Виконуючи призначення Товариства допомоги
Призначення Товариства допомоги, визначене Господом, полягає в тому, щоб організовувати, навчати і надихати Його дочок готуватися до благословень вічного життя.
Наші дорогі сестри, які ви красиві. Ми дуже вдячні за можливість бути з вами! Ми дуже любимо і цінуємо вас.
Як генеральне президентство Товариства допомоги, ми мали нагоду протягом цього року зустрічатися з вами по всьому світу. Ми радилися з вами в Німеччині, Данії, Австралії та Гані. Ми молилися з вами в Сінгапурі, Гонконзі, Індії та Шрі-Ланці. Ми відчували піднесення і отримували настанови з вами в Бразилії, Чилі, Пуерто-Ріко, Канаді та Сполучених Штатах.
Ми радіємо, знаючи, що ви ходите, добро чинячи, як це робив Спаситель. Ви виконуєте чудову роботу. Однак ми відчуваємо натхнення сказати, що є ще багато чого зробити. Ми шукали натхнення від Господа, щоби зрозуміти, як саме допомагати священству в розбудові царства Божого на землі. Зараз Товариство допомоги має краще, ніж будь-коли, виконувати своє призначення. Щоби рухатися вперед і досягати того, чого бажає Господь, ми мусимо з ясністю розуміти призначення Товариства допомоги.
Я почну, згадавши кілька моментів історії Товариства допомоги, щоби пояснити, чому було створено Товариство допомоги. Після цього я окреслю три обов’язки, які має кожна сестра з Товариства допомоги. Наприкінці я поясню, чого саме Господь чекає від нас у виконанні божественного доручення, отриманого нами—і на індивідуальному рівні, і на рівні організаційному.
I. Чому було створено Товариство допомоги
Неможливо зрозуміти, чому в Церкві ми маємо організацію для жінок, не розуміючи самого Відновлення євангелії Ісуса Христа. Господь, знаючи про всі лиха, що стануться в ці останні дні, говорив зі Своїм слугою, Джозефом Смітом мол. “і дав йому заповіді,..
Щоб віра… могла збільшитися на землі;
Щоб [Його] вічний завіт міг бути встановленим;
Щоб повноту [Його] євангелії могло бути проголошено слабкими й простими до кінців землі”1.
Робота Господа виконується, коли Його євангелію проповідують “кожному народу, і коліну, і язику, і людям”2 і Його вічний завіт укладається через обряди храму.
Подібно до того, як Спаситель запросив Марію й Марту в новозавітні часи3 взяти участь у Його роботі, жінки цього розподілу євангелії мають офіційне повноваження брати участь у Господній роботі. З найперших днів Відновлення жінки активно допомагали розбудовувати Церкву, надаючи підтримку місіонерській роботі, жертвуючи на побудову храмів і встановлюючи громади, де святі могли разом поклонятися Богу. Заснування Товариства допомоги в 1842 р. уможливило реалізацію спільних зусиль жінок і виконання ними конкретних завдань із розбудови Господнього царства, подібно до того як організація кворумів священства надала чоловікам конкретні обов’язки.
Від часів свого заснування й донині Товариство допомоги поширилося по всьому світу. Його названо “найбільшою і, за всіма критеріями, найвеличнішою жіночою організацією на землі”4. Пророк Джозеф Сміт розповів, що створення Товариства допомоги було однією з обов’язкових частин Відновлення і що подібна організація для жінок існувала в Церкві в давнину5. Президент Джозеф Ф. Сміт навчав, що Товариство допомоги було “створено, уповноважено, встановлено і висвячено Богом”6, “згідно з законом небес”7, щоби допомагати Господу “здійснювати… вічне життя людини”8.
Завдяки Товариству допомоги жінки мають у Церкві офіційну роль з великими обов’язками, “включаючи роботу в храмі й викладання євангелії”9. Більш того, Товариство допомоги має допомагати жінкам “саджати і вирощувати… свідчення про [Ісуса] Христа і про євангелію”10, “зміцнювати сім’ю і дім”11, а також “виконувати всі сімейні обов’язки”12. Воно має обов’язок піклуватися про “потреб[и] бідних, хворих і нужденних”, але Президент Джозеф Ф. Сміт казав, що більша частина його роботи полягає в тому, щоби “нагляд[ати] за духовним благополуччям і спасінням… усіх сестер у Церкві”13.
Загально кажучи, призначення Товариства допомоги, визначене Господом, полягає в тому, щоб організовувати, навчати і надихати Його дочок готуватися до благословень вічного життя. Я хочу повторити це ще раз. Призначення Товариства допомоги, визначене Господом, полягає в тому, щоб організовувати, навчати і надихати Його дочок готуватися до благословень вічного життя.
