Послання Першого Президентства
Шукати Христа в Різдво
Президент Дітер Ф. Ухтдорф
Другий радник у Першому Президентстві
День радості й милості, створено Сарою Ваддоупс Морган, з люб’язного дозволу Музею історії Церкви
Усім, хто бажає зрозуміти, ким ми є як члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, я б хотів запропонувати відправну точку, яка визначається такими трьома словами: ми шукаємо Христа.
Ми прагнемо навчатися від Нього. Іти за Ним. Ставати більше схожими на Нього.
Кожного дня упродовж року ми шукаємо Його. Але особливо о цій порі року—в Різдво, коли ми святкуємо народження улюбленого Спасителя—наші серця як ніколи горнуться до Нього.
Давайте в процесі підготовки до святкування Різдва поміркуємо над тим, наскільки ті, хто жили дві тисячі років тому, були готові до приходу Спасителя.
Пастухи
Ми не дуже багато знаємо про пастухів, лише те, що вони “пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою”1. Пастухи, найвірогідніше, були звичайними людьми, як і багато гідних похвали душ, які присвячували всі свої дні тому, щоб заробити на прожиття.
Вони можуть бути уособленням людей, які, можливо, не шукали Христа активно, але їхні серця змінилися, коли небеса відкрилися і їм було проголошено про Христа.
Це ті люди, які після того, як вони почули голос небесних посланців, відразу ж пішли до Віфлеєму, бажаючи побачити2.
Мудреці
Мудреці були вченими, які досліджували прихід Месії, Сина Божого. Вивчаючи книги, вони визначили ознаки, що вказували на Його народження. Коли мудреці їх помітили, то залишили домівку й вирушили в подорож до Єрусалима, запитуючи: “Де народжений Цар Юдейський?”3
Їхнє знання про Христа не залишилося суто академічним. Як тільки вони побачили ознаки Його народження, то почали діяти. Вони поставили за мету знайти Христа.
Мудреці могли б уособлювати тих, хто шукав Христа через пізнання і академічні дослідження. Їхня відданість істині згодом допомогла їм знайти Христа і поклонитися Йому як Царю над царями, Спасителю людства4.
Семен і Анна
Семен і Анна могли б представляти тих людей, які шукали Христа за допомогою Духа. Ці дивовижні душі були глибоко релігійними і, завдяки посту й молитві та живучи в повній відданості й послуху, з нетерпінням чекали, щоб побачити день приходу Сина Божого.
Завдяки вірності, смиренню та вірі вони терпляче спостерігали за приходом Спасителя.
Згодом їх було винагороджено за вірність, коли Марія та Йосип показали їм немовля, яке одного дня візьме на Себе гріхи всіх людей5.
Віруючі люди серед нефійців і ламанійців
Зворушлива історія про те, як віруючі у Новому Світі спостерігали за ознаками народження Спасителя, міститься в Книзі Мормона.
Ви пам’ятаєте, що тих, хто мав віру в Христа, висміювали й переслідували. Зарозумілі люди того часу звинувачували віруючих в тому, що вони покладаються на безглузді забобони. Насправді, невіруючі настільки відкрито глузували, що це викликало “великий галас” на землі (3 Нефій 1:7). Вони глумилися над тими, хто вірив, що Спаситель народиться.
Їхні гнів і лють були такими великими, що вони думали лише про те, як змусити віруючих у Спасителя замовчати раз і назавжди. У Книзі Мормона розповідається, яким сповненим драматизму було розв’язання цієї ситуації6.
Віруючі, які жили в той час, могли уособлювати людей, що шукали Христа навіть тоді, коли інші сміялися, глузували і в’їдливо докоряли. Вони шукали Христа навіть тоді, колі інші намагалися виставити їх неотесаними, нерозумними або легковажними.
Але презирство інших не перешкоджає істинним віруючим шукати Христа.
Ми шукаємо Христа
Упродовж року, і, мабуть, особливо на Різдво, було б корисно знову поставити таке запитання: “Як я шукаю Христа?”
Під час важкого періоду в своєму житті великий цар Давид написав: “Боже, Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою”7
Можливо, таке ставлення шукача Бога є однією з причин того, чому про Давида сказано як про чоловіка за Божим серцем8.
Під час цієї Різдвяної пори і упродовж усього року давайте всім серцем і душею будемо шукати нашого улюбленого Спасителя, Князя миру, Святого Ізраїля. Бо це бажання великою мірою визначає не лише ким ми є як члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, але навіть ким ми насправді є як Христові послідовники.