Монголія має талант!
Автори живуть у штаті Юта, США, та в Улан-Баторі, Монголія.
Відносно невелика кількість мешканців Монголії знає про Церкву, але цей хор допоміг усе змінити.
У грудні минулого року хор з Улан-баторського Монгольського Східного і Західного колів дійшов до півфіналу в національному телевізійному шоу Монголія має талант. Хористи, серед яких студенти семінарії та інституту, половина з яких колишні місіонери, ніколи не думали, що у них з’явиться така нагода ділитися своїми віруваннями і талантами.
У 2015 році територіальний сімдесятник відвідав Монголію і провів навчання про те, як Церква налагоджує зв’язки з громадськістю. Одгерел Очір’яв, президент Улан-баторського Монгольського Західного колу не знав, як діяти в цьому напрямку. Тоді в січні 2016 року зателефонував його родич і сказав: “Я дивився передачу Moнголія має талант. … У мене виникло сильне відчуття, що ваш хор має взяти в ньому участь”.
Президент Очір’яв обговорив цю ідею з диригентом хору, сестрою Унур’яргал Пурев. Вона і хористи з ентузіазмом підхопили цю ідею. Хор став відомим під назвою “СІОН”, абревіатура монгольських слів дух, віра, розум і єдність.
Перший тур
Для першого туру змагань у березні 2016 року СІОН виконав попурі з двох пісень. Один із суддів сказав: “Я бачу, як сяють ваші обличчя! … Нам потрібно викласти відео з вашим виступом на YouTube, щоб рекламувати цю передачу на весь світ”.
Ще один суддя запитав хористів, що вони робитимуть, якщо виграють приз у 50 тис. американських доларів. Він був вражений, коли хористи відповіли, що хочуть всі кошти передати у вигляді особливого Різдвяного подарунка дитячому будинку.
Другий тур
З 400 учасників СІОН був серед 200, які пройшли у другий тур, але їхній виступ був призначений на той самий день, коли проводилася молодіжна конфренція для кількох колів, у якій брали участь 35 хористів. Хор вирішив їхати на другий тур, тож вони орендували автобус і після виступу подорожували вісім годин до місця проведення молодіжної конференції.
З 200 учасників СІОН опинився серед 32, хто вийшов у півфінал. Про хор почали розповідати в соціальних медіа, які мали відношення до шоу Монголія має талант.
Півфінал
Щоб підготуватися до півфіналу, хор проводив репетиції з червня по вересень. У день виступу хористи прокинулися о 4 ранку. На дворі було -34 градуси по Цельсію. Сестра Номуунгерел Енхтувшин, хористка, розповідала: “Багато хористів застудилися. Але їм стало краще після наших молитов за них”.
Люди з усієї Монголії дивилися програму і голосували SMS-ками.
Брат Шиїр Пуревдорй сказав: “Завдяки цьому телешоу багато людей здобувають позитивне ставлення до Церкви”.
Благословення
Самі хористи також отримали благословення. Брат Одгерел Тумурсух сказав: “Ми присвячували хору свою увагу і час упродовж цілого року, в той же час ходили на роботу й виконували інші повсякденні обов’язки. Хоча було важко, ми отримали багато благословень. Я навчився керувати своїм часом і жертвувати заради Господа”.
Крім того, що зросла віра хористів, вони здобули впевненість у собі, краще подружилися і навчилися єдності. “Спів у хорі допоміг нам навчитися прощати і підтримувати одне одного,—сказав брат Гарбаатар Улзіідуурен.— Ми стали більш згуртованими”. Сестра Білгуунзая Тунгалагтуул зрозуміла, що ніколи не повинна сумніватися в собі або думати, що не зможе чогось зробити.
Брат Баяртсогт Лхагваян сказав: “Спів у хорі приніс багато благословень моїй сім’ї і також допоміг мені отримати відповіді, які я вже певний час шукав. Наші провідники запропонували нам рішення. … Це зміцнило моє свідчення про те, що наші провідники покликаються Богом”.
“Коли я брала участь у шоу Moнголія має талант,—розповідає сестра Онон Далайкхуу, то зрозуміла, що коли ми підбадьорювали і заохочували одне одного—це і стало ключем нашого успіху”. Обов’язком сестри Далайкхуу був підбір команди, що допомогло їй вдосконалити свої лідерські здібності. Вона додає: “Ми відчували, що Господь нас скеровував і впливав на нас. Багато з нас похворіли, були заклопотані, стомлені або приголомшені. Однак, коли ми молилися разом, якимось чином ми знаходили більше сил і бажання вистояти до кінця”.
Хоча хористи не здобули достатньо голосів, щоб пройти в фінал, їхні виступи дали Церкві надзвичайну можливість заявити про себе на всю Монголію. Президент Очір’яв каже: “Ми слухняно виконували це завдання, дане провідниками священства, і Господь підготував шлях. … Тепер усе місто [Улан-Батор] говорить про участь мормонського хору в шоу Монголія має талант”.