Портрети віри
Берглінд Гуднасон
Арнесісла, Ісландія
Берглінд (зліва) зі своєю сестрою Елін (справа). Коли Берглінд була в найглибшій депресії у своєму житті, то відчула, що не може далі рухатися. Розповівши про свої труднощі сім’ї та друзям, вона здобула духовне і психічне зцілення за допомогою засобів, наданих Небесним Батьком.
Мінді Селу, фотограф
У мене почалися депресії з 13-річного віку. У якийсь момент мені стало так погано, що я намагалася позбавити себе життя. У той час я відчувала повну безнадію. Я думала: “Я ніколи не буду щасливою. Я ніколи нічого не досягну”.
Був момент, коли мені здалося, що вирішення моїх проблем полягає в тому, щоб залишити Церкву, оскільки мене охопила безнадія. В Ісландії дуже просто робити те, що тобі не слід. Церква тут дуже маленька. У дитинстві наші церковні класи відвідувала лише я зі своїми братами і сестрами. Я почувалася самотньою, і був час, коли мені не подобалося ходити до церкви.
Більшість людей в Ісландії взагалі відмовляються від релігії. Люди починають вживати алкоголь у ранньому віці. І я потрапила в цю пастку та була неактивною певний час свого життя. Я не пишаюся цим, однак я отримала цей досвід і зробила певні висновки. Я вивчала статтю Джеффрі Р. Холланда, і мені сподобалося сказане ним: “З минулого слід навчатися, а не жити ним. … Коли ми здобули необхідні знання, … тоді дивимося вперед і пам’ятаємо, що віра завжди спрямована в майбутнє”1.
Одного дня, коли мені було дуже важко, я прочитала своє патріарше благословення. Читаючи його, я зрозуміла, що у мене дійсно є майбутнє. У Бога є для мене план, і Він справді мене любить. Відвідування церкви, причастя, читання Писань і молитва принесли в моє життя так багато світла і щастя. Невдовзі я зрозуміла: “Це дійсно мені допомагає”. Саме тоді я зрозуміла, що завжди хотіла мати євангелію в своєму житті. Після усього пережитого я знаю, що євангелія врятувала моє життя, і це мені приносить велику радість.
Мені дуже допомогло, коли я поговорила про депресію з сім’єю і друзями. Це також відкрило двері для отримання додаткової допомоги. Я не хотіла приймати ліки або йти до психотерапевта. Я постійно собі повторювала: “У мене є Бог”. Однак Бог надає нам інші засоби, наприклад, медикаменти і психотерапію, які доповнюють духовну складову.
Коли я почала більше читати Писання кожного дня і наближатися до Бога в молитві, то отримала багато благословень і одкровень стосовно того, що моя мета---допомагати іншим. Я відчуваю, що багато з нас стикається з проблемами психічного здоров’я, але намагається приховувати їх. Моя депресія і труднощі навчили мене що краще розповідати про все і спілкуватися з людьми. Недавно одна моя подруга розповіла мені про свою боротьбу з депресією. Ми поговорили про це і дійсно зрозуміли одна одну.
Ми не завжди помічаємо, від чого потерпають інші люди, але іноді я просто іду й дивлюся на інших людей і розумію, що Бог знає кожного з нас. Він любить нас і абсолютно точно знає, що з нами відбувається. І ми можемо допомагати одне одному.
Борючись з депресією, я навчилася запитувати: “Чого я можу з цього випробування навчитися?” замість того, щоб казати: “Навіщо мені це випробування?” Мені подобається вірш Етер 12:27, де сказано, що слабке може стати сильним, якщо ми маємо віру в Ісуса Христа. Це завжди мене втішає.
Усі ми вирішили прийти на землю. Ми знали, що у нас будуть випробування. І, якщо чесно, завдяки цьому життя стає чудовим. Оскільки ми віримо, що попереду чекає щось хороше. Ми знаємо, що, йдучи за Спасителем, у кожній важкій ситуації, ми зможемо здобути вічне життя, і всі ці благословення чекають на нас.
Я, звичайно ж, помітила, наскільки змінилася, подолавши депресію. Спокута Спасителя є реальною, моє серце змінилося, і я стала сильнішою. Я відчуваю, що стала іншою людиною. Люди це помічають і кажуть: “Ти змінилася”. Одна дівчина в школі навіть сказала: “Я помічаю в тобі зміни і світло”. Це дивно, бо вона навіть не член Церкви, і ми ледь знайомі.
Коли я була в найглибшій з усіх депресій, люди казали мені: “Все покращиться”. Я так втомилася слухати це, однак, як би дивно це не звучало, це правда.
Втім, у вас має бути бажання покращитися. Я зрозуміла, що ви не можете покращитися, нічого не роблячи. У вас має бути бажання стати щасливою і вірити, що ви маєте потенціал і майбутнє. Важливо пам’ятати, що вас любить так багато людей, у тому числі Небесний Батько. Вони всі хочуть вам допомогти.
Я ніколи не думала, що буду настільки щасливою, як зараз є. Іноді у мене бувають труднощі, але за допомогою засобів, наданих Небесним Батьком, я можу з ними справлятися. Зараз, коли я відчуваю, що починається депресія, то кажу собі: тебе люблять, тобі є з ким поговорити і все покращиться.
Подолання депресії допомогло Беглінд краще зрозуміти, як ми можемо допомагати одне одному у випробуваннях. “Бог знає кожного з нас, Він любить нас і з точністю знає, через що ми проходимо. І ми можемо допомагати одне одному”.
Завдяки випробуванням Берглінд побачила в собі зміни. “Спокута Спасителя є реальною,---каже вона.--- Моє серце змінилося, і я стала сильнішою. Я відчуваю, що стала іншою людиною”.
“Коли я почала більше читати Писання кожного дня,---каже Берглінд,---то отримала багато благословень і одкровень стосовно того, що моя мета---допомагати іншим. Мені подобається вірш Етер 12:27, де сказано, що слабке може стати сильним, якщо ми маємо віру в Ісуса Христа. Це завжди мене втішає”.