Послання Першого Президентства
Покликані до роботи
Президент Томас С. Монсон
У поті лиця, художник Гарі Сміт
Коли пророк Джозеф Сміт покликав старійшину Гебера С. Кімбола (1801–1868) “відкрити двері до спасіння”, служачи місіонером у Англії, старійшину Кімбола охопило відчуття невідповідності.
“O, Господи,—писав він,—я людина недорікувата, і зовсім не годжуся для такої роботи”.
Однак старійшина Кімбол прийняв покликання, додавши: “Така думка не відверне мене від виконання обов’язку; в ту мить, коли я зрозумів волю свого Небесного Батька, я відчув рішучість іти з усією сміливістю, вірячи, що Він буде мене підтримувати Своєю Всемогутньою силою і обдарує всіма необхідними вміннями”1.
Мої молоді брати і сестри, яких покликано служити на місії повного дня, вас покликано до роботи, тому що ви, подібно до старійшини Кімбола, “маєте бажання служити Богові” (УЗ 4:3) і тому що ви готові та гідні.
Літні подружні пари, вас покликано працювати з цієї ж причини. Однак ви приносите не лише бажання служити, але і мудрість, набуту роками жертвування, любові й досвіду, які ваш Небесний Батько може використати, аби зворушувати серця Його синів і дочок, які шукають істину. Безсумнівно, ви дізналися, що ми ніколи не зможемо по-справжньому любити Господа, поки не будемо служити Йому, служачи іншим.
До свого бажання служити місіонерами, ви додаєте віру і силу, відвагу і впевненість, рішучість і витривалість, непохитність і відданість. Віддані місіонери можуть творити на місії чудеса.
Президент Джон Тейлор (1808–1887) коротко підсумував головні якості місіонерів таким чином: “Чоловіки [і жінки та подружні пари], яких ми хочемо бачити як таких, що несуть це євангельське послання, є людьми, які мають віру в Бога, людьми, які мають віру в свою релігію, людьми, які шанують своє священство, людьми, яким … Бог довіряє. … Нам потрібні люди, сповнені Святим Духом і силою Бога, … люди честі, цілісності, чеснотності і чистоти”2.
Господь проголосив:
“Бо знайте, ниви вже білі для жнив; і ось, той, хто встромляє серпа з усієї сили, той складає про запас, так що він не гине, але приносить спасіння своїй душі.
І віра, надія, милосердя й любов, з оком, єдиноспрямованим до слави Бога, роблять його правомочним для цієї роботи” (УЗ 4:4–5).
Ваше покликання прийшло через натхнення. Я свідчу, що кого Бог покликає, того робить правомочним. Ви отримаєте небесну допомогу, якщо з молитвою будете трудитися в Господньому винограднику.
Прекрасні обіцяння, які Господь дав місіонерам на початку цього розподілу, що містяться в Ученні і Завітах, будуть вашими: “Я йтиму перед вашим лицем. Я буду праворуч і ліворуч від вас, і Мій Дух буде у ваших серцях, а Мої ангели—навколо вас, щоб підтримувати вас” (УЗ 84:88).
Завдяки служінню ви матимете багато спогадів та друзів, які будуть з вами у вічності. Я не знаю, де ще ви пожнете більш щедрий врожай радості, ніж на місії.
А тепер я звертаюся до тих старійшин, сестер і подружніх пар, які з певних причин не змогли закінчити призначений їм термін служіння на місіонерській ниві: Господь любить вас. Він цінує вашу жертву. Він знає про ваше розчарування. Знайте, що в Нього все ще є робота для вас. Не дозволяйте Сатані казати вам протилежне. Не опускайте руки, не занепадайте духом, не впадайте у відчай.
Як я зазначив на генеральній конференції невдовзі після того, як мене покликали керувати Церквою: “Не бійтеся. Будьте в доброму гуморі. Майбутнє таке ж яскраве, як і ваша віра”3. Те обіцяння залишається в силі для вас. Тож не втрачайте своєї віри, бо Господь не перестав вірити у вас. Дотримуйтеся своїх завітів і рухайтеся вперед.
Цьому світу потрібна євангелія Ісуса Христа. Нехай Господь благословляє Своїх святих—де б вони не служили—місіонерським серцем.