II. Наші обов’язки
Щоби здійснювати призначення Товариства допомоги, Господь дав завдання кожній сестрі з Товариства допомоги і всій цій організації загалом робити наступне:
-
Збільшувати віру й особисту праведність.
-
Зміцнювати сім’ї й домівки.
-
Служити Господу і Його дітям.
Кожний з цих обов’язків підтримує й посилює інші два. Коли ми збільшуємо нашу віру, результат цього зусилля зміцнює нашу сім’ю. Коли ми служимо Господу і Його дітям, наша віра і здатність бути праведними зростають. Ці три обов’язки є нерозривно поєднаними. Почнемо з першого обов’язку.
1. Збільшувати віру й особисту праведність. Щоби, згідно з Господнім планом, виконувати свою частину роботи, ми маємо збільшувати свою віру і особисту праведність. Членство в Церкві вимагає віри, яку ми підживлюємо все життя з великою “старанністю, і терпінням, і довготерпінням”14. У нашому спільному спадку ми маємо видатні приклади віри жінок, що приєднались до Церкви невдовзі після її відновлення. Жінок, що були піонерами Церкви, виганяли з домівок і переслідували за їхню віру. Інші пережили пожежі й потопи. Вони перетинали океани та йшли пішки тисячі миль, зносячи бруд, хвороби і голод, допомагаючи будувати Господнє царство на землі. Багато хто з них поховали чоловіків, дітей, батьків і братів та сестер на цьому шляху. Чому вони робили це? Вони робили це, тому що в їхніх душах горіло полум’я їхньої віри. Ці видатні жінки не прагнули красивого одягу, приємнішого дозвілля, великих осель або більшої кількості майна. Як і ви, вони мали переконання та свідчення, що відновлена євангелія Ісуса Христа є істинною і що вони потрібні Господу, щоби виконувати свою частину у встановленні Його царства на землі. Їхнє прагнення до особистої праведності було щоденним намаганням ставати більше подібними до Спасителя через покаяння, вивчення Писань, молитву, дотримання заповідей, а також через прагнення до всього “чеснотного, чудового, славнозвісного, гідного похвали”15.
2. Зміцнювати сім’ї і домівки. Наш другий обов’язок—зміцнювати сім’ї і домівки. Сім’ї по всьому світу перебувають під вогнем ворога й слабшають через розтлінні практики та лжевчення. Отже, чи то ми одружені, чи неодружені, старі чи молоді, ми маємо обов’язок захищати істини, описані в документі “Сім’я: Проголошення світові”, і дотримуватися їх.
Перше Президентство радить: “Якими б гідними й доречними не були інші вимоги чи заходи, не можна дозволяти, щоб вони підміняли собою призначені Богом обов’язки, які можуть адекватно виконувати тільки батьки й сім’ї”16. Діти, які народжуються в наші дні, зростають у світі, що стає дедалі гріховнішим. Наші домівки мають бути їхнім прихистком від щоденних контактів зі злом.
Товариство допомоги має бути зорганізовано, спрямовано й мобілізовано на зміцнення сімей і перетворення наших домівок на святилища, захистом від світу цього. Я пізнала це багато років тому, коли тільки-но вийшла заміж. Мої батьки, які жили по сусідству, повідомили, що мають їхати до іншої частини світу. До цього педагогічний, мудрий і надихаючий приклад матері був для мене опорою. А тепер вона тривалий час буде далеко. Це було задовго до появи електронної пошти, факсів, мобільних телефонів та веб-камер; а звичайною поштою листи йшли досить довго. Одного дня перед її від’їздом я сиділа біля неї плачучи, і спитала її: “Хто ж тепер буде мені мамою?” Матуся серйозно замислилася, а потім з Духом і силою одкровення, що приходить до таких жінок, як вона, сказала мені: “Якщо я не повернуся, якщо ти мене вже не побачиш, якщо я ніколи не зможу тебе більше нічого навчити, міцно тримайся за Товариство допомоги. Товариство допомоги буде тобі за маму”.
Мати знала, що якщо я захворію, сестри попіклуються про мене, і що вони допоможуть мені, коли у мене народяться діти. Але найбільше моя мати сподівалась на те, що сестри з Товариства допомоги будуть сильними, духовними провідниками для мене. Відтоді я почала повною мірою вчитися у жінок, які мали сильний характер і віру.
Три різні жінки були президентами Товариства допомоги в моєму приході протягом тих років, коли мої батьки були далеко. Альта Чемберлен запросила мене навчати інших сестер, як правильно розподіляти час і як бути гарною господинею, мабуть, тому що вона бачила, що мені самій треба покращити ці навички. Джинні Хорн заохочувала мене довести до завершення моє перше серйозне особисте вивчення Книги Мормона. Норма Хілі дала мені перші доручення попрацювати на [гуманітарному] консервному заводі і багато чого навчила щодо служіння. Ці чудові жінки розуміли призначення Товариства допомоги.
3. Служити Господу і Його дітям. Третій обов’язок усіх жінок Церкви —служити Господу і Його дітям. Цікаво, що протягом тих років, коли моя матір була далеко, я служила президентом Початкового товариства приходу, а пізніше—президентом Товариства молодих жінок. Я була членом ради приходу, працюючи під керівництвом єпископату. Президент Бойд К. Пекер навчав нас, що “так само, як [служіння багатьох братів в Аароновому священстві] зміцнює вище священство, так само самовіддане виконання цього служіння [в Товаристві молодих жінок і Початковому товаристві] означає вияв відданості Товариству допомоги”17. Служачи в іншій допоміжній організації, ми не перестаємо належати до сестринства Товариства допомоги. Оскільки ми не вступаємо в Товариство допомоги і не виходимо з нього, ми завжди пов’язані з призначенням і обов’язками Товариства допомоги, і благословенні усіма можливостями бути зразковими і сповненими віри пастирями для дітей нашого Батька.
Серед обов’язків Товариства допомоги є найвидатніші на землі можливості для служіння, і вони доступні для всіх сестер. Подорожуючи по світу, я бачила, що тисячі й тисячі з вас, хто зараз не мають чоловіка або дітей, є надзвичайним джерелом віри, таланту й відданості. Ні в кого не має таких нагод працювати в храмах, служити на місіях, навчати підростаюче покоління і допомагати тим, кого схилило життя. Ви потрібні Господу.
Я також зачарована молодістю й енергією тих з вас, хто щойно перейшов до Товариства допомоги з Товариства молодих жінок. Я бачила, як ваші серця прагнуть змінити цей світ на краще. Я часто уявляю, що могло б відбутися в сімейно-історичній роботі, наприклад, якби ви поділилися вашими технічними навичками з сестрами більш старшого віку (такими, як я!). Ми просто не можемо дозволити собі марнувати вашу молоду енергію, кажучи вам просто сидіти і спостерігати, як старші й більш досвідчені жінки виконують усе планування, організацію роботи і саму роботу Товариства допомоги.
III. Здійснення призначення
Ми можемо виконувати Господню роботу в Його спосіб, коли прагнемо отримувати особисті одкровення, отримуємо їх і діємо відповідно до них. Без особистого одкровення ми не можемо досягати успіху. Прислухаючись до особистих одкровень, ми не можемо зазнати невдачі. Пророк Нефій навчає нас, що Святий Дух покаже нам “усе, що [нам] слід робити”18. Було пророковано, що в останні дні Господь виллє Духа Свого на Своїх служниць19. Це відбудеться, якщо ми дозволимо собі бути достатньо тихими і достатньо спокійними, щоби слухати голос Духа. Старійшина Ніл А. Максвелл навчав нас, що отримання одкровення для нашого покликання і в нашому особистому житті “вимагає серйозних розумових зусиль з нашого боку… Одкровення отримується не шляхом натискання кнопок, але шляхом особистих зусиль, часто через пощення, вивчення Писань і особисті роздуми.
А головне—одкровення вимагає достатнього ступеня особистої праведності, так щоб принагідно одкровення могло приходити до праведних, які навіть не просили про нього”20.
IV. Висновок
Багато років тому Президент Спенсер В. Кімбол сказав, що “у цій організації є сила, яка ще не повністю використана, для зміцнення домівок Сіону й будівництва Царства Бога—і вона не буде використана, поки сестри і священство не набудуть перспективи бачення Товариства допомоги”21. Товариство допомоги було засновано Господом, щоби організовувати, навчати та надихати Його дочок готуватися до благословень вічного життя. Наша мета—підтримувати жінок Церкви у їхніх індивідуальних обов’язках, забезпечуючи, щоби кожні збори, кожний урок і кожний захід допомагали їм збільшувати віру і особисту праведність, зміцнювати їхні сім’ї і служити Господу та Його дітям.
Єдиний спосіб, у який ми це зможемо здійснити—це шукати особисте одкровення, отримувати його і діяти згідно з ним. Справжня сила цього всесвітнього сестринства знаходиться у кожній жінці. Хоча ми можемо здаватися собі слабкими й простими, ми всі маємо шляхетний спадок і можемо розвинути віру, подібну до віри тих видатних, вірних жінок, які йшли перед нами. Нам належить виконувати важливу роль у допомозі розбудови царства Божого й підготовки до Господнього пришестя. По суті, Господь не може виконувати Свою роботу без допомоги Своїх дочок. Тому Господь чекає, що ми будемо докладати більших зусиль. Він чекає, що ми будемо краще, ніж будь-коли здійснювати призначення Товариства допомоги. Я з вдячністю свідчу про істинність відновленої євангелії Ісуса Христа і про живого пророка, який сьогодні спрямовує Його роботу. В ім’я Ісуса Христа, амінь.