Дві обставини, які віра не може змінити

Президент Дітер Ф. Ухтдорф, другий радник у Першому Президентстві, “Четвертий поверх, останні двері”, Ліягона, лист. 2016, сс. 16,17.

1. “[Наш Небесний Батько] … нікого не примусить вибирати шлях праведності. Бог не примушував своїх дітей слідувати за Собою у доземному світі. Наскільки ж менше Він примушуватиме нас зараз на цьому шляху смертного життя?

Бог запрошуватиме й переконуватиме. Бог з любов’ю, натхненням і підтримкою невтомно допомагатиме нам. Але Він ніколи не примушуватиме, бо це б зруйнувало Його величний план щодо нашого вічного зростання. …

2. Віра не мож[е] … нав’язати Богові нашу волю. Ми не можемо змусити Бога підкоритися нашим бажанням—наскільки б правими, на нашу думку, ми не були, або як би щиро не молилися. …

Ні, мета віри—не змінити Божу волю, а наділити нас силою діяти за волею Бога. Віра—це довіра. Ми довіряємо Богові, що Він бачить те, на що ми не спроможні, і що Він знає те, чого ми не знаємо”.