Як навчитися невимушено ділитися своїм свідченням

Служити—це свідчити. Гнучкість служіння може давати нам більше можливостей ділитися свідченням формально і неформально.

Ми уклали завіт “бути свідками Бога в усі часи і в усьому, і в усіх місцях” (Moсія 18:9). Коли ми ділимося свідченням, то доводимо, що є свідками [Бога]. Крім того, це чудова нагода запросити Святого Духа, Який може торкнутися серця людини і змінити її життя.

“Свідчення, справжнє свідчення, народжене Духом і підтверджене Святим Духом, змінює життя”,—сказав президент М. Рассел Баллард, діючий президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів¹.

Однак декому з нас може бути ніяково або незручно ділитися свідченням. Це може статися через те, що ми розглядаємо свідчення як те, що ми робимо на зборах посту і свідчень або коли викладаємо урок. За таких формальних обставин ми часто використовуємо певні слова та фрази, які здаються недоречними під час невимушеної розмови.

Ми та інші люди можемо частіше отримувати благословення від того, що ділимося свідченням, коли зрозуміємо, як просто можна розповідати про свої вірування в повсякденному житті. Ось кілька ідей того, як можна почати.

Робіть це просто

Свідчення не обов’язково розпочинати фразою: “Я хочу поділитися своїм свідченням” і його не потрібно закінчувати словами: “В ім’я Ісуса Христа, амінь”. Свідчення—це вияв того, у що ми віримо і що, як ми знаємо, є істинним. Тож, якщо ви, розмовляючи із сусідкою на вулиці про певну проблему, яку вона зараз вирішує, скажете: “Я знаю, що Бог відповідає на молитви”,—це і буде таким самим потужним свідчення, як і те, яке ви промовили в церкві з трибуни. Сила не обов’язково міститься у бездоганних фразах. Вона йде від Святого Духа, Який підтверджує істину (див. Учення і Завіти 100:7–8).

Пристосовуйтеся до ходу невимушеної розмови

Якщо ми бажаємо поділитися свідченням, то знайдуться можливості, щоб свідчити під час наших повсякденних розмов. Наприклад:

Хтось запитує вас про те, як ви провели вихідні. “Вони пройшли чудово,— відповідаєте ви.— Церква дала мені саме те, що я потребувала”.
Хтось висловлює співчуття, дізнавшись про якесь випробування у вашому житті: “Мені так шкода”. Ви відповідаєте: “Дякую за турботу. Я знаю, що увесь цей час Бог був поруч. Він і раніше ніколи не залишав мене”.
Хтось каже: “Сподіваюся, що ця жахлива погода незабаром закінчиться”, або “Автобус обов’язково запізниться”, або “Які пробки на дорогах!” Ви можете відповісти: “Я впевнена, що з Божою допомогою все владнається”.

Діліться своїм досвідом

Ми часто розмовляємо одне з одним про випробування. Коли хтось вам каже про труднощі, які доводиться долати, ви можете розповісти про випадок, коли Бог допомагав у подоланні ваших випробувань і свідчити, що ви знаєте, що Він може допомогти цій людині також. Господь сказав, що Він зміцнює нас у наших випробуваннях, щоб “ви предстали свідками Моїми після того, і щоб ви могли знати з впевненістю, що Я, Господь Бог, відвідую Мій народ в їхніх скорботах” (Moсія 24:14). Ми можемо бути Його свідками, коли свідчимо про те, як Він допомагав нам у наших труднощах.

Підготуйтеся

Комусь із нас може бути ніяково поділитися своїм свідченням без підготовки. Є можливості планувати заздалегідь і “бути готовими дати відповідь кожному, хто в [нас] запитає рахунку про надію, що в [нас]” (1 Петра 3:15).

По-перше, підготовленість може означати аналіз свого стилю життя. Чи ми запрошуємо Святого Духа в своє життя і зміцнюємо власне свідчення кожного дня, живучи праведно? Чи ми надаємо Духові можливості за допомогою молитви й вивчення Писань впливати на нас і підказувати необхідні слова? Як Господь радив Гайруму Сміту: “Не прагни проголошувати Моє слово, але спочатку прагни отримати Моє слово, а тоді буде твого язика розв’язано” (Учення і Завіти 11:21).

По-друге, підготовленість може означати, що необхідно дивитися вперед і розглядати можливості поділитися своїм свідченням, які можуть з’являтися того дня або того тижня. Ви можете підготуватися до тих можливостей, поміркувавши, чи будуть вони відкривати перед вами нагоду поділитися своїми віруваннями.

Зосереджуйтеся на Спасителі та Його вченні

Президент Баллард навчав: “Хоча як члени Церкви ми можемо мати свідчення щодо різних речей, існують основні істини, якими ми маємо постійно ділитися й навчати одне одного”. У якості прикладу він наводить наступне: “Бог є наш Батько, а Ісус є Христос. План спасіння зосереджений на спокуті Спасителя. Джозеф Сміт відновив повноту споконвічної євангелії Ісуса Христа, і Книга Мормона є доказом, що наше свідчення істинне”. Коли ми промовляємо ті щирі істини, то запрошуємо Дух свідчити, що сказане нами є істиною. Президент Баллард наголошував, що “коли промовляють чисте свідчення про Христа, Духа утримати неможливо”².

Приклад Спасителя

Стомлений після подорожі Самарією, Спаситель зупинився, щоб відпочити біля криниці, й там зустрів жінку. Він почав розмовляти про те, як набрати води з криниці. Обговорення цієї повсякденної роботи, яку виконувала та жінка, дало Ісусові можливість свідчити про живу воду й вічне життя, яке можуть отримати ті, хто в Нього повірить (див. Іван 4:13–15, 25–26).

Просте свідчення може змінювати життя

Президент Рассел М. Нельсон розповідав про медсестру, яка після складної операції поставила в той час лікарю Нельсону запитання: “Чому ви не такий, як решта хірургів?” Деякі хірурги, яких вона знала, легко впадали в гнів і лихословили, коли виконували такі процедури, які вимагали крайнього напруження.

Лікар Нельсон міг би знайти багато способів відповісти на це запитання. Однак просто сказав: “Тому що я знаю, що Книга Мормона істинна”.

Його відповідь спонукала ту медсестру та її чоловіка вивчати Книгу Мормона. Пізніше Президент Нельсон охристив ту медсестру. Минули десятиліття, і коли Президент Нельсон головував на конференції колу в штаті Теннесі, США, будучи новопокликаним апостолом, він зрадів несподіваній зустрічі з тією ж медсестрою. Вона розповіла, що її навернення, яке сталося завдяки тому простому свідченню та впливу Книги Мормона, допомогло в наверненні ще 80 чоловік³.

Запрошення діяти

Не бійтеся ділитися своїм свідченням. Воно може благословляти тих, кому ви служите. Як ви скористаєтеся цими ідеями або своїми власними, щоб сьогодні поділитися своїм свідченням?