“Вона істинна, вона істинна”
Автор живе в Демократичній Республіці Конго.
Коли я молився, щоб отримати свідчення про Книгу Мормона, нічого не відбувалося—поки я не почав читати Біблію.
Коли мені було 12 років, я захотів дізнатися сам, що Книга Мормона—істинна. Під час виступу я міг свідчити, що Книга Мормона є словом Бога, бо вчителька Початкового товариства так сказала. Але сам я не розумів, що це означає.
Я знав про обіцяння Моронія, в якому було сказано, що якщо я буду читати, розмірковувати і молитися, то зможу також про це знати (див. Moроній 10:3–4). Я читав упродовж тижнів і відчував спокій, однак не сталося нічого видатного—ні світла, ні ангелів, ні голосу. Зрештою, я перестав читати Книгу Мормона.
Одного дня, вивчаючи книгу Вихід, я читав, що коли у ізраїльтян не було їжі, Бог послав їм манну. Кожна людина мала взяти певну кількість на кожен день. Він послав їм їжу, але вони мали зрозуміти, як її збирати.
Мені на думку спали слова Нефія: “Господь не дає заповідей дітям людським без того, щоб не приготувати шлях для них, аби вони могли виконати те, що Він наказав їм” (1 Нефій 3:7). З цього я зрозумів, що Бог заповідав ізраїльтянам піти з Єгипту і планував забезпечувати їх їжею. Цей уривок з Книги Мормона допоміг мені краще зрозуміти Біблію, і я прийшов до висновку, що Книга Мормона була словом Бога.
Як пояснював старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, особисте одкровення більше схоже на поступовий схід сонця, а не на раптову появу світла під час увімкнення лампочки1. Я почав дивитися на Книгу Мормона по-іншому.
Упродовж наступних місяців я переконався, як ніколи раніше, що Книга Мормона є словом Бога. Враження, яке я отримував багато разів через голос Духа, було таким: “Вона істинна, вона істинна, вона істинна”.
Я й досі читаю Книгу Мормона майже кожного дня, і кожного разу я чую слова: “Вона істинна”.