могли звільнитися від безглуздих занепокоєнь та депресії11. Коли ви вчините так, то не лише знайдете мир, але й продемонструєте свою віру в силу Спасителя зняти тягар гріха з ближнього внаслідок його покаяння та послушності.

Тепер до тих з вас, хто заляканий огидним гріхом жорстокого поводження. Психічне, фізичне та сексуальне жорстоке поводження, якщо йому не стане на заваді Господній вплив, може спричинити серйозні, довготривалі наслідки, такі як: страх, депресія, провина, ненависть до себе та всепоглинаюча втрата довіри до інших—все те, що стає перешкодою для зцілення. Жорстоке поводження, від якого ви страждаєте, є результатом неправедного нападу іншої людини на вашу моральну свободу проти вашої волі. Маючи справедливість, Господь забезпечив для вас шлях до подолання руйнівних наслідків жорстокості. Ця допомога може початися з поради батьків, провідників священства і, у разі потреби, допомоги компетентних професіоналів. Однак не має сенсу витрачати все життя на поради. Повне зцілення прийде через вашу віру в Ісуса Христа, в Його силу і спроможність, через Спокуту, зцілити шрами того, що було несправедливим та небажаним. Вам може бути важко знайти в собі сили, щоб вірити, маючи ваші теперішні почуття. Я є свідком того, як Спаситель зцілив важкі випадки жорстокості у цей спосіб. Замисліться над силою Спокути12. Моліться, щоб зрозуміти, як вона може зцілити вас13. Шукайте допомоги свого єпископа, щоб Господь міг звільнити вас від тягаря, який не ви поклали на себе.

На завершення, якщо ви відчули бажання стати вільними від тягарів, спричинених собою або іншими, ці спонукання є запрошенням від Спасителя. Тепер дійте згідно з ними. Він любить вас. Він віддав Своє життя, щоб ви могли звільнитися від непотрібних тягарів. Він допоможе вам зробити це. Я знаю, що він має силу зцілити вас. Почніть зараз. В ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Мосія 24:14.

  2. Алма 41:10.

  3. Див. УЗ 82:10.

  4. Див. УЗ 19:4, 15–24.

  5. Див. Harold B. Lee, Stand Ye in Holy Places (1974), 220–221; див. також Spencer W. Kimball, The Miracle of Forgiveness, (1969), 177–190, 201–212, 339–360.

  6. УЗ 1:31–32, курсив додано.

  7. Алма 38:8–9.

  8. Див. Алма 39–42.

  9. 2 Нефій 2:7; див. також Псалми 34:18.

  10. УЗ 64:9–10; див. також Марк 11:25–26; Лука 6:37; Мосія 26:29–32; 3 Нефій 13:14–15.

  11. Див. Матвій 11:28–30.

  12. Див. John Taylor, The Mediation and Atonement (1882).

  13. Див. Richard G. Scott, «Healing the Tragic Scars of Abuse,» Ensign, May 1992, 31.

Роздрукувати