Друг другові
Ні про кого не забули
“Будьте всі однодумні, спочутливі” (1 Петра 3:8).
Наш син Джастін зростав з важким захворюванням. Іноді він був дуже слабким. Він не завжди міг робити все, що роблять усі, хоча й намагався. Він знав, що означає відрізнятися.
Одного разу Джастін і його друзі вирішили пограти у гру. Їм потрібно було підкидати руками м’яч, щоб він залишався в повітрі. У однієї з дівчаток, яка прийшла погратися, була зламана рука.
Легко було сказати: “Ну що ж, ми пограємо, а вона буде дивитися”.
Натомість Джастін сказав: “У мене є ідея. Ми всі будемо грати однією рукою”. Усі грали в ту гру однією рукою, також і дівчинка, інша рука якої була в гіпсі. Ні про кого не забули.
Джастін—мій герой. Він завжди дивився на інших людей і думав: “Що вони відчувають”? Майже все своє життя Джастін хворів, але він був щасливий, бо допомагав іншим людям і йшов за Ісусом Христом.
Усі ми маємо труднощі, але є так багато всього, щоб радіти. Робіть те, що можете. Довіряйте Богові. Найбільше щастя приходить тоді, коли ви зосереджені на інших, а не на собі.