Прийдіть, прислухайтеся до голосу пророка
Радість приходить вранці
Кілька років тому газети в Солт-Лейк-Сіті опублікували повідомлення про те, що смерть забрала життя однієї близької подруги у розквіті літ. Я приїхав до моргу і приєднався до групи людей, що зібралися, аби виразити своє співчуття чоловіку й осиротілим дітям. Раптом найменша з дітей, Келлі, впізнала мене і взяла мене за руку. “Ідіть за мною”,—сказала вона й повела до труни, в якій покоїлося тіло її улюбленої матері. “Я не плачу,—сказала вона,—і ви не повинні. Багато разів мама розповідала мені про смерть і життя з Небесним Батьком. Я належу мамі й тату. Ми всі знову будемо разом”. Мені пригадалися слова псалмоспівця: “З уст дітей… учинив ти хвалу” (Псалми 8:3).
Крізь сльози я побачив прекрасну, сповнену віри посмішку моєї маленької подруги. Для неї, чия маленька ручка все ще стискувала мою руку, ніколи не настане світанок безнадії. Спираючись на своє непохитне свідчення, знаючи, що життя продовжується після смерті, вона, її батько, її брати і сестри, а в дійсності й усі, хто розділяє це знання про божественну істину, може проголосити світові: “Буває увечорі плач, а радість на ранок!” (Псалми 30:5).
З усією силою душі я свідчу, що Бог живий, що Його Улюблений Син Ісус Христос є первістком Воскресіння, що євангелія Ісуса Христа—це проникаюче світло, яке перетворює кожен безнадійний світанок у радісний ранок.
З виступу на квітневій Генеральній конференції 1976 року.
Поміркуйте
-
Немає нічого поганого в тому, що ми плачемо, коли помирає хтось близький. Насправді це допомагає. Але Келлі не хотілося плакати. Чому?
-
Чому, на вашу думку, мама Келлі так часто говорила з нею про життя після смерті?
-
Чому Ісус є первістком Воскресіння (див. 1 Коринтянам 15:23; 2 Нефій 2:8–9)? Обговоріть це зі своїми батьками.