7 страхів, пов’язаних з покаянням,
і як нам їх позбутися
Часто ми боїмося каятися. Але істина може додавати нам сміливості.
Ми всі знаємо, що кожна людина потребує покаяння (див. Римлянам 3:23). Ми знаємо, що нам треба покаятися для того, щоб знайти справжню радість завдяки силі спокутної жертви Ісуса Христа (див. Aлма 36:24). Ми також знаємо, що не варто відкладати покаяння (див. Aлма 34:32–34). Але дуже багато хто з нас саме так і чинить. Чому? Бо ми знаємо краще, чи не так?
Одна можлива відповідь—це страх. Незалежно від того, чи вчинили ми серйозний гріх, в якому нам треба сповідатися нашому єпископу, або чи є у нас невеликі звички, думки чи манери поведінки, які заважають нам жити за Господньою євангелією та її нормами з повною відданістю, страх може заважати нам робити необхідні зміни в нашому житті.
Ось сім страхів, які можуть змусити нас відкласти покаяння, а також деякі ідеї та вчення, які можуть допомогти нам набратися сміливості і робити те, що, як ми знаємо, принесе нам мир і щастя.
1. Страх відчути сором
Якщо я розповім своєму єпископу про свій вчинок—він буде такий розчарований, а мені буде дуже соромно. А що як мені потрібно буде розповісти моїм батькам? А що як дізнаються інші?
Є набагато гірші речі, ніж сором, наприклад, духовний тягар гріха, в якому не покаялися, і втрата супроводу Святого Духа. Будь-яке можливе почуття сорому під час сповіді вашому єпископу триватиме лише невелику мить, а потім його повністю змиє хвиля полегшення і радості. Будь-яка людина, яка сповідувалася своєму єпископу, може засвідчити це.
2. Страх наслідків
Якщо я розповім своєму єпископу про свої гріхи, можуть бути наслідки—заборона приймати причастя, благословляти чи розносити його, їхати на місію, коли я хочу. Це дуже зіпсує мені життя.
Пам’ятайте, що позитивні наслідки покаяння набагато вагоміші за те, що здається негативним. Зосередьтеся на тому хорошому, що обіцяє Господь людям, які сповідуються і каються.
3. Страх докладати зусилля
Здається, що так важко здійснити необхідні зміни. Це також може забрати багато часу.
Усе цінне вимагає зусиль. Прощення, мир і духовне зростання є найціннішим з усього, що можна уявити.
4. Страх зіпсувати сприйняття свого іміджу
Я—“хороша дитина”. Якщо я визнаю свою помилку, я вже більше не буду “хорошою дитиною”. Чим я буду? Ким я буду? Я краще спробую забути і жити далі так, наче нічого не сталося.
Нам треба смиренно визнати наш гріх перед Богом, щоб Він міг зробити “так, щоб слабке стало сильним” для нас (Eтер 12:27). І вам слід прагнути бачити самих себе тими, ким вас бачить Небесний Батько та Ісус Христос: дитиною Бога, яка, хоч і недосконала, має вічний і божественний потенціал завдяки Їхній допомозі.
5. Страх втратити свою індивідуальність
Якщо я підкорятимуся церковним нормам, мені потрібно буде відмовитися від того, що робить мене мною, наприклад, від моїх улюблених кінофільмів, телепередач, музики і способів самовираження. Я стану ще одним типовим мормоном. Натомість я краще буду собою.
Завдяки покаянню, ви можете мати у своєму житті Святого Духа. І через Духа ви зможете відкрити більш глибоку, істинну і кращу індивідуальність. Вона буде основуватися на тому, ким ви можете стати в очах у Бога, а не на піщаному фундаменті смаків, уподобань, звичок та примх.
6. Страх невдачі
Я робив/ла стільки спроб змінитися, але продовжую робити ті самі помилки. Може, я вже використав/ла усі свої шанси. Мабуть, я ніколи не зможу змінитися. Якщо я зроблю ще одну спробу, і вона буде невдалою, чи не послужить це доказом цього?
Покаяння—нелегка справа. Воно і не має бути легким. Але це ваш шлях до радості, тому тримайтеся його. Для щирого покаяння обмежень не існує (див. Moсія 26:30). Син Божий віддав Себе як нескінченну та вічну жертву, щоб спокутувати наші гріхи, аби ми могли бути прощені, якщо будемо мати віру і покаємося (див. Aлма 34:9–16). Чи ви зрозуміли це? Нескінченна і вічна. Ви не поза межами Його Спокути, оскільки вона не має меж. Не здавайтеся.
А що, як я дійсно можу змінити своє життя? Від мене тоді може набагато більше очікуватися. Може, набагато краще залишатися недосконалим/ою і посередністю, щоб від мене не очікувалося брати на себе більшу відповідальність.
Страх більших очікувань або більшої відповідальності може виникати від лінощів або невпевненості. Але план Небесного Батька стосується удосконалення і прогресу. Ви прийняли той план до цього життя, прийміть його і зараз, будучи старанними та застосовуючи віру. Намагайтеся побачити, якою особою Небесний Батько хоче, щоб ви стали, яке життя Він хоче, щоб у вас було. Якби ви в дійсності могли побачити, якою людиною ви маєте потенціал стати, вам було б складно навіть повірити в це. За допомогою Небесного Батька і Спасителя це стає для вас досяжним.