Як сила священства проливається в життя Божих дочок
Жінки є важливими учасниками в роботі Бога, яка здійснюється Його силою священства.
Фотографія жінки, яка дивиться на Оклендський Каліфорнійський храм
Як ніколи раніше, я зараз усвідомлюю, чому важливо розуміти священство і пов’язані з ним благословення в житті жінок. Ми живемо в час, коли рівність, влада, справедливість і толерантність розхвалюються понад усі інші чесноти. Однак особиста сутність, повноваження, духовність і навіть Бог є темами, що спричиняють велику плутанину серед багатьох людей.
Багато жінок, не знаючи про благословення, відкриті для них, не повною мірою насолоджуються перевагами того духовного бенкету, підготовленого для них. Багатьох чоловіків також бентежить ця тема.
Як ми можемо краще зрозуміти зв’язок між жінками та силою священства і допомогти жінкам “вийти вперед”, “зай[няти] [своє] законне і необхідне місце у [своєму] домі, у [своїй] громаді і в царстві Бога—як ніколи раніше”?1 По-перше, ми можемо смиренно прагнути розуміння істин, пов’язаних зі священством, особливо останніх учень провідників Церкви. По-друге, ми можемо прагнути розуміння того, чому деякі жінки не повною мірою розуміють, як можуть мати доступ до сили священства Божого. По-третє, ми можемо знати, як можемо допомагати жінкам повнішою мірою брати участь у роботі, яку здійснює Бог за допомогою Своєї сили священства.
1. Які істини було роз’яснено стосовно жінок та священства?
Апостоли і генеральні провідники жіночих допоміжних організацій нещодавно наголошували на взаємозв’язку між жінками і священством. Далі наведено кілька істин, які важливо зрозуміти й правильно викладати.
Священство—це влада і повноваження Бога.
Священство—це влада, за допомогою якої Бог виконує Свою величну роботу зі спасіння, здійснюючи “безсмертя і вічне життя людини” (Moйсей 1:39). Як чоловіки, так і жінки відіграють важливу роль в Божій роботі, і як чоловіки, так і жінки мають доступ до Його сили, щоб завершити Його роботу.
Жінки відіграють надзвичайно важливу роль у роботі зі спасіння й обіймають важливі посади.
Бонні Л. Оскарсон, колишній генеральний президент Товариства молодих жінок, проголосила: “Усім жінкам потрібно дивитися на себе, як на важливих учасниць у цій роботі священства. Жінки в цій Церкві є президентами, радниками, учителями, членами рад, сестрами і матерями, і Боже царство не може функціонувати, якщо ми не будемо рухатися вперед і виконувати свої обовʼязки з вірою”2.
Президент Гордон Б. Хінклі (1910--2008) навчав: “Бог дав жінкам цієї Церкви роботу, яку слід виконати для побудови Його царства. Вона стосується всіх аспектів нашої великої потрійної відповідальності, якими є: по-перше, навчати євангелії світ; по-друге, зміцнювати віру й робити щасливими членів Церкви; і, по-третє, рухати далі прекрасну роботу зі спасіння померлих.
Жінки в Церкві працюють разом з братами, щоб просувати вперед цю могутню роботу Господа. … Жінки мають величезні обовʼязки, і вони відповідальні за виконання цих обовʼязків. Вони очолюють свої організації, і організації ті—сильні й життєздатні; вони суттєво сприяють поширенню добра у світі. Вони є допоміжними організаціями для священства, і всі вони разом прагнуть побудувати царство Боже на землі. Ми шануємо й поважаємо вас за вашу здатність до цього. Ми очікуємо, що ви будете керувати, зміцнювати і досягати вражаючих результатів завдяки управлінню організаціями, за які ви відповідаєте. Ми підтримуємо вас і допомагаємо вам, дочкам Бога, які працюють в чудовому партнерстві, щоб допомагати Тому, Хто здійснює безсмертя і вічне життя всіх синів і дочок Бога”3.
Як жінкам, так і чоловікам делегуються влада і повноваження тими, хто має ключі священства.
“Ключі священства є владою, яку Бог дав носіям священства, щоб керувати, контролювати і управляти використанням Його священства на землі”4. Президент Даллін Х. Оукс, перший радник в Першому Президентстві, пояснює: “Кожна подія або обряд, який виконується в Церкві, відбувається згідно з прямим або непрямим дозволом того, хто має ключі цього обряду”5.
