Голоси святих останніх днів
Усмішка незнайомця
За звичних обставин я б його обійшла—чоловіка в поношеному одязі, який грав у карти за столом для настільних ігор на гральному майданчику в місцевому ресторані швидкого харчування. На його сумному обличчі була лагідна усмішка, коли він дивився, як граються діти. “Мабуть, він ховається від холоду”,—думала я, коли проходила повз його стіл, аби викинути страву, яку моя дочка з’їла наполовину. Коли я помітила, що на його столі не було ні обгорток, ні паперових стаканчиків, тихий лагідний голос прошепотів мені: “Купи йому щось поїсти”.
Я повернулася до свого столу, маючи в кишені трохи готівки. “Я збентежу його”,—сказала я собі. Потім мене огорнув спокій, і лагідне шепотіння Духа запевнило: “Купи йому щось поїсти”.
Я не сказала дітям, що роблю; я просто взяла сміття і пішла викидати його, аби знову пройти біля столу чоловіка, а моя подруга, з якою я їла, цього не помітила.
Я нахилилася і запитала: “Можна, я куплю вам щось на обід?”
Він був здивований і тихо відповів: “Якщо ваша ласка”.
Я витягла гроші, які у мене лишилися—достатньо на страву й напій—і дала їх чоловікові. Я повернулася на своє місце. Заклопотані матусі біля мене нічого не помітили. Я спостерігала, як чоловік підвівся, щоб купити собі їжу.
Поки я всаджувала дітей у машину, щоб їхати додому, я подивилася крізь вікно і побачила, що чоловік несе тацю з їжею до свого порожнього столу. На його колись серйозному обличчі грала усмішка.
Холодний вітер, який віяв мені в обличчя, не здавався таким вже й холодним. Я втішалася Духом, що сповнив мене теплом і радістю з ніг до кінчиків волосся. Я пригадала вчення Спасителя:
“Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене …
Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли? …
Цар відповість і промовить до них: “Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих,—те Мені ви вчинили” (Матвій 25:35, 37, 40).
Я вдячна за усмішку незнайомця, яка допомогла мені знайти сміливість зробити те, що правильно.