Лише електронна версія
5 причин, чому неодруженим членам Церкви слід брати участь у храмових запечатуваннях
Брати участь у запечатуваннях корисно навіть тоді, коли ми ще неодружені!
Коли пророки спонукають нас виконувати храмові обряди за наших предків, вони мають на увазі всі необхідні обряди спасіння. Проте дехто з дорослої неодруженої молоді уникає запечатувань, вважаючи, що цей обряд стосується тільки тих, хто вже уклав шлюб. Але це не так! Обряд запечатування несе із собою деякі унікальні благословення, які можуть допомогти нам прямо зараз, якщо ми беремо в ньому участь.
Багато неодружених людей вважають, що без подружжя виконувати запечатування за померлих буде ніяково. Але, як і з багатьма обрядами, наші враження залежать від нашої підготовки. Якщо ми будемо ставитися до сесії запечатування як до нагоди навчатися, допомагати викупити померлих і відчути Духа, тоді нас не буде стримувати наш сімейний стан.
Нижче наведено п’ять причин, чому неодружені можуть отримувати радість, виконуючи запечатування.
-
Ми почнемо розуміти значущість обряду запечатування і відчувати вдячність за нього.
Ми можемо і не бути одруженими, але це не означає, що ми не готові бути благословенними через глибше розуміння вічного завіту шлюбу. До речі, за євангелією всі наші завіти треба спочатку вивчати, а потім укладати. Ніде більше у храмі ми не почуємо величні слова обряду запечатування, в яких містяться глибокі настанови і целестіальні обіцяння. Ми можемо дізнатися багато про “новий і вічний завіт” (Учення і Завіти 132:19) просто з Писань, від Церковних провідників і з інших Церковних матеріалів. Але якщо ми маємо можливість, то саме участь у запечатуванні за наших предків може допомогти нам зрозуміти довершений, славетний зміст обряду для нашого майбутнього.
-
Запечатування за померлих допоможуть нам підготуватися стати кращими подружжями.
Незважаючи на те, в близькому чи далекому майбутньому відбудеться наше власне запечатування, ми будемо краще підготовленими до вічного шлюбу, поглибивши своє розуміння цього вінчального обряду. Один з найкращих способів познайомитися з цими завітами, які ми укладемо “на час і на всю вічність” (Учення і Завіти 132:7)---це бути свідками того, як їх укладають у храмі. Ми можемо слухати обіцяння, які ми дамо нашим подружжям і Господу, і таким чином будемо знати, що від нас очікуватиметься при укладанні власного шлюбу, і будемо готові відповідати цим очікуванням. Якщо ми є вірними, то нам не буде відмовлено в жодному обіцяному благословенні євангелії. Слухаючи благословення обряду запечатування, коли ми ще неодружені, ми розуміємо, яких чудових благословень можна очікувати, коли б не настав час шлюбу.
-
Наші предки чекають, щоб ми виконали запечатування за них!
Краще виконувати храмову роботу у поєднанні з сімейною історією. Я відчув це сам, коли приніс у храм на запечатування з батьками ім’я свого предка, за якого я вже виконав решту обрядів. У мене було сильне духовне відчуття, що мій предок спостерігав і прийняв роботу, яку я виконав за нього. Це відчуття не було б таким, якби я вирішив не брати участь у запечатуванні.
-
Запечатування---це чудова нагода для навчання.
Кожен храмовий обряд містить багато символів. Храмові запечатування через символи навчають істинам, які не підкреслюються в інших обрядах. Серед цих символів вівтар і дзеркала, що представляють вічність. Ми можемо слухати священні слова завіту запечатування. Іноді запечатувач може навіть запропонувати деякі натхненні думки щодо важливості і змісту обряду.
-
Запечатування допомагають поглянути на життя з точки зору широкої перспективи.
Участь у запечатуваннях за померлих не змінить наш сімейний стан, але ми отримаємо більш ясне уявлення про те, що нас очікує. Допомагаючи своїм предкам укласти цей завіт, ми формуємо свою власну траєкторію, яка проведе нас тим самим шляхом. Якщо ми бачимо благословення вічності тільки як піднесені і далекі цілі, ми утримуємо себе від шансу відчувати їх вже зараз. Євангелія цілком присвячена підготовці і шануванню завітів, а дієвий спосіб це зробити---жити гідно, щоб виконувати основні храмові обряди---кожен з них.