Уроки з Книги Мормона
Могутня зміна серця
Завдяки Спокуті Ісуса Христа ми можемо не лише очиститися від гріха; ми також можемо вилікуватися від гріховності.
Після Падіння Адама у світ прийшли хвороби і гріх. І те й інше може мати фатальні наслідки у своїх відповідних сферах. З усіх хвороб, мабуть, немає більш поширеної і нищівної за рак. У деяких країнах більше третини населення хворіє на певний вид раку. Чверть усіх смертей припадає на цю хворобу1. Часто рак починається з однієї клітини, настільки маленької, що її можна побачити лише в мікроскоп. Але вона може швидко розростатися і поширюватися.
Пацієнти, хворі на рак, проходять курс лікування, щоб хвороба перейшла у стадію ремісії. Повна ремісія означає відсутність усіх видимих ознак хвороби. Однак професіонали, не вагаючись, зазначають, що хоча пацієнт може мати ремісію, це не обов’язково означає, що він чи вона вилікувалися2. Отже, хоча ремісія приносить полегшення і надію, ракові пацієнти завжди сподіваються на щось більше, ніж ремісія. Вони сподіваються на зцілення. Як свідчить одне з досліджень, “щоб сказати, що людину вилікувано від раку, необхідно почекати й побачити, чи рак не повернеться, тож час є вирішальним фактором. Якщо пацієнт перебуває в ремісії упродовж років, його, можливо, було вилікувано від раку. Певні виду раку можуть повторно виникати після багатьох років ремісії”3.
Хвороба і гріх
Яким би нищівним не був рак для тіла, гріх має ще більш руйнівні наслідки для душі. Гріх зазвичай починається з чогось незначного—іноді зовсім незначного,—але він може швидко розростатися. Він ранить, потім калічить, а потім убиває душу. Він є головною причиною, а насправді—єдиною причиною духовної смерті всіх створінь. Покаяння є лікуванням від гріха. Справжнє покаяння є на 100 відсотків ефективним, і завдяки йому грішник переходить у стан ремісії, тобто відбувається відпущення гріхів. Такий вид ремісії приносить душі полегшення і радість. Однак прощення гріхів і відсутність симптомів та наслідків не обов’язково означає, що грішник повністю вилікувався. У серці занепалої людини залишається щось таке, що дозволяє гріху увійти в нього або піддатися гріху. Отже, гріх може повторитися навіть після багаторічної ремісії. Для повного зцілення дуже важливо залишатися в ремісії, або, кажучи іншими словами, утримувати відпущення гріхів.
Очищені й зцілені
Ця аналогія допомагає нам зрозуміти, що в духовному плані ми не лише повинні бути очищені від гріха, але і зцілені від гріховності. Війна, в якій наша воля робити добро протистоїть нашому природному бажанню робити зло, може бути виснажливою. Якщо ми сповнені віри, то будемо переможцями не лише тому, що наша воля взяла вверх над нашою природою, але тому, що ми підкорили свою волю Богові, і Він змінив нашу природу.
Цар Веніямин навчав: “Бо тілесна людина є ворогом для Бога, і була від падіння Адама, і буде на віки вічні, доки вона не піддасться натхненню Духа Святого, і не скине з себе оболонку тілесної людини … через спокуту Христа Господа” (Moсія 3:19). У відповідь на це та інші вчення народ царя Веніямина просив у молитві: “О змилуйся, і приклади спокутуючу кров Христа, щоб ми могли одержати прощення наших гріхів, і наші серця могли бути очищеними” (Moсія 4:2; курсив додано). Після того, як вони помолилися, Господь відповів на їхнє подвійне прохання. Перше, “Дух Господа зійшов на них, і вони сповнилися радості, одержавши прощення своїх гріхів і маючи спокій у свідомості” (Moсія 4:3).
Побачивши, що Його народ перейшов у стан “ремісії”, цар Веніямин спонукав людей до повного зцілення, навчаючи про те, як залишатися в тому стані (див. Moсія 4:11–30). “Якщо ви робитимете так,—пообіцяв він,— ви завжди будете втішатися, і сповнюватися любов’ю Бога, і завжди будете утримувати прощення ваших гріхів” (Moсія 4:12).
Люди повірили і взяли на себе зобов’язання виконувати слова царя Веніямина, завдяки чому Господь відповів на другу частину їхньої молитви—щоб, “[їхні] серця могли бути очищеними”. З вдячністю і хвалою народ царя Веніямина вигукнув: “[Дух] Господа Вседержителя … звершив сильну зміну в нас, або в наших серцях, що ми вже не маємо бажання чинити зло, але постійно чинити добро” (Moсія 5:2). Цар Веніямин пояснив, що ця сильна зміна означала, що вони народилися від Бога (див. Moсія 5:7).
