На місіонерській ниві
Мало віри, багато благословень
Автор живе у Герреро, Мексика.
Коли я служив на місії в Мексиці, зі мною стався випадок, що допоміг мені побачити “хороші плоди”, які можна отримати, коли віра переростає у справи.
У тому колі, де я служив, було заплановано місіонерський захід. Ми з напарником повинні були коротко пояснити певний євангельський принцип зацікавленим Церквою, які мали прийти на захід. Однак, коли ми приїхали в дім зборів, то побачили, що там взагалі немає зацікавлених. Замість того щоб навчати того принципу, як початково планувалося, нас попросили вийти на вулицю і запрошувати перехожих зайти і взяти участь у заході.
Чесно кажучи, я не міг подолати думку: “Це не спрацює”. Я думав, що наші зусилля будуть марними—що ніхто не прийме запрошення просто прийти на захід, особливо з огляду на те, що ми майже його не оголошували.
Але ми розуміли, як важливо бути слухняними, тож разом з напарником я намагався запрошувати людей зайти в дім зборів. Не минуло багато часу, і повз нас проходила одна жінка з дочкою та другом дочки. Ми запросили їх зайти. Спочатку вони вагалися, але зрештою прийняли запрошення і приєдналися до тих, хто був всередині. Я дуже здивувався, але й зрадів.
Захід почався: то була музична вистава на євангельську тематику. Захід тривав більше години. Я переживав, що наші гості розсердяться, бо захід був таким довгим, але в серці молився і просив, щоб усе пройшло добре.
Коли захід закінчився, я підійшов до них, щоб вибачитися, що ми забрали так багато їхнього часу. Перш ніж я встиг вимовити слово, жінка сказала: “Дякую. Дуже вам дякую. То було чудово! Дякую”.
Я був здивований; вони дякували нам за вечір і не хвилювалися з приводу часу. То було дивовижно. Моє серце сповнилося радістю. (І як я міг казати, що запрошувати людей на вулиці було поганою ідеєю!) Жінка захотіла дізнатися більше про Церкву і прийти на недільні збори.
Я зрозумів щось важливе завдяки цьому досвіду: якщо ми виявляємо хоч трохи віри, навіть якщо це не більше, ніж бажання повірити, це може принести великі плоди (див. Алма 32:27–28).
Цей випадок змінив моє ставлення до служіння до кінця місії. З того часу під час кожного місіонерського заходу я бачив плоди своїх трудів, коли йшов уперед з надією і вірою.
Якщо ми виявляємо віру, навіть коли ми думаємо, що щось неможливо здійснити, ми можемо зібрати чудові плоди. Те, що ми вважаємо неможливим, не є неможливим для Бога.