Жінки мають повноваження виконувати свої покликання під керівництвом того, хто має ключі священства, так само, як і чоловіки. Президент М. Рассел Баллард, діючий президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Ті, хто має ключі священства, … в буквальному сенсі дають можливість усім, хто віддано служить під їхнім керівництвом, використовувати повноваження священства і мати доступ до сили священства”6.
Президент Оукс сказав: “Ми не звикли говорити про те, що жінки мають повноваження священства у своїх церковних покликаннях, але яке ще повноваження це може бути? Коли жінка—молода або літня—рукопокладається, щоб проповідувати євангелію як місіонер повного дня, їй дається повноваження священства виконувати функції священства. Те ж саме дійсне, коли жінку рукопокладають служити провідником або вчителем у церковній організації під керівництвом особи, яка тримає ключі священства”7.
Викладаючи це поняття своїм студентам, я часто запитую: “Якщо кіл проводить об’єднані збори президентства Товариства молодих чоловіків і Товариства молодих жінок, хто головує?” Оскільки, як президент Товариства молодих жінок колу, так і президент Товариства молодих чоловіків колу були покликані й рукопокладені тим, хто має ключі священства (президентом колу), то в своїх покликаннях вони обоє мають однакові повноваження священства, а отже, ніхто ні над ким не головує. Було б розумно, якби вони по черзі вели збори.
Господь однаково благословляє жінок і чоловіків Своїм священством.
Господь Своїм священством дає багато благословень, які можуть приходити до всіх членів Церкви, які уклали священні завіти й дотримуються їх. Президент Баллард навчав: “Усі, хто уклав священні завіти з Господом і шанує ці завіти, гідні отримання особистого одкровення, мають благословення служіння ангелів, спілкування з Богом, отримання повноти євангелії і, зрештою, разом з Ісусом Христом стають спадкоємцями усього, що має наш Батько”8.
Президент Джозеф Філдінг Сміт (1876--1972) дав таку настанову: “Благословення священства не призначаються лише чоловікам. Ці благословення також проливаються на … всіх вірних жінок Церкви. … Господь надає Своїм дочкам усі духовні дари і благословення, які можуть отримувати Його сини”9.
І коли жінки виконують роботу Батька, вони також будуть мати благословення стати спадкоємцями Божими і співспадкоємцями Христовими (див. Римлянам 8:17; див. також вірш 16).
Як чоловіки, так і жінки (як у шлюбі, так і самотні), можуть отримати ендаумент владою священства у храмі.
У 1833 році Господь пообіцяв Джозефу Сміту, що святі, як чоловіки, так і жінки, будуть обдаровані “силою згори” (Учення і Завіти 95:8). Президент Баллард пояснив: “Ендаумент у буквальному розумінні означає дарування сили. Усі, хто входить у дім Господа, бере участь в обрядах священства. Це стосується як чоловіків, так і жінок”10. Усі гідні члени Церкви, які отримали власний ендаумент і дотримуються укладених у храмі завітів, мають силу священства. Таким чином, жінки, чи то у шлюбі, чи самотні, можуть мати силу священства у своєму домі незалежно від того, чи відвідує їх носій священства.
Шері Дью, колишній радник у генеральному президентстві Товариства допомоги, запитувала: “Що означає, мати доступ до влади священства? Це означає, що ми можемо отримувати одкровення, благословення і допомогу завдяки служінню ангелів, навчатися розсувати завісу, яка відділяє нас від нашого Небесного Батька, отримувати зміцнення, щоб опиратися спокусам, бути захищеними і просвітленими та ставати розумнішими, ніж ми є—і все це без будь-якого земного втручання”11. Яким є найважливіший результат цієї сили і як його здобути? Господь через одкровення повідомив, що “сила божественності”, у тому числі сила ставати такими, як Він, виявляється через обряди священства (див. Учення і Завіти 84:20).
Застосування повноважень священства у Церкві та в сім’ї іноді відрізняється.
Церковна організація є ієрархічною; сім’я є патріархальною. Президент Оукс навчав, що існують певні відмінності в тому, “як влада священства функціонує в сім’ї та в Церкві”12. За божественним задумом чоловік і дружина можуть мати дещо відмінні обов’язки, однак вони працюють разом як “рівноправні партнери”13. Старійшина Л. Том Перрі (1922--2015), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Пам’ятайте, брати, що у вашій ролі провідників сім’ї ваша дружина є вашим напарником. … Від початку Бог навчав людство, що шлюб повинен об’єднувати чоловіка і дружину. Отже, в сім’ї немає президента або віце-президента. Подружжя працює разом вічно заради блага своєї сім’ї. Вони об’єднані в слові і в справі, скеровуючи та направляючи сім’ю. Вони рівні. Вони планують і організовують справи сім’ї разом і одностайно, рухаючись уперед”14.