“Як це сталося?”
Пророк Алма навчав, що ми повинні не лише покаятися, але і народитися знову—народитися від Бога, змінити своє серце (див. Aлма 5:49). Якщо ми постійно каємося, Господь забере всі наші гріхи, і Він забере те, що стає причиню гріха або спонукає до нього. Однак, кажучи словами Еноша: “Господи, як це сталося?” (Енош 1:7). Відповідь є простою, однак глибокою і вічною. Тим, кого було зцілено від будь-якої недуги—як фізичної, так і духовної,—Господь проголосив: “Твоя віра спасла тебе” (див. Maрк 5:34; Eнош 1:8).
Сильна зміна серця, яку відчув Алма, відбулася “завдяки його вірі”, і серця його послідовників змінилися, коли вони “поклали довіру на істинного й живого Бога” (Aлма 5:12, 13). Серця людей царя Веніямина “змінилися через віру в імʼя [Спасителя]” (Moсія 5:7).
Якщо ми хочемо мати таку віру, аби довіряти Господу всім своїм серцем, нам необхідно робити те, що веде до віри, а потім робити те, до чого веде віра. Серед розмаїття того, що веде до віри, коли йдеться про таку зміну серця, Господь особливо наголошує на пості, молитві та слові Божому. І хоча наслідком віри є багато всього, першим її плодом є покаяння.
Поміркуйте над такими двома віршами з книги Геламана, де приділяється особлива увага цим принципам. Перше, ми читаємо про людей, які “постилися і молилися часто, і ставали все … стійкішими і стійкішими у вірі в Христа, … аж до очищення й освячення їхніх сердець, освячення, яке приходить через те, що вони віддають свої серця Богові.” (Геламан 3:35). Потім, від пророка Самуїла, Ламанійця, ми дізнаємося, що “свят[е] писанн[я], так, пророцтв[а] святих пророків, які записано, … привели їх до віри в Господа і до покаяння, до віри і покаяння, які приносять їм зміну серця” (Геламан 15:7).
Покладайтеся на Бога
А зараз нам необхідно зупинитися і зрозуміти, що ця могутня зміна, про яку ми кажемо, здійснюється в нас; вона не здійснюється нами. Ми здатні покаятися, змінити поведінку, ставлення і навіть бажання та вірування, але у нас немає ні сили, ні здатності змінити свою природу. Аби відбулася ця могутня зміна, нам необхідно повністю покладатися на Всемогутнього Бога. Саме Він Своєю благодаттю очищує наші серця і змінює нашу природу “після всього, що ми можемо зробити” (2 Нефій 25:23). Його запрошення є постійним і незмінним: “Пока[йтеся] і прийд[іть] до Мене з щирими намірами в серці, і я зцілю [вас]” (3 Нефій 18:32; курсив).
Внаслідок нашого зцілення від гріховності, змінюється наш “тілесний і занепалий стан на стан праведності. … [Ми стаємо] Його синами і дочками; І так [ми стаємо] новими створіннями” (Moсія 27:25, 26). Наше обличчя випромінює світло Христа. Більше того, в Писаннях сказано, що “хто народився від Бога, не грішить” (1 Івана 5:18). Це не тому, що ми неспроможні грішити, а тому, що для нас стало природним не грішити. Це дійсно могутня зміна.
Слід пам’ятати, що аби ця могутня зміна в серці відбулася, необхідний час. Це не відбувається миттєво. Зміна зазвичай відбувається поступово, іноді її майже не помічають, але вона є реальною, вона є могутньою, і вона є необхідною.
Якщо ви ще не відчули такої могутньої зміни, я запитаю вас: ви покаялися і отримали відпущення гріхів? Чи вивчаєте ви Святе Письмо? Чи ви часто поститеся і молитеся, аби ставати все стійкішими і стійкішими у вірі в Христа? Чи достатньо у вас віри, аби довіряти Господу всім своїм серцем? Чи стоїте ви у своїй вірі непохитно? Чи слідкуєте ви за своїми думками, словами і ділами та дотримуєтеся Божих заповідей? Якщо ви все це виконуєте, ви завжди будете втішатися і сповнюватися любов’ю Бога, і завжди будете утримувати прощення ваших гріхів. І якщо ви залишатиметеся у цьому стані ремісії, вас буде вилікувано, зцілено і змінено!
Ісус Христос має силу очищувати нас від гріхів, а також вилікувати від нашої гріховності. Він має силу спасати, а щоб цього досягнути Він має силу змінювати. Якщо ми віддамо Йому своє серце, будемо виявляти віру, змінюючи те, що в наших силах, Він застосує Свою силу до нас і здійснить цю могутню зміну серця (див. Алма 5:14).