Від Парижу до Саппоро
Ми живемо на різних частинах світу, але ми мали однакові почуття, коли поруч з нами будувалися храми!
Мене звати Рейчел. Я живу поруч з Паризьким Французьким храмом.
Храм має дійсно важливе значення для нашої сім’ї. До того як було збудовано Паризький храм, ми кілька разів на рік їздили в сімейні подорожі до Франкфуртського Німецького храму. Дорога туди і назад займала 10 годин!
Нам подобалося спостерігати за будівництвом нового храму. Щотижня після церкви наші батьки провозили нас повз нього, щоб ми бачили, як просувається будівництво. Спочатку було знесено стару споруду і викопано велику яму. Потім почалося будівництво храму: він ставав все вищим і вищим. Незабаром дім Господа був готовий!
Ми з братом і сестрами з нетерпінням чекаємо на можливість одного дня увійти до храму. Моя найстарша сестра, Естер, першою буде виконувати хрищення. Ми також дуже чекаємо свого часу, щоб туди увійти. Ми любимо храм і щасливі, що він є в нашому рідному місті!
Мене звати Коші! Я живу поруч з храмом у Саппоро, Японія. Мені подобалося сидіти біля вікна у себе вдома і спостерігати за будівництвом храму.
Під час днів відкритих дверей я запросив свого гарного друга прийти туди з нами. Йому все здалося дуже красивим.
Мені подобається думати про освячення храму як про його день народження. Того дня був також мій день народження. І також Президента Монсона! Мої батьки і я були в храмі під час його освячення.
Я дуже вдячний, що живу поруч з храмом. Коли в школі у мене бувають важкі дні, я можу пройтися по його території, коли йду додому. Коли я там, то відчуваю любов Небесного Батька до мене. Я з радістю чекаю, коли зможу зайти всередину, щоб виконувати хрищення і з часом там одружитися.