Що відбувається, коли хтось у подружжі помирає? Президент Оукс навчав: “Коли помер мій батько, мати очолила нашу сім’ю. У неї не було чину священства, але як єдина з двох батьків вона стала старшою у своїй сім’ї. У той же час вона завжди і в усьому шанобливо ставилася до влади священства нашого єпископа та інших керівників Церкви. Вона головувала у своїй сім’ї, але вони головували в Церкві”15.
2. Камені спотикання
Якими є камені спотикання, що можуть заважати жінкам мати повний доступ до Божої сили священства?
Плутанина, як серед чоловіків, так і серед жінок, у питаннях священства.
Президент Оукс навчав: “Мелхиседекове священство—це не статус і не титул. Це божественна влада, використання якої довірене на благо Божої роботи заради Його дітей. Нам слід завжди пам’ятати, що чоловіки, які мають священство, не є самим “священством”. Невірно казати: “священство і жінки”. Ми повинні казати: “носії священства і жінки”16.
Кажучи: “Зараз священство заспіває пісню” або “нам потрібні волонтери зі священства, щоб поїхати до табору Товариства молодих жінок”, не бажаючи того, ми робимо собі та іншим ведмежу послугу, створюючи й поглиблюючи плутанину та применшуючи Божу силу.
Думаючи, що священство не має нічого спільного з жінками.
Коли жінок запрошують глибше вивчати священство, деякі з них відповідають: “Мені не потрібно заглиблюватися в цю тему. Вона мене не стосується”. Але оскільки священство благословляє всіх Божих дітей, ми всі отримуємо користь, якщо краще його розуміємо. Ми всі отримуємо користь, краще розуміючи священство. Подумайте, які великі благословення мала б Церква і наші сім’ї, якби і жінки, і чоловіки Церкви однаково добре розуміли і навчали істин, що стосуються священства.
Лінда К. Бертон, колишній генеральний президент Товариства допомоги, наголошувала на тому, що жінки, так само, як і чоловіки, мають вивчати теми, присвячені священству. “Сестри, ми не можемо встати й навчати того, чого самі не розуміємо і не знаємо”17.
Накладання на жінок обмежень, яких насправді не існує.
Зрозуміло, що деякі покликання в Церкві вимагають висвячення у чин священства, однак ми повинні бути обережними, щоб не обмежувати жінок лише з огляду на культуру, історію, хибні припущення або традиції. Наприклад, для членів Церкви будь-якого віку жінки можуть бути здібними провідниками і вчителями, важливим голосом у радах Церкви та потужним прикладом учнівства.
3. Що ми можемо робити?
Ось кілька способів того, як кожен з нас може допомагати нашим сестрам в євангелії більше залучатися до роботи, яку Бог здійснює за допомогою Своєї влади священства.
Добре знати останні виступи Братів та сестер-провідників Церкви.
Упродовж останніх кількох років старші члени Кворуму Дванадцятьох Апостолів приділяли особливу увагу ролі жінок у Церкві. Чи уважно ми слухаємо ці виступи?
Наприклад, у 2015 році Президент Рассел М. Нельсон зазначив: “Царство Боже не є і не може бути повним без жінок, які укладають священні завіти і потім дотримуються їх, жінок, які можуть говорити з силою і владою від Бога!”18.
Допоможіть усім членам Церкви зрозуміти унікальну роль жінок у роботі священства.
Президент Баллард нагадав жінкам Товариства допомоги, що їхня “сфера впливу є унікальною—чоловікам вона не підвладна. Ніхто не може захищати нашого Спасителя з більшим переконанням чи силою, ніж ви—дочки Бога, які мають таку внутрішню силу і переконання. Сила голосу наверненої жінки—безмірна, і Церква потребує ваших голосів зараз, як ніколи раніше”19. Бонні Л. Оскарсон проголосила: “[Жінкам] Церкви потрібно дивитися на себе, як на важливих учасників роботи зі спасіння, яку скеровує священство, а не просто бути спостерігачами чи її прихильниками”20.
Виявляйте довіру жінкам-провідникам.
Зрозуміло, що ми приділяємо велику увагу словам тих, кого ми підтримуємо як пророків, провидців і одкровителів. Вони тримають ключі царства, і Господь скеровує Свою роботу через них. На доповнення до їхніх учень жінок-провідників Церкви було рукопокладено, і вони отримали повноваження священства, щоб звертатися як до жінок, так і до чоловіків Церкви. Ми хочемо слухати їхні повчання, а також почути, яку пораду Бог хоче нам дати через них.
Залучайте жінок до рад не тільки, щоб сидіти на зборах, але й надаючим їм можливість діяти.
Президент Баллард сказав: “Будь-який провідник священства, який не залучає сестер-провідників до роботи, при цьому виявляючи їм повну повагу, не шанує і не звеличує ключі, дані йому. Його влада і вплив будуть зменшуватися, поки він не зрозуміє шляхів Господа”21.
Не давайте “авторитетних” відповідей на запитання, на які Сам Господь не дав відповіді.
Президент Оукс застерігав членів Церкви уникати відповідей, яких не дав Господь: “Не робіть помилку, яку робили в минулому, … намагаючись пояснити одкровення. Виявляється, що причини здебільшого походять від людей. Одкровення—це те, що ми підтримуємо як волю Господа і саме в цьому полягає безпека”22.
Президент Баллард наводить чудовий приклад: “Чому чоловіків, а не жінок, висвячують у чини священства? … Господь не явив через одкровення, чому Він організував Свою Церкву саме так, як це зробив”23. Президент Баллард також застерігав нас: “Не використовуйте застарілих точок зору або пояснень наших учень і практик з минулих часів. Завжди мудро буде взяти собі за правило вивчати слова сучасних пророків і апостолів; бути в курсі нинішніх церковних питань, правил та заяв, відвідуючи сайти mormonnewsroom.org і LDS.org; знайомитися з працями визнаних, вдумливих та відданих вчених-СОД, аби переконатися, що ви не навчаєте того, що є неістинним, застарілим чи випадковим і химерним”24. Пам’ятайте, що іноді слова: “Я не знаю” в дійсності є найкращою відповіддю. Ми повинні старанно досліджувати у світлі віри, аби навчитися божественної істини.
Допоможіть жінкам і чоловікам краще розуміти священство.
Надзвичайно важливо допомагати, як чоловікам, так і жінкам більш упевнено розвивати здібність навчатися і здобувати знання про священство. Деякі уривки з Писань—їх перелік не обмежується поданим—можуть допомагати в цьому процесі: Aлма 13 і Учення і Завіти, розділи 2, 13, 20, 76, 84, 95, 107, 110, 121 та 124. Надзвичайно важливе значення має відвідування храму з метою сповненого вірою пошуку не лише відповідей, але особливо натхненних запитань стосовно даної теми.
Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі (1915--1985), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Цю доктрину про священство—невідому для світу і лише трохи відому навіть у Церкві—неможливо вивчати винятково з Писань. …
Доктрина про священство пізнається лише шляхом особистого одкровення. Воно надходить рядок за рядком, приписання за приписанням, силою Святого Духа тим, хто любить Бога і служить Йому всім своїм серцем, могуттю, розумом і силою. (Див. УЗ 98:12)”25.
Допоможіть жінкам зрозуміти, що вони повинні стояти поруч з Господом і Його пророками.
Світ стає все більш суперечливим і цинічним. Жінки з різних питань вступають у суперечки одна з одною. Висловлювання є сильними, емоції бурхливими. Уявіть, як сильно змінився б світ на краще, якби всі члени Церкви могли бачити, що вони, як Естер, були послані “на час, як оцей” (Eстер 4:14) і що вони, кожен окремо і всі разом, мають вести світ, а не йти за ним.
4. Висновок
Емма Сміт казала: “Ми вчинимо щось надзвичайне. … Ми чекаємо надзвичайних можливостей і невідкладних завдань”26. З цим нагальним закликом, можна навіть сказати благанням, звертаються провідники Церкви до сестер упродовж останніх кількох років, як ніколи раніше. Якщо ми будемо розуміти істини, що стосуються священства; усвідомимо причини того, чому багато сестер живе без привілеїв, на які вони заслуговують; будемо діяти відповідно до отриманого знання стосовно жінок та їхніх можливостей брати участь у роботі священства, ми можемо знайти “щастя і спокій у знанні, що завдяки вашому навчанню чиєсь життя було змінено, що ви підняли когось із дітей Небесного Батька на шляху до того, щоб одного дня він чи вона змогли повернутися в Його присутність”27. ◼