Тримайтеся міцно
Автор живе в штаті Юта, США.
Від друзів багато залежить наскільки легко—або важко—жити за нашими нормами.
Я виростала, маючи друзів, які були членами Церкви, і я з нетерпінням чекала, коли зможу охриститися і також стати членом Церкви. Коли я переїхала в іншу частину країни, щоб навчатися в коледжі, мене почали навчати місіонери. На жаль, через вплив моїх нових друзів мені було важко дотримуватися євангельських норм. Мої однокурсники проводили багато часу на вечірках, де подавали алкогольні напої. Я ніколи не вживала алкоголь раніше, але мої нові друзі постійно мене до цього схиляли.
Я знала, що євангелія істинна, але було так важко протистояти спокусі з боку однокурсників.
Я почала молитися Небесному Батькові, щоб мати силу прийняти правильне рішення. Я ще не занижувала своїх норм, але боялася, що в мене не буде сили відмовитися від алкоголю, коли мені запропонують його наступного разу. Я сумувала за своїми друзями, в яких були такі ж цінності, що і в мене.
Одного разу в суботу ввечері я пішла на вечірку з молоддю зі свого гуртожитка. Відразу ж усі мої друзі почали випивати і заохочували мене зробити перший ковток алкогольного напою.
Я відчувала спокусу. Я взяла келих пива, який мені вручили. Я піднесла його до свого рота, почуваючись ніяково, однак мені подобалася увага друзів. Потім Нік, хлопець, якого добре знали за його схильність до випивки, підійшов до нашого кола.
“Сподіваюсь, ти цього не пила?”—запитав він.
“Ще ні”,—відповіла я.
“Якщо ти це зробиш,—сказав Нік,—то жалкуватимеш до кінця свого життя”.
Я була вражена. Я знала, що це правда. Я не хотіла пити. Я хотіла приєднатися до Церкви. Я віддала келих і пішла з вечірки, вдячна, що не прийняла поганого рішення.
Наступного ранку я пішла до церкви, знайшла місіонерів і призначила дату хрищення. З того дня і надалі я трималася подалі від вечірок, де подавали алкогольні напої. Я знайшла нових друзів у церкві, які поділяли мої цінності й дотримувалися тих самих норм. Я продовжувала дружити з людьми зі свого гуртожитка, але дала їм чітко зрозуміти, яких норм дотримуюся. Коли вони дізналися, наскільки важливими були для мене ті норми, то з повагою до них поставилися і більше не тиснули на мене. Вони помічали і поважали моє рішення виходити з кімнати кожного разу, коли вони дивилися неналежні фільми або слухали неналежну музику.
Моє свідчення зміцнилося завдяки цьому досвіду, і я буду намагатися ніколи не занижувати своїх норм через тиск однолітків. Я також знаю, що найкраще у прийнятті складних рішень—це знати свої норми і міцно триматися їх від початку.
Я знаю, що Небесний Батько відповів на мої молитви, давши силу протистояти спокусі. Я вдячна, що Святий Дух спонукав мене прийняти правильне рішення. Я знаю, що норми Церкви дані нам для захисту, і я вдячна, що, прийнявши рішення дотримуватися їх, я змогла приєднатися до Церкви.