Отримати все, що має Батько: сучасна притча

Зі статті старійшини Карлоса Е. Асая (1926–1999), сімдесятника, “The Oath and Covenant of the Priesthood,” Ensign, Nov. 1985, 45.

Один юнак готувався до служіння на місії. Його батьки погодилися, що платитимуть за місію, якщо він буде дотримуватися правил місії та старанно працювати. Він погодився.

Після приїзду на місію юнак побачив, що місіонерська робота набагато важча, ніж він думав. Вивчення нової мови, звикання до іншої культури і небажання людей його слухати похитнули його дух. Напарник і президент місії намагалися його підбадьорити, але він не міг подолати бажання здатися.

Він сказав президенту місії, що хоче повернутися додому. Президент місії зателефонував батькові того юнака і дав йому дозвіл поговорити з сином по телефону.

Місіонер розповів батькові про своє розчарування. Батько сказав: “Упродовж років ми з твоєю мамою чекали на день, коли ти поїдеш на місію повного дня. Ми знали, як важливо навчати євангелії Ісуса Христа тих людей, які її ще не мають”.

Син відповів: “Тату, я не знав, що місія означає для тебе так багато”.

“Вона означає для мене все,—відповів батько.— Усе своє життя я працював, створив свій бізнес і заощаджував, думаючи лише про одну людину—про тебе. Я хотів створити для тебе великий спадок”.

“Але тату,—втрутився син,—це не змінює того факту, що мені не подобається …”

Батько його перервав: “Як я можу довірити свій бізнес тобі, якщо ти не можеш довести, на що здатний, служачи Господу лише два короткі роки?”

Запанувала тиша, поки син обдумував запитання батька.

Потім батько сказав: “Сину мій, якщо ти будеш вірний у цьому покликанні і доведеш, що ти гідний, усе, що маю я, стане твоїм”.

Зворушений цим обіцянням, син сміливо відповів батькові: “Я залишаюся”.

Син дійсно залишився і вірно служив. Він дотримувався правил місії і старанно працював. І дійсно, через певний час після місії він отримав від батька обіцяний спадок, так, усе що було у його батька.