Розкривати небеса шляхом виконання храмової та сімейно-історичної роботи
Президент Рассел М. Нельсон
Президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів
і Венді В. Нельсон
З презентації, яка відбулася 11 лютого 2017 року на конференції з сімейної історії RootsTech 2017 в Солт-Лейк-Сіті, шт. Юта. Аби переглянути запис презентації англійською, португальською або іспанською мовами, зайдіть на сайт lds.org/go/1017Nelson.
Під час своєї презентації на конференції 2017 RootsTech президент Рассел М. Нельсон і його дружина Венді запросили святих останніх днів з молитвою поміркувати, на яку жертву вони можуть піти, аби виконувати більше храмової та сімейно-історичної роботи.
Президент Нельсон: Коли мій дідусь А. С. Нельсон був молодим чоловіком і батьком—йому було лише 27 років,—помер його батько. Приблизно через три місяці його померлий батько, мій прадідусь, відвідав його. Дата того візиту—6 квітня 1891 року. Дідусь Нельсон був під таким враженням після відвідування свого батька, що написав про цю подію у своєму щоденнику для сім’ї та друзів.
“Я лежав у ліжку, коли батько увійшов у кімнату,—писав дідусь Нельсон.— Він увійшов і сів на край ліжка. Він сказав: “Що ж, мій сину, у мене було кілька вільних хвилин і я отримав дозвіл прийти й недовго побути з тобою. Я почуваю себе добре, сину мій, і у мене було багато роботи відтоді, як я помер”.
Коли дідусь Нельсон запитав його, що той робив, його батько відповів, що багато навчав євангелії Ісуса Христа в духовному світі.
“Ти не можеш уявити, сину мій, як багато духів тут, у духовному світі, ще не отримали євангелії,—сказав він.— Але багато її отримують, і здійснюється велика робота. Багато таких, хто з нетерпінням чекають, коли їхні друзі, які ще живуть, виконають для них храмову роботу”.
Дідусь Нельсон сказав своєму батькові: “Ми хочемо піти до храму і запечататися з тобою, батьку, якнайшвидше”.
Мій прадідусь відповів: “Це, мій сину, одна з причин, чому я прийшов побачитися з тобою. Ми все ще сім’я і будемо жити у вічності”.
Потім дідусь Нельсон запитав: “Чи є істинною євангелія, якої навчають у цій Церкві?”
Його батько вказав на зображення Першого Президентства, що висіло на стіні спальні.
“Мій сину, так само певно, як те, що ти бачиш це зображення, так само певним є те, що євангелія істинна. Євангелія Ісуса Христа має в собі силу спасати кожного чоловіка і кожну жінку, які дотримуються її, і немає жодного іншого шляху, яким вони можуть здобути спасіння у царстві Бога. Мій сину, завжди тримайся євангелії. Будь смиренним, молися, слухайся носіїв священства, будь правдивий, будь вірний завітам, які ти уклав з Богом. Ніколи не роби того, що неприємне Богові. О, яким благословенням є євангелія. Мій сину, будь хорошим хлопчиком”.
А. С. Нельсон, дідусь президента Рассела М. Нельсона.
Ілюстрації Бйорна Торкельсона; фон, зображення мобільного телефону і ноутбука від Getty Images
Сестра Нельсон: Мені дуже подобаються ті накази: “Будь смиренним, молися, слухайся носіїв священства, будь правдивий, будь вірний завітам, які ти уклав з Богом. … Будь хорошим хлопчиком”. Шість наказів дійшли до тебе від твого прадідуся. Безсумнівно, це звучить подібно до шести наказів, з якими звернувся Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008)1.
Президент Нельсон: А хіба ні? Для мене дуже важливо, що мій дідусь залишив для нас цей запис. Ми дізналися, що діти його батька згодом до нього запечаталися. Тож мета його відвідування була досягнута.
Дух Іллі
Президент Нельсон: Ім’я, що має велике значення у Писаннях, пояснює, чому сім’я є такою важливою. Це ім’я—Ілля. EL-I-JAH гебрейською мовою буквально означає “Єгова є моїм Богом”2. Лише уявіть собі! В імені Іллі поєднано два гебрейських слова, які називають як Батька, так і Сина.
Сестра Нельсон: Ілля був останнім пророком, який мав запечатувальну владу Мелхиседекового священства до того, як прийшов Ісус Христос. Місія Іллі полягала в тому, щоб повернути серця дітей до батьків, а серця батьків до дітей, аби вони могли бути запечатані, а інакше “всю землю буде спустошено вщент за Його пришестя” (Джозеф Сміт—Історія 1:39; курсив додано). Досить сильно сказано.
Президент Нельсон: Я люблю думати про дух Іллі як про “вияв Святого Духа, Який свідчить про божественну природу сім’ї”3. Згідно з Bible Dictionary (Біблійним словником): “Влада Іллі—це запечатувальна влада священства, якою все, що зв’язується або розв’язується на землі, зв’язується або розв’язується на небесах” (“Elijah”).
Сестра Нельсон: Тож коли ми кажемо, що дух Іллі впливає на людей, спонукаючи їх шукати інформацію про своїх померлих родичів, ми в дійсності кажемо, що Святий Дух спонукає нас робити те, що дозволить сім’ям бути запечатаними на вічність.
Президент Нельсон: Так чудово повертати серця дітей до їхніх батьків, розповідаючи їм про важливі події з сімейної історії доступно й незабутньо. Можливо, постійна наявність перед очима документів, історій, фотографій і реліквій, пов’язаних із сімейною історією, можуть зміцнити наше свідчення (див. Moсія 1:5). Якщо ми розміщаємо їх на наших стінах, столах, комп’ютерах, iPad і навіть в мобільних телефонах, то матимемо спонукання приймати кращі рішення і наближатися до Господа й до своїх сімей.
Але якщо ми залишимося на цьому рівні, то цього, дійсно, недостатньо. У нас, членів Церкви, зацікавленість сімейною історією мотивується настановою від Господа: наші предки не можуть отримати досконалості без нас, а ми не можемо стати досконалими без них (див. УЗ 128:15). Це означає, що ми маємо поєднатися разом священними запечатувальними обрядами у храмі. Ми повинні бути сильною ланкою у ланцюжку, що поєднує наших предків з нашими нащадками. Якщо наша колекція історій і фотографій стане самоціллю—якщо ми будемо знати, ким були наші предки, мати про них надзвичайно цікаву інформацію, але залишимо їх блукати без обрядів по той бік завіси,—то це не принесе користі нашим предкам, які залишаться ув’язненими в духовній тюрмі.
Сестра Нельсон: Дуже важливо зберігати історії про своїх предків, але це ніколи не треба робити за рахунок виконання обрядів за них. Нам треба знаходити час для пошуку інформації заради виконання обрядів за предків.
Президент Нельсон: І це означає жертвувати часом, який ми зазвичай присвячуємо іншим заходам. Нам треба більше часу присвячувати храму й виконанню сімейно-історичних пошуків, у тому числі й індексуванню.
Сестра Нельсон: Жертвування дійсно приносить небесні благословення4. Господь благословив мене можливістю знайти багатьох предків, які, як я впевнена, були готові укласти завіти з Богом і отримати свої важливі обряди. З часом я усвідомила, що навіть під час роботи над якимось дуже складним проектом, коли в мене було обмаль часу, сил та ідей, якщо я жертвувала часом для пошуку інформації про предків з метою виконання обрядів або якщо ходила до храму для виконання цих обрядів, небеса відкривалися і поступово з’являлися сили та ідеї. Якимось чином у мене з’являлося достатньо часу, щоб виконати роботу до призначеної дати. Це було абсолютно неможливо, але так бувало кожного разу. Храм і сімейно-історична робота приносять мені радість, і та радість справді не від цього світу.
Сімейно-історична і місіонерська робота
Президент Нельсон: Якби я сьогодні був місіонером, двома моїми найкращими друзями в приході або філії, де я служив би, були б провідник з місіонерської роботи і консультант з сімейної історії.
Люди мають вроджене бажання щось знати про своїх предків. Це само по собі відкриває можливості нашим місіонерам. Коли місіонери починають любити людей, яких навчають, природно, що вони розпитують про їхні сім’ї. “Чи живі ваші батьки? А дідусі й бабусі? Чи знаєте ви обох своїх дідусів і обох бабусь?” Розмови проходять легко, коли тих, хто має бажання говорити з місіонерами, запрошують розповісти про близьких їм людей.
У той момент навряд чи викличе здивування, якщо місіонери, у тому числі запрошені на бесіду члени Церкви, запитають: “А чи знаєте ви когось зі своїх прадідусів і прабабусь? Чи знаєте ви їхні імена?” Ймовірно, що зацікавлені не будуть знати імена всіх чотирьох прадідусів і чотирьох прабабусь.
Тоді місіонери можуть звернутися з таким запрошенням: “У мене є друг в нашій церкві, який може допомогти. Якщо ми зможемо знайти імена кількох, а може всіх ваших прадідусів і прабабусь, чи варто буде присвятити пару годин вашого часу, щоб дізнатися про своїх прадідусів, прабабусь?” Звичайно, що той друг у церкві є консультантом з сімейної історії.
Сестра Нельсон: Думаю, що місіонерів буде втішати знання про те, що вони ніколи не самотні, коли знаходять і навчають людей, сприйнятливих до істин відновленої євангелії Ісуса Христа. Президент Джордж К. Кеннон (1827–1901), який служив радником чотирьох Президентів Церкви, навчав, що в ці останні дні люди, які приєднуються до Церкви, приєднуються саме тому, що їхні предки молилися про те, аби один з їхніх нащадків приєднався до Церкви і вони, предки, могли отримати свої важливі обряди через повірників5.
Піднесення—справа сімейна
Президент Нельсон: Піднесення—справа сімейна. Лише завдяки спасительним обрядам євангелії Ісуса Христа сім’ї можуть здобути піднесення. Кінцева мета, якої ми прагнемо,—це бути щасливими з нашими сім’ями—отримати ендаумент, бути запечатаними і підготовленими до вічного життя в присутності Бога.
Сестра Нельсон: Кожен урок, на який ми ходимо в церкві, кожен раз, коли ми служимо, кожен завіт, який ми укладаємо з Богом, кожен обряд священства, який ми отримуємо, усе, що ми робимо в Церкві, веде нас до святого храму, до дому Господнього. Подружня пара і діти мають доступ до такої великої сили завдяки обряду запечатування, якщо вони дотримуються своїх завітів.
Президент Нельсон: Тим, як ми думаємо, відчуваємо, говоримо і робимо, ми кожного дня обираємо, де хочемо жити у вічності. Наш Небесний Батько проголосив, що Його робота і Його слава—здійснити безсмертя і вічне життя Його дітей (див. Мойсей 1:39). Але Він хоче, аби ми вирішили повернутися до Нього. Він не буде жодним чином змушувати нас. Точність, з якою ми дотримуємося своїх завітів, показує Йому, наскільки ми хочемо повернутися, щоб жити з Ним. Кожен день наближає нас до славетної можливості мати вічне життя або віддаляє від неї. Кожному з нас треба дотримуватися своїх завітів, щодня каятися і прагнути бути більше схожими на Спасителя. Тоді й лише тоді сім’ї зможуть бути разом навіки.
Сестра Нельсон: Я свідчу про те, що яким би казковим не було ваше життя прямо зараз або яким би, можливо, воно не було сумним і нещасним, ваша участь у храмовій та сімейно-історичній роботі зробить життя кращим. Що вам потрібно у житті прямо зараз? Більше любові? Більше радості? Кращого вміння володіти собою? Більше спокою? Більше значущих подій? Більшого відчуття, що ви маєте вплив на події? Більше веселощів? Більше відповідей на глибинні запитання? Більш особистісного контакту з іншими людьми? Кращого розуміння того, що ви читаєте в Писаннях? Кращої здатності любити і прощати? Кращої здатності молитися з усією силою? Більшого натхнення і креативних ідей для своєї роботи чи інших проектів? Більше часу для того, що справді має значення?
Я благаю вас пожертвувати час Господу, збільшивши частку часу, який ви присвячуєте виконанню храмової та сімейно-історичної роботи, а потім подивіться, що станеться. Я свідчу, що коли ми показуємо Господу, що ми серйозно ставимося до надання допомоги нашим предкам, небеса відкриються і ми отримаємо все, чого потребуємо.
Президент Нельсон: Упродовж дня ми можемо відчувати натхнення завдяки храмовій та сімейно-історичній роботі, яку виконують інші. Але ми повинні щось робити, аби й самим відчути радість. Я б хотів звернутися із закликом до кожного з нас, аби прекрасні почуття, які приносить ця робота, могли тривати й навіть посилюватися. Я закликаю вас з молитвою подумати про те, чим ви можете пожертвувати—і, бажано, пожертвувати часом—щоб більше займатися храмовою та сімейно-історичною роботою в цьому році.
Ми залучені до роботи Всемогутнього Бога. Він живий. Ісус є Христом. Це—Його Церква. Ми—Його завітні діти. Він може на нас розраховувати.