Подолання моїх сімейних труднощів
Ілюстрації Мелісси Менвілл
Після того як батьки розлучилися в моєму житті настали важкі часи. Зазвичай мені ставало легше, коли я ходила до церкви, але було боляче слухати промови про сім’ї, бо я вважала, що у мене немає сім’ї.
Мама стала менш активною і уклала другий шлюб. Батько був атеїстом і жив з іншою жінкою. Обоє мали дітей від нових партнерів, а я почувалася зайвою—якоюсь помилкою,—ніби я нікому й не потрібна.
Тож я почала молитися, читати Писання, розмірковувати і намагалася постійно ходити до церкви. Але мене не покидала така думка: що я робитиму в наступному житті, оскільки моя сім’я не запечатана у храмі?
Відповіді не надходили відразу ж, але вони надходили. Я знайшла визначення слова сім’я і прочитала уривки з Писань на цю тему. Це допомогло мені здобути більше оптимізму. Замість того, щоб думати, що в мене немає сім’ї, я дізналася, що можу приводити Божих дітей до Церкви у якості місіонерки. Я навчилася виявляти терпіння і бути світлом. Я намагалася стати кращою. Я також зрозуміла, що без сім’ї, такої, яку маю, я, можливо, не розвинула б віру в те, що маю, і не цінувала б закон цнотливості й план спасіння так, як ціную зараз.
Я прийшла до розуміння, що насправді маю сім’ю, і я вдячна за свою нову й більшу сім’ю. Було важко, але я не хвилююся, що станеться з моєю сім’єю після смерті. Я довіряю Богові, і Він знає, чому ми не запечатані. Він знає, як я їх люблю і що є для мене найкращим. Ми не можемо зрозуміти всього, тож важливо мати віру в Бога, аби вона підтримувала нас і допомагала знати, що все обернеться на краще.