Послання Першого Президентства
Стати справжніми учнями
Президент Генрі Б. Айрінг
Перший радник у Першому Президентстві
На кожних причасних зборах ми маємо привілей обіцяти Небесному Батьку, що ми завжди будемо пам’ятати Спасителя і виконувати Його заповіді, щоб ми могли мати Його Дух з нами (див. Moроній 4:3; 5:2; УЗ 20:77, 79). Нам буде завжди легко пам’ятати Його, якщо ми беремо на себе Його ім’я. Ми робимо це багатьма способами, особливо, коли служимо людям в Його ім’я, читаємо Його святі слова і молимося, щоб дізнатися, що Він хоче, аби ми робили.
Це сталося зі мною, коли я охристив молодого чоловіка. Я знав, що уповноважені слуги Спасителя покликали мене бути місіонером, щоб навчати Його євангелії і свідчити про Нього і про Його істинну Церкву. Ми з напарником-місіонером пообіцяли молодому чоловікові, що його буде очищено силою Спокути Ісуса Христа, якщо він покається з вірою в Спасителя і буде охрищений одним з Його уповноважених слуг.
Коли я підняв цього молодого чоловіка з вод христильної купелі, він прошепотів мені на вухо: “Я чистий, я чистий”. У той момент я згадав хрищення Спасителя Іваном Христителем у річці Йордан. Більше того, я згадав, що я виконував спасительну роботу воскреслого і живого Спасителя—з присутністю Святого Духа, як це було з Іваном.
Для мене і для кожного з нас пам’ятати Спасителя може означати щось більше, ніж покладатися на пам’ять про наше знання і пов’язаний з Ним досвід. Ми можемо щодня робити вибір, який наближає нас до Нього зараз.
Найпростішим вибором може бути читати Писання. Якщо ми будемо це робити, у нас виникне почуття, що ми наближаємося до Нього. Особисто я найчастіше відчуваю, що наближаюся до Нього, коли читаю Книгу Мормона. У перші ж хвилини читання розділів з 2 Нефія я нібито чую голоси Нефія та Легія, які описують Спасителя, наче знали Його особисто. Приходить відчуття, що Він поряд.
У вас можуть бути інші уривки, які можуть особливо наближати вас до Нього. Але де б і коли б ви не читали слово Бога із смиренним і справжнім наміром пам’ятати про Спасителя, ви посилите ваше бажання брати на себе Його ім’я у вашому щоденному житті.
Це бажання змінить те, як ви служите в Церкві Господа. Ви будете молитися Небесному Батькові про допомогу в звеличенні навіть того, що здається вам незначним покликанням. Допомога, про яку ви будете просити,—це здатність забути про себе і більше зосереджуватися на тому, що Спаситель бажає для тих, кому вас покликали служити.
Я відчував Його руку і Його наближеність у моєму служінні з нашими дітьми, коли молився, щоб дізнатися, як допомогти їм знайти мир, який може надати лише євангелія. У такі моменти я не стільки переймався тим, щоб виглядати успішним батьком, скільки глибоко переймався успіхом і благополуччям моїх дітей.
Бажання дати людям, яким ми служимо, те, що дав би їм Спаситель, веде до молитов, які є благанням до Небесного Батька, воістину в ім’я Ісуса Христа. Коли ми так молимося—в ім’я Спасителя, з вірою в Нього—Батько відповідає. Він посилає Святого Духа скеровувати, втішати і заохочувати нас. Оскільки Дух завжди приносить свідчення про Спасителя (див. 3 Нефій 11:32, 36; 28:11; Eтер 12:41), наша здатність любити Господа усім нашим серцем, розумом і силою зростає (див. Maрк 12:30; Лука 10:27; УЗ 59:5).
Благословення від щоденного і постійного пам’ятання приходитимуть повільно і неухильно, коли ми будемо служити Йому, бенкетувати Його словом і молитися з вірою в Його ім’я. І це пам’ятання зробить нас істинними учнями Господа Ісуса Христа в Його Царстві на землі і пізніше—з Його Батьком у славетному майбутньому